ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.02.11 р. Справа № 10/33пн
за позовом: Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Коксохімтепломонтаж”, м.Марі уполь, ЄДРПОУ 01414637
до відповідача 1: Першої укр аїнської універсальної това рної біржі, м.Маріуполь, ЄДРПО У 31577344
до відповідача 2: Маріуполь ської міської ради, м.Маріупо ль, ЄДРПОУ 33852448
про визнання права власнос ті
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
Від позивача: Єлісєєв І.В. - по дов.
Від відповідача 1: не з' яви вся
Від відповідача 2: не з' яви вся
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю „Кокс охімтепломонтаж”, м.Маріупол ь звернувся до господарськог о суду Донецької області з по зовною заявою до відповідача 1, Першої української універс альної товарної біржі, м.Марі уполь, відповідача 2, Маріупол ьської міської ради, м.Маріуп оль про визнання права власн ості на будівлю складу (літер а П-1) загальною площею 505,2 кв.м, щ о розташована за адресою: Дон ецька область, м.Маріуполь, Жо втневий район, вул.Конноармі йська, 16.
В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на ная вність у нього права користу вання земельною ділянкою, на якій Товариством з обмежено ю відповідальністю „Коксохі мтепломонтаж” самовільно зб удовано спірне нерухоме майн о, а також на відсутність з йог о боку будь-яких порушень пра в інших осіб.
Відповідач 1 у відзиві без н омеру та дати, який надійшов н а адресу господарського суду Донецької області 08.02.2011р., позо вні вимоги визнав в повному о бсязі.
Відповідач 2 у відзиві №136 ві д 07.02.2011р. проти задоволення позо вних вимог заперечень не над ав, справу просив розглянути без участі представника Мар іупольської міської ради.
Згідно із ст.75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судом встановлено, що н аявні у матеріалах справи до кументи достатні для прийнят тя повного та обґрунтованого рішення по справі.
Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення по зивача, суд вважає позовні ви моги правомірними та такими, що підлягають задоволенню, в раховуючи наступне:
Земельні відносини щодо во лодіння, користування і розп орядження землею регулюютьс я Конституцією України, Земе льним кодексом України, а так ож прийнятими відповідно до них нормативно-правовими акт ами.
Згідно із ст.ст.13, 41 Конституц ії України передбачено, що ві д імені українського народу права власника, зокрема, на зе млю здійснюють органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування в межах, виз начених Конституцією Україн и.
Відповідно до ст.ст.142, 143 Основ ного Закону України до матер іальної основи органів місце вого самоврядування, крім і нших об'єктів, належить зем ля, управління якою здійсн юють територіальні громади ч ерез органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
За змістом ст.12 Земельного к одексу України до повноважен ь сільських, селищних, міськи х рад у галузі земельних відн осин, належить розпорядження землями територіальних гром ад; надання земельних діляно к у користування із земель ко мунальної власності відпові дно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодек су України (в редакції, яка дія ла на момент виникнення між п озивачем та відповідачем 2 ор ендних відносин) визначено, щ о громадяни та юридичні особ и набувають права власності та права користування земел ьними ділянками із земель де ржавної або комунальної влас ності за рішенням органів ви конавчої влади або органів м ісцевого самоврядування в ме жах їх повноважень, визначен их цим Кодексом.
Порядок надання у постійне користування земельних діля нок юридичним особам та поря док передачі земельних ділян ок в оренду визначені ст.ст.123, 1 24 Земельного кодексу України та Законом України „Про орен ду землі”.
В силу ст.124 вказаного Кодекс у України передача в оренду з емельних ділянок, що перебу вають у державній або комуна льній власності, здійснюєтьс я на підставі рішення відпов ідного органу виконавчої вла ди або органу місцевого само врядування шляхом укладення договору оренди земельної д ілянки.
Згідно із ст.126 Земельного к одексу України право оренди землі оформляється догово ром, який реєструється відп овідно до закону.
