Рішення

від 15.02.2011 по справі 65/308-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65/308-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                                            Справа № 65/308-10

вх. № 10466/3-65

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Прищепи С.І. (дов. № 1/12 від 13.12.2010 р.);  відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро", м. Дніпропетровськ  

до  Приватного підприємства "Дельта Трейд", м. Харків  

про стягнення 79 580,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, Приватного підприємства "Дельта Трейд", суму заборгованості  у розмірі 79 580,89 грн., з яких: основний борг - 71026,87 грн., пеня - 1451,33 грн., штраф - 7102,69 грн., з покладенням судових витрат на відповідача. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням умов  договору № 27 від 13.04.2010 р. про постачання кондитерських виробів

Ухвалою господарського суду Харківської порушено від 02 грудня 2010 року провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21 грудня 2010 р. на 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року  розгляд справи відкладено на 24 січня 2011 року на 12:10 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 24.01.2011 р. задоволено клопотання позивача, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 15.02.11 р. на 12:20 год.

15.02.11 р. представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне

13 квітня 2010 року між Приватною виробничо-торгівельною фірмою "Кріоліт-Дніпро" (позивач) та Приватним підприємством "Дельта Трейд" (відповідач) укладено договір № 27 про постачання кондитерських виробів.

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов"язується передати партіями у власність відповідача, а відповідач зобов"язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до заявки за ціною, визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах.

Згідно до п.2.2. ціна товару визначається позивачем за узгодженням з відповідачем і вказується в накладних на товар.

Відповідно до умов договору, датою поставки і передачі товару у власність відповідача вважається дата видаткової накладної - при отриманні товару за кільцевою довіреністю, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.3.2.1., п.3.2.2.).

При дослідженні  тексту договору судом встановлено, що укладення  договору відбулося з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України, зокрема –ст. 638 ЦК України та  ст. 181 ГК України. Цей договір викладено у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пунктом 8.2. договору сторони визначили строк дії договору з 13.04.2010 р. по 31.12.2010 р.

У випадку відсутності заяви постачальника та покупця про припинення договору протягом одного місяця до його закінчення він у відповідності з п. 8.9. договору вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Матеріали справи не містять заяви постачальника чи покупця про припинення дії договору, тому він вважається пролонгованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов"язання за договором, поставивши відповідачу в період з 03.08.2010 р. по 31.08.2010 р. товар на суму 77627,53 грн. згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними:  № КД-0014076 від 03.08.10 р., № КД-0014239 від 10.08.10 р., № КД-0014379 від 18.08.10 р., № КД-0014581 від 24.08.10 р., № КД-0014738 від 31.08.10 р. (а.с. 19-23). Отримання відповідачем товару також підтверджуються довіреностями № 425700 від 03.08.10 р., № 425652 від 10.08.10 р., № 425656 від 18.08.10 р., № 425661 від 24.08.10 р. (а.с. 24-27).

Згідно позовної заяви відповідач частково оплатив товар, отриманий за видатковою накладною № КД-0014076 від 03.08.10р. у розмірі 6600,66 грн. Проте, в порушення п.5.2.2. договору, товар поставлений за іншими видатковими накладними відповідачем не сплачений. У зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 71026,87 грн.

05.01.11 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2/1 про сплату суми боргу, яка залишалась відповідачем без відповіді.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі            71026,87 грн., документів, що спростовували б викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.1. договору    у випадку порушення термінів оплати поставленого товару, відповідач сплачує позивачу  пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежів. Пеня нараховується протягом шести місяців з дати виникнення боргового зобов"язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який  відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення 1451,33 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Згідно п.6.2. та п.6.2.2. договору у випадку порушення строків розрахунків за товар до відповідача застосовуються оперативно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми нездійсненого або несвоєчасно здійсненого розрахунку за товар, якщо строк оплати порушено на період від 1 до 2 місяців.  

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, штраф у сумі 7102,69 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Дельта Трейд" ( 61018, м. Харків, вул. Новопрудна, 4, кв.70, п/р 26006052300812 в ХГРУ Приват банк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 34467718) на користь Приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 4, п/р 26002110375002 у КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 21866583) суму основного боргу в розмірі 71026,87 грн., пеню у сумі 1451,33 грн., штраф у сумі 7102,69 грн., державне мито у сумі 795,81 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Смірнова О.В.

/справа № 65/308-10/

Повний текст рішення підписано 17 лютого 2011 року