Рішення

від 09.02.2011 по справі 15/116-1995

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/116-1995

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2011 р.Справа № 15/116-1995

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 1, 01001, в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. С. Бандери. 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

до Товариства з додатковою відповідальністю "Мікрон", вул. Золочівська, 30, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, 47500

про стягнення 1.431,80 грн. заборгованості, 33,77 грн. пені, 28,48 грн. інфляційних нарахувань, 7,85 грн. 3 % річних

за участю представників сторін:

позивача:           юрисконсульт відділу правового забезпечення Кузьма Ганна Романівна, довіреність № 18-02/41 від 14.10.10р.;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 1, в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. С. Бандери. 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Мікрон", вул. Золочівська, 30, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, про стягнення 1.431,80 грн. заборгованості, 33,77 грн. пені, 28,48 грн. інфляційних нарахувань, 7,85 грн. 3 % річних

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, від проведення звірки розрахунків ухилився.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 1, є юридичною особою і включений до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА № 268716 від 19.10.2009р., а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи, між Центром електрозв'язку № 1 Тернопільської дирекції ВАТ "Укртелеком" (котрий реорганізовано згідно наказу № 335 від 19.10.2009р. в Цех телекомунікаційних послуг № 1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком") (Підприємство зв'язку) та Відкритим акціонерним товариством "Мікрон", правонаступником прав та зобов'язань якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Мікрон" (п. 1.2. статуту) (Споживач) укладено договір № 53 від 13.01.2001р. про надання послуг електрозв'язку.

У відповідності до п. 3.2.8 вказаного договору відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за  користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою з поданням рахунків системою оплати. Згідно п. 4.3, 4.6 договору споживач повинен вчасно оплачувати за надані послуги. Розрахунок абонплати і за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату  їх  вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2. договору).

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість станом на 16.12.2010р (дату подання позовної заяви) в сумі 1.431,80 грн. (за період з вересня 2009 по грудень 2010р. включно), яка в установленому порядку на день розгляду справи не погашена

Виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню. (п. 5.8 договору).

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період 21.06.2010р. –30.11.2010р. становить 33,77 грн..

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості наданих послуг, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 28,48 грн. інфляційних нарахувань за період 01.06.2010р. –30.11.2010р. та 7,85 грн. 3 % річних за період червень –жовтень 2010р. правомірними.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 1, в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. С. Бандери. 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Мікрон", вул. Золочівська, 30, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, 1.431,80 грн. заборгованості, 33,77 грн. пені, 28,48 грн. інфляційних нарахувань, 7,85 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 546 - 551 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 43 - 49, 75, 82 - 85, 115 - 117  Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Мікрон", вул. Золочівська, 30, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, код 14047620 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 1, в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. С. Бандери. 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код 01188052 –1.431,80 грн. заборгованості, 33,77 грн. пені, 28,48 грн. інфляційних нарахувань, 7,85 грн. 3 % річних, 102 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "14" лютого 2011 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська