Рішення

від 25.12.2007 по справі 12/367

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/367

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/367

25.12.07

За позовом                    Дочірнього підприємства  «Електроніка»Акціонерного    товариства "Електроніка"

До                              Приватного підприємства "Укрхолодтехніка"

Про                              стягнення 23 876,10 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                       Романюк О.В. –предст. (дов. б/н від 12.12.07 р.)

Від відповідача             Пуленій С.О. –дир. (наказ № 1к від 15.08.06 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до   Приватного підприємства "Укрхолодтехніка" про стягнення 23 876,10 грн. (21753,60 грн. –основний борг, 1240,26 грн. –пеня, 656,70 грн. –втрат від інфляції, 225,54 грн. - 3% річних) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № К-7/3-15 на постачання продукції від 07.03.2007 р.

Ухвалою суду від 26.09.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/367 та призначено розгляд справи на 07.11.07 р.

В судових засіданнях 07.11.07 р., 20.11.2007р., 04.12.2007р. оголошувались перерви.

В ході судового розгляду представник позивача подав уточнення до позовної заяви від 31.07.2007 року №819, відповідно до яких повідомляє, що 03.08.2007 року відповідачем було перераховано грошові кошти у розмірі 2753,60 грн., таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 19 000 грн., основного боргу   1240,26 грн. –пеня, 656,70 грн. –втрат від інфляції, 225,54 грн. - 3% річних.

         Відповідач письмовий відзив на позов не надав.

         В судовому засіданні 25.12.07р. оголошено повний текст рішення.    

         Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2007 року між сторонами укладено договір на постачання продукції № К-7/3-15, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу обладнання згідно Додатку №1 до договору, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію   та протягом 15 днів з   оплатити її вартість.

Факт здійснення поставки підтверджується накладною на відвантаження № ТВВВ-00208 від 13.03.2007 р.

Відповідач провів розрахунки частково –у розмірі 2753,60 грн..

Станом на день подання позову залишок боргу в розмірі 19 000 грн. відповідач не сплатив.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення згідно п. 8.4 договору, що згідно розрахунку становить 1240,26 грн., втрат  від інфляції в розмірі 656,70 грн. та 225,54 грн. –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, крім того, сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 19 000 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 19 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 8.4 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611  ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1240,26 грн.   (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені   відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1240,26 грн.   підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 225,54 грн., 656,70 грн. - втрат від інфляції, так як їх стягнення передбачене ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Укрхолодтехніка" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, код 34343938, п/р 26002013779001 в ФАКБ "Надра", МФО 320564, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємствак "Електроніка" Акціонерного товариства "Електроніка" (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, код 32461695, п/р 26001000002985 в ВАТ  "Електрон банк" ТВБГ №7 м.Львова, МФО 325213) 19000 грн. основного боргу, 1240,26 грн. пені, 656,70 грн. -  втрат від інфляції, 225,54 грн. - 3% річних, 211,23 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко