Ухвала

від 14.02.2011 по справі 29/8-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/8-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         14.02.11 р.                                                                                              № 29/8-63                                                                                                                                                                 

     Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М., розглянувши матеріали  

позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь, Донецької області

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Акваізол – Донбас”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 91 973,40грн., неустойки у розмірі 16 554,60грн., відсотків за користування грошовими коштами у сумі 8 617,78грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь, Донецької області (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акваізол – Донбас”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 91 973,40грн., неустойки у розмірі 16 554,60грн., відсотків за користування грошовими коштами у сумі 8 617,78грн.

При поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених  розділом VIII Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи,  які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Такий порядок та розмір визначається положеннями Декрету КМУ „Про державне мито”,  положення якого визначають ставки державного мита як для майнових, так і немайнових вимог.

Як вбачається із позову, Позивачем заявлені майнові вимоги – про стягнення заборгованості у розмірі 91 973,40грн., неустойки у розмірі 16 554,60грн., відсотків за користування грошовими коштами у сумі 8 617,78грн.(117145,78грн.)  Відповідно до п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито”, Позивач повинен надати докази сплати державного мита за майновою вимогою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 (шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки згідно заявлених позивачем позовних вимог (117145,78грн.)  1(один) % від ціни позову (1171,46 грн.), позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі – 1171,76грн. Між тим, згідно наданого Позивачем платіжного доручення №764  від 09.02.2011р. державне мито, сплачено ним лише у розмірі 1171,45грн., що є меншим ніж 1171,46грн.

Крім того, при поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи,  які підтверджують відправлення Відповідачеві копій позовної заяви і доданих до неї документів.

В порушення цього, Позивачем не додані такі документи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що квитанція додана до позовної заяви, не може бути прийнята як належний доказ, оскільки вказана квитанція у графу „кому” зазначено „Аквар Донбас”, проте Відповідач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю „Акваізол – Донбас”.

Також відповідно до п.1 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників юридичних осіб підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації, згідно ч. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Позовну заяву підписано представником позивача Стадник Т.М. Разом з цим, до позову додано лише копію довіреності №б/н від 12.10.2009р. яка незасвідчена належним чином, отже вказана довіреність не приймається судом як належний доказ.

За таких обставин позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 1, 4, 6 ч. 1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 54, 57, 61, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акваізол – Донбас”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 91 973,40грн., неустойки у розмірі 16 554,60грн., відсотків за користування грошовими коштами у сумі 8 617,78грн. без розгляду.

2. Роз'яснити Позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею  до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява з доданими до неї документами на 16 арк.

                  Суддя                                                                                         Риженко Т.М.