Рішення

від 15.02.2011 по справі 15/339-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/339-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                                            Справа № 15/339-10

вх. № 11218/3-15

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Стріла", м. Мелітополь  

до  АТ "Гідроапаратура" м. Харків  

про тлумачення змісту договору  та зустрічна позовна заява про повернення грошових коштів  в сумі 145641,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Стріла" ( позивач) просить суд  розтлумачити зміст договору від 01.09.2006 року № 5, а саме, "чи призначені роботи, що виконуються за даним договором на користь АТ"Гідроапаратура", для їх споживання у господарській діяльності відповідача.".

31.01.11 року до суду звернулось АТ "Гідроапаратури" до ТОВ "Стріла" та просить суд  зобов*язати ТОВ"Стріла" повернути на користь ТА"Гідропривода" грошові  кошти 145641,57 грн.

У відповідності до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати  до позивача зустрічний  позов  для  спільного  розгляду  з  первісним позовом.  Зустрічний  позов  повинен  бути  взаємно  пов'язаний  з первісним.

Подання  зустрічного  позову  провадиться    за    загальними правилами подання позовів.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В судовому засіданні оголошена перерва з 07.02.2011 року по 15.02.2011 року до 10 години.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріла» звернувся до суду з позовом про тлумачення Договору від 1 вересня 2006 року № 5, за яким відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт з впровадження та технічного нагляду за використанням гідро розподільників ГРС 10211-001 та робочих панелей ПР 6-3*44-1*44.1 у складі автопідйомників АП-18, що виготовлює ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш». Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач вважає, що даний договір не стосується його господарської діяльності, а спрямований на задоволення потреб ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш».

Відповідач – Акціонерне товариство «Гідроапаратура» письмового відзиву на позов не надав, проте, керуючись вимогами ст.ст. 22, 60 ГПК України до початку розгляду справи по суті подав зустрічний позов,  в якому просить суд зобов'язати ТОВ «Стріла» повернути на користь АТ «Гідроапаратура» грошові кошти в сумі 145641,57 грн., сплачені на виконання умов Договору від 1 вересня 2006 року № 5. Вимоги зустрічного позову спираються на те, що договір не спрямований на задоволення господарських потреб АТ «Гідроапаратура».

Суд дійшов висновку про необхідність розгляду зустрічного позову сумісно з первісним.

ТОВ «Стріла» надано письмовий відзив на зустрічний позов, в якому зазначено, що зустрічний позов є необґрунтованим, оскільки твердження АТ «Гідроапаратура» про фактичне надання робіт з боку ТОВ «Стріла» за Договором від 1 вересня 2006 року № 5 на користь ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» не відповідає фактичним обставинам та суті правовідносин між сторонами спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін в судових засіданнях, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Стріла» та АТ «Гідроапаратура» укладено Договір від 1 вересня 2006 року № 5, за яким АТ «Гідроапаратура» доручає, а ТОВ «Стріла» приймає на себе виконання робіт з впровадження та технічного нагляду за використанням гідророзподільників ГРС 10211-001 та робочих панелей ПР 6-3*44-1*44.1 у складі автопідйомників АП-18, що виготовлює ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш». За умовами Договору від 1 вересня 2006 року № 5 ТОВ «Стріла» зобов'язується слідкувати за дотриманням вимог відповідача під час монтажу та випробуваннях гідророзподілювачів та робочих панелей у складі автопідйомників, виявляти причини відмов виробів, приймати заходи щодо їх усунення. В свою чергу АТ «Гідроапаратура» зобов'язується своєчасно забезпечувати ТОВ «Стріла»  необхідними запасними частинами та вдосконалювати конструкцію виробів з урахуванням пропозицій ТОВ «Стріла».

На виконання умов Договору від 1 вересня 2006 року № 5 ТОВ «Стріла» надано на користь АТ «Гідроапаратура» послуги на загальну суму 145641,57 грн., що підтверджується підписаними між сторонам спору актів виконаних робіт в період часу з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2008 року АТ «Гідроапаратура», які оплачено на користь ТОВ «Стріла» в сумі 145641,57 грн.

Проте АТ «Гідроапаратура» вважає, що оскільки ним реалізовано продукцію на користь ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», то витрати на придбання робіт від ТОВ «Стріла» з впровадження та технічного нагляду за використанням гідророзподільників ГРС 10211-001 та робочих панелей ПР 6-3*44-1*44.1 виробництва АТ «Гідроапаратура» у складі автопідйомників АП-18, що виготовлює ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва АТ «Гідроапаратура». Іншими словами, роботи, виконані ТОВ «Стріла» та оплачені АТ «Гідроапаратура» в сумі 145641,57 грн., фактично виконані на користь іншої особи -  ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», який і повинен оплачувати вартість робіт.

З урахуванням викладено суд дійшов висновку про необхідність тлумачення умов Договору від 1 вересня 2006 року № 5.

