Рішення

від 03.12.2007 по справі 22/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/429

03.12.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстелеком Т"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Азуріт"

про                    стягнення 1181,91 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Курочкін В.М. (директор.)

від відповідача    не з'явився

У судовому засіданні 3 грудня 2007 року, згідно з вимогами статті

85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Транстелеком Т ” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Азуріт ” 1 181,91 грн., а саме 1 164,21 грн. основного боргу та 17,70 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором купівлі - продажу № 03/02, відповідно до умов якого Продавець  (Товариство з обмеженою відповідальністю “Транстелеком Т”) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (Товариство з обмеженою відповідальністю „Азуріт”) товар, а Покупець зобов”язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Ухвалою від 06.11.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 03.12.2007 року.

В судовому засіданні 03.12.2007 року представник Позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання 03.12.2007 року не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі - продажу № 03-02, відповідно до умов якого Продавець  (Товариство з обмеженою відповідальністю “Транстелеком Т”) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (Товариство з обмеженою відповідальністю „Азуріт”) товар, а Покупець зобов”язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.  

Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.    

Строк дії договору купівлі - продажу № 03-02 –з моменту його підписання обома сторонами і до 03.02.2007 року (пункт 11.1 договору купівлі - продажу № 03-02).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних № РН-0000008 від 20.02.2006 р., № РН-68 від 28.09.2006 р. та № РН-0000025 від 03.04.2006 р. Відповідачем було отримано від Позивача товар на загальну суму 2 743,20 грн.

Поставлений за видатковими накладними товар був прийнятий уповноваженою особою відповідача, що підтверджується довіреностями ЯЛЕ № 992944 від 20.02.2006р., ЯМН № 388523 від 28.09.2006р., ЯМД № 318909 від 03.04.2006р. та підписами на накладних з боку відповідача.

Зауважень з приводу кількості та якості поставленого Товару від Відповідача не надходило.

Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець зобов'язується оплатити вартість продукції шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця по мірі реалізації товару на торгових площах Покупця.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків від 25.01.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 164,21 грн.

Позивачем неодноразово було направлено на адресу Відповідача письмову вимогу про сплату боргу.

Проте, відповідач заборгованість за поставлений Товар не сплатив.

Станом на день подачі позову сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  1 164,21 грн.

Відповідач доказів повної оплати вартості прийнятого ним Товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за Товар не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити вартість поставленого Товару у встановлений договором строк ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у загальній сумі 1 164,21 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

      Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 06.03.2007 року на адресу відповідача було направлено лист № 4 з вимогою про сплату боргу в сумі 1 164,21 грн. в строк до 23.04.2007 року.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних  в сумі 17,70 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1), 230 ГК України, ст.ст. 1,33,49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азуріт” (02225, м. Київ, вул. Маяковського, 3-А, кв. 114, код 31174069, п/р  № 26006073220023 в КФ АКІБ «Укрсіббанк» КРУ м. Київ, МФО 300733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транстелеком Т” (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11, код 32977704, п/р 2600120271 в АБ «Укргазпромбанк» м. Київ, МФО 320843) 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 21 коп. основного боргу, 17 (сімнадцять) грн. 70 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його підписання.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

11 лютого 2008 року