Як встановлено судом, на пі дставі рішення №1208 від 09.06.2005р. Ма ріупольської міської ради, 01.0 9.2005р. між позивачем та відповід ачем 2 був укладений договір о ренди земельної ділянки, яки й посвідчено приватним нотар іусом Маріупольського міськ ого нотаріального округу Дон ецької області ОСОБА_1. та 07.09.2005р. зареєстровано у книзі з аписів державної реєстрації договорів оренди землі за №04. 05.162.00262.
За змістом вказаного догов ору Маріупольська міська рад а надала, а Товариство з обмеж еною відповідальністю „Кокс охімтепломонтаж” прийняло у строкове платне користуванн я, в тому числі, земельну ділян ку загальною площею 1,7260 га, яка знаходиться за адресою: м.Мар іуполь, Жовтневий район, вул.К онноармійська, 16, з метою експ луатації промислової бази.
За таких обставин, враховую чи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок уклад ання зазначеного договору ор енди позивач став законним к ористувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки п лощею 1,7260 га, яка знаходиться п о вул.Конноармійській, 16 у міс ті Маріуполі.
Відповідно до п.п.а, ґ ч.1 ст.95 З емельного кодексу України зе млекористувачі, якщо інше не передбачено законом або дог овором, мають право, зокрема, с амостійно господарювати на з емлі, споруджувати жилі буди нки, виробничі та інші будівл і і споруди.
Одночасно, відповідно до п.а ч.1 ст.96 вказаного нормативно-п равового акту, землекористув ачі зобов'язані, в тому числі, забезпечувати використання землі за цільовим призначен ням та за свій рахунок привод ити її у попередній стан у раз і незаконної зміни її рельєф у, за винятком випадків незак онної зміни рельєфу не власн иком такої земельної ділянки .
Приймаючи до уваги, що відпо відно до змісту договору оре нди від 01.09.2005р. земельна ділянка надавалась позивачу з метою використання її для експлуа тації промислової бази, врах овуючи положення п.п.а, ґ ч.1 ст.9 5, п.а ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку , що внаслідок укладання вказ аного договору позивач набув право на використання зазн аченої земельної ділянки для розташування спірного об' є кту нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про планування і за будову територій” замовник, що має намір забудови належн ої йому на праві власності аб о користування земельної діл янки, або уповноважена ним ос оба звертається до відповідн ого органу виконавчої влади або органу місцевого самовря дування із заявою (клопотанн ям) щодо намірів забудови зем ельної ділянки, в якій зазнач аються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характ еристики забудови.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 17 ст.29 Закону України „Про плануван ня і забудову територій” доз віл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвід чує право замовника та підря дника на виконання підготовч их (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відпов ідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівел ьних робіт, підключення об'єк та будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на вик онання будівельних робіт над ається інспекціями державно го архітектурно-будівельног о контролю.
Здійснення будівельних ро біт на об'єктах містобудуван ня без дозволу на виконання б удівельних робіт або його пе ререєстрації, а також здійсн ення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважаєтьс я самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальн ість згідно із законом.
Як свідчать матеріали спра ви, без відповідного дозволу на виконання будівельних ро біт позивачем на наданій у ко ристування земельній ділянц і було здійснено будівництво будівлі складу (літера П-1) заг альною площею 505,2 кв.м.
За змістом довідки №566 від 14.10. 2010р. Міського комунального пі дприємства „Маріупольське б юро технічної інвентаризаці ї” вказане майно збудовано с амовільно.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст .376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, сп оруда, інше нерухоме майно вв ажаються самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані аб о будуються на земельній діл янці, що не була відведена для цієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне буді вництво нерухомого майна, не набуває права власності на н ього.