Відповідно ст. 213 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту Договору від 1 вересня 2006 року № 5 стає зрозумілим, що АТ «Гідроапаратура» є замовником стосовно виконання ТОВ «Стріла» комплексу робіт щодо технічного нагляду за виробами виробництва АТ «Гідроапаратура», які є складовими частинами інших виробів, які виготовлюються іншою особою. Як вбачається з матеріалів справи, вироби АТ «Гідроапаратура» є складними механізмами, які при їх монтажі потребують спеціальних навиків, від якості їх встановлення залежить загальна якість функціонування автопідйомників виробництва ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш». Крім цього, АТ «Гідроапаратура» зобов'язується надавати комплекс гарантійних робіт, зокрема, безкоштовної заміни гідророзподілювачів. Зміст договору також свідчить, що для АТ «Гідроапаратура» є важливим встановлювати причини відмов в роботі гідророзподілювачів та отримувати інформацію про відмови. Саме це доручено виконувати ТОВ «Стріла». Тому, розглядаючи Договір від 1 вересня 2006 року № 5 в цілому, суд вважає, що роботи, які доручено виконувати ТОВ «Стріла» замовлені АТ «Гідроапаратура» та призначені для їх споживання у господарській діяльності АТ «Гідроапаратура».

Стосовно зустрічного позову суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що між АТ «Гідроапаратура» та ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» укладено Договір купівлі-продажу товарів від 10.01.04 № 66/2-3/ОМТО, згідно з яким АТ «Гідроапаратура» зобов'язується продати гідророзподільники ГРС 10211-001 та робочі панелей ПР 6-3*44-1*44.1. Відповідно до цього АТ «Гідроапаратура» є виробником вказаних виробів, що встановлюються в якості складових частин на автопідйомники виробництва ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш». Якість виробів повинна відповідати вимогам норм, що пред'являються до даного виду складних технічних виробів. За умовами Договору купівлі-продажу товарів від 10.01.04 № 66/2-3/ОМТО АТ «Гідроапаратура» надає гарантію на вироби протягом 18 місяців. До виробів надаються відповідні технічні паспорти, які містять порядок установки та експлуатації виробів. Виготовлення автопідйомників силами ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» відбувається в м. Мелітополі, тому під час встановлення гідророзподільників ГРС 10211-001 та робочих панелей ПР 6-3*44-1*44.1 є дуже важливим слідкувати за їх монтажем, а також виконувати технічний нагляд за їх експлуатацією, що й доручено виконувати ТОВ «Стріла» за Договором від 1 вересня 2006 року № 5. Оплата фактично виконаних ТОВ «Стріла» робіт проводилась на підставі підписаних актів виконаних робіт, виходячи з обсягів випуску автопідйомників, що сторони спору засвідчували підписуючи акти. Також ТОВ «Стріла» зобов'язане виявляти причини відмов і роботі виробів та позбавлятись їх на місці використання в межах гарантійного строку.

Суд погоджується з ТОВ «Стріла» стосовно того, що роботи за Договором від 1 вересня 2006 року № 5 виконувались після продажу гідророзподільників ГРС 10211-001 та робочих панелей ПР 6-3*44-1*44.1 на користь ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», тому вартість цих робіт не може входити до вартості виробів АТ «Гідроапаратура», використаних під час виготовлення автопідйомників, а тому немає підстав стверджувати, що ТОВ «Стріла» виконувало роботи для іншої особи, ніж АТ «Гідроапаратура».

Правова позиція АТ «Гідроапаратура» про фактичне надання робіт з боку ТОВ «Стріла» за Договором від 1 вересня 2006 року № 5 на користь ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» не відповідає фактичним обставинам та суті правовідносин між сторонами спору.

Також письмові докази по справі свідчать, що оплата робіт за Договором від 1 вересня 2006 № 5 проводилась як компенсація витрат ТОВ «Стріла» на проведення робіт на користь АТ «Гідроапаратура». Виконання жодних робіт на користь ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» з боку ТОВ «Стріла» не проводилось, тому позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову.Судові витрати слід покласти на АТ «Гідроапаратура».

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 1,2,33,44, 49,84-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Розтлумачити зміст Договору від 1 вересня 2006 року № 5 наступним чином: роботи, які доручено виконувати ТОВ «Стріла»за даним договором замовлені АТ «Гідроапаратура»та призначені для їх споживання у господарській діяльності АТ «Гідроапаратура».

Стягнути з Акціонерного товариства " Гідроапаратура" ( м.Харків, вул.Киргизька,19 код ЄДРПОУ 21180006) на користь ТОВ"Стріла"  ( м.Мелітополь, вул.Гоголя,134/75, код ЄДРПОУ 20490822) суму  державного мита в розмірі 85 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                 Лаврова Л.С.

рішення підписане 17.02.2011 року.