Рішення

від 14.02.2011 по справі 07/349-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/349-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.                                                            Справа № 07/349-10

вх. № 11307/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бабіч Л.В., дов. № 1 від 01.01.11 р.;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інтерлінк", м. Дніпропетровськ  

до  ТОВ "Троя - Тета", м. Харків  

про стягнення 10838,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ "Інтерлінк" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ "ТРОЯ-ТЕТА" 10838,55 грн. попередньої оплати, яка була здійснена позивачем, відповідно до рахунку відповідача № Х/1-0005022 від 08.09.08 р.

Відповідач в судове засідання не з*явився, відзив на позов суду не надав.

До суду 19.01.11 р. поштовим відділенням, з візмітком "За закінченням строку зберігання",  була повернута ухвала від 27.12.10 р. про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.

Ухвалу було направлено за адресою: 61140 м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 100, яка, відповідно до  довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.01.11 р.  є адресою місцезнаходження відповідача.

Таким чином, відповідач визнається судом належно повідомленим, а справа такою, що підлягає розгляду у його відсутність, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, визнані судом достатніми,  відповідачем, у виконання усної домовленості між сторонами, 08.09.08 р. було виставлено  позивачу рахунок на оплату по замовленню № Х/1-0005022  в сумі 16488,55 грн.

Наданими позивачем банківськими виписками КБ "Приватбанк" підтверджено оплату позивачем рахунку в повній сумі – 16488,55 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України,  зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку. Зобов*язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ГПК України, відповідно до якої, цивільні права та обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов*язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов*язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

Викладене свідчить про  укладання між  сторонами відповідного правочину з продажу-купівлі товару, зазначеного у рахунку.

Згідно ст. 205 ЦК України,  правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Таким чином,  прийнявши оплату за товар, відповідач взяв на себе зобов*язання з його поставки позивачу.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів виконання обов*язку з поставки товару позивачу не надав, однак, як свідчать матеріали справи,  в період з 04.11.08 р. по 19.11.09 р. відповідачем було повернуто позивачу 5650,00 грн.

Факт повернення відповідачем частини суми попередньої оплати свідчить про неспроможніть виконати зобов*язання з поставки товару та відмову від нього, що дає право позивачу відмовитися від зобов*язання з отримання товару та вимагати повернення сплаченої попередньої оплати в сумі 10838,55 грн.

Таким чином, утримання відповідачем даної грошової суми є неправомірним, так як, відповідно до вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно  набуте майно), зобов*язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов*язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,  згодом відпала, незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В силу цієї статті, термін "майно" включає в себе не тільки майно, в розумінні ст. 190 ЦК України, а і грошові кошти.

Зі змісту вищезазначеної норми  вбачається, що підставою виникнення зобов*язання,  визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;  відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд визнає заявлені позовні вимоги правомірними, цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в зв*язку з задоволенням позовних вимог, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 11, 190, 202, 205, 509, 525, 693, 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета" (пр-т. Гагаріна, 100, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 32562858, п/р 26007151665200 в АКБ "Укрссиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Інтерлінк" (вул. Войцеховича, 77А, м. Дніпропетровськ, 49101, код ЄДРПОУ 30627766, п/р 26009117349001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 10838,55 грн. попередньої оплати, 108,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Інте Т.В.

Повне рішення складено 16 лютого 2011 року.