Виходячи зі змісту положен ь ст.376 Цивільного кодексу Укр аїни, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України в становлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинно го будівництва нерухомого ма йна не призводить до виникне ння у такої особи права власн ості на це майно, за винятком в ипадків, передбачених частин ами 3 та 5 цієї статті, але виклю чно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить д о виникнення права власності .
За приписами ч.5 вказаної ст атті на вимогу власника (кори стувача) земельної ділянки с уд може визнати за ним право в ласності на нерухоме майно, я ке самочинно збудоване на ні й, якщо це не порушує права інш их осіб.
Тобто, законодавчо передба чена можливість легалізації самочинно збудованого нерух омого майна шляхом визнання права власності на нього в су довому порядку.
При цьому, для визнання прав а власності на самочинно збу доване майно, необхідно з' я сувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгля ду справи, а саме: встановити о собу, яка є фактичним власник ом спірного майна, відсутніс ть порушень прав третіх осіб , відповідність самочинно зб удованих об' єктів приписам основних державних будівель них норм та питання щодо можл ивості їх подальшого безпечн ого використання, наявність наданої у передбаченому зако ном порядку у користування з емельної ділянки.
Як встановлено судом, позив ач з моменту укладання догов ору оренди від 01.09.2005р. та до цьог о часу є користувачем земель ної ділянки, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, Жовтн евий район, вул.Конноармійсь ка, 16.
Одночасно, до матеріалів сп рави не надано яких-небудь до казів порушення позивачем пр ав та законних інтересів інш их осіб при здійсненні повно важень користувача відповід ної земельної ділянки на під ставі договору оренди від 01.09.20 05р.
Крім того, Малим приватним підприємством „Аудит-проект ” підготовлено висновок стос овно відповідності спірної б удівлі діючим нормам, правил ам, інструкціям, державним ст андартам, в тому числі, щодо по жежної безпеки, а також забез печення безпеки експлуатаці ї виробничих будівель. У вказ аному висновку наведена техн ічна характеристика спірног о майна (площа, будівельний об ' єм, поверховість), визначен а приналежність будівлі до к ласифікаційних груп відпові дальності, безпеки технологі чних процесів, агресивності робочої середи, визначені ос новні елементи конструкції ( основа фундаменту, фундамент , колони каркасу, стіни, покрит тя, крівля, ворота та інше). Одн очасно, згідно з наданим до ма теріалів справи висновком ек спертного дослідження №136, яки й складено експертом Бюро ек спертиз Азовської товарної б іржі Добровольською М.В. (свід оцтво №1287 на право проведення будівельно-технічних експер тиз, видане Міністерством юс тиції України), будівля склад у (літера П-1), що розташована по вул.Конноармійській, 16 у міст і Маріуполі не суперечить бу дівельним нормам, викладеним у ДБН 360-92 „Містобудування. Пла нування та забудова міських та сільських поселень”.
За приписом ст.43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що грунту ються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.
Виходячи з того, що згідно і з свідоцтвом №1287 експерту Бюр о експертиз Азовської товарн ої біржі Добровольській М.В. н адано право проводити будіве льно-технічні експертизи, су д приймає до уваги вказаний в ище висновок як доказ дотрим ання позивачем будівельних н орм і правил при будівництві спірного об' єкту нерухомог о майна.
За змістом ст.1 Господарськ ого процесуального кодексу У країни підприємства, устано ви, організації, інші юридичн і особи (у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють пі дприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку наб ули статусу суб'єкта підприє мницької діяльності, мають п раво звертатися до господарс ького суду згідно з встановл еною підвідомчістю господар ських справ за захистом свої х порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом з аходів, спрямованих на запоб ігання правопорушенням.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистог о немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказа ного Кодексу та ч.2 ст.20 Господа рського кодексу України спос обом захисту прав та інтерес ів може бути, в тому числі, виз нання права.
Статтею 392 Цивільного кодек су України передбачено, що вл асник майна може пред'явити позов про визнання його пра ва власності, якщо це право ос порюється або не визнається іншою особою, а також у разі вт рати ним документа, який засв ідчує його право власності.
Таким чином, позов про визна ння права власності - це недог овірна вимога власника майна про констатацію перед треті ми особами факту приналежнос ті позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про по вернення майна чи усунення і нших перешкод, не пов' язани х з позбавленням володіння.
Як встановлено судом, 29.01.2010р. в ідповідач 1 звернувся до пози вача з пропозицією про уклад ення договору оренди будівлі складу по вул.Конноармійськ ій, 16 у місті Маріуполі. Листом від 01.11.2010р. Товариством з обмеж еною відповідальністю „Кокс охімтепломонтаж” надано зг оду на підписання вказаного договору.
Проте, як свідчать матеріал и справи, листом від 09.11.2010р. Перш ою українською універсально ю товарною біржею повідомлен о позивача про неможливість укладання договору оренди з огляду на відсутність у Това риства з обмеженою відповіда льністю „Коксохімтепломонт аж” документів, які підтверд жують право власності на спі рне майно.
За таких обставин, враховую чи приписи ст.1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського к одексу України, приймаючи до уваги невизнання відповідач ем права власності позивача на спірне майно, суд дійшов ви сновку, що позивач мав право н а звернення до суду з розгляд уваним позовом з метою захис ту своїх майнових прав та охо ронюваних законом інтересів .
Згідно із ч.5 ст.78 Господарсь кого процесуального кодексу України в разі визнання відп овідачем позовних вимог госп одарський суд приймає рішенн я про задоволення позову.
Як вказувалося вище, відпов ідач 1 у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду Донецьк ої області 08.02.2011р., позовні вимо ги визнав повністю з огляду н а надання позивачем до суду д окументів, які у відповіднос ті до ст.32 Господарського проц есуального кодексу України є належними доказами набуття Товариством з обмеженою відп овідальністю „Коксохімтепл омонтаж” права власності на будівлю складу.
Наразі, судом не встановлен о в діях відповідача 1, пов' яз аних з визнанням позову, конк ретних порушень закону, а так ож фактів, які б доводили пору шення визнанням позову прав і законних інтересів інших о сіб.
За таких обставин, приймаюч и до уваги, що спірний об' єкт збудований на земельній діл янці, користувачем якої є поз ивач, відсутність будь-яких д оказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відп овідність спірної будівлі ді ючим будівельним нормативни м правилам, суд дійшов виснов ку, що позовні вимоги про визн ання права власності на буді влю складу літера П-1, загально ю площею 505,2 кв.м, що розташован а за адресою: Донецька област ь, м.Маріуполь, Жовтневий райо н, вул.Конноармійська, 16, є прав омірними та такими, що підляг ають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що на мо мент звернення до суду у пози вача були відсутні правоуста новчі документи на спірне ма йно, згідно із ст.49 Господарсь кого процесуального кодексу України судові витрати підл ягають віднесенню на позивач а повністю.
На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Коксохімтепломонтаж”, м.М аріуполь до Першої українсь кої універсальної товарної б іржі, м.Маріуполь, Маріупольс ької міської ради, м.Маріупол ь про визнання права власнос ті на будівлю складу (літера П -1) загальною площею 505,2 кв.м, що р озташована за адресою: Донец ька область, м.Маріуполь, Жовт невий район, вул.Конноармійс ька, 16, задовольнити повністю .
Визнати право власності То вариства з обмеженою відпові дальністю „Коксохімтепломо нтаж”, м.Маріуполь на будівлю складу (літера П-1) загальною п лощею 505,2 кв.м, що розташована з а адресою: Донецька область, м .Маріуполь, Жовтневий район, в ул.Конноармійська, 16.
У судовому засіданні 08.02.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.
Суддя
Повне рішення складено 08.02.2011р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2011 |
Оприлюднено | 24.02.2011 |
Номер документу | 13898231 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Любченко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні