13/304-10
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2011 року Справа № 13/304-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів – Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
при секретарі –Коваль Ю.Ю.
за участю представників сторін
від позивача: Панченко Л.О.
від відповідача: Папірний О.В.
третя особа - не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства Агрофірма "Приорілля", с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 року у справі № 13/304-10
за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору –головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 6 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року Новомосковська ОДПІ звернулася до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з ПП „Агрофірма "Приорілля" заборгованості по бюджетній позичці в сумі 6 000 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 року у справі № 13/304-10 (суддя Первушин Ю.Ю.) позовні вимоги податкового органу задоволені та стягнуто з відповідача суму заборгованості у повному обсязі.
Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання зі своєчасного повернення бюджетної позички; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду. При цьому скаржник вважає, що висновки, викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач повинен був дізнатися про наявність заборгованості по бюджетній позичці ще на початку 2004 року; затримка в поданні позовної заяви викликана неналежним виконанням своїх обов'язків працівниками податкового органу та органу держказначейства; відновлення строку позовної давності на подання позову здійснено судом неправомірно за відсутності поважних причин.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997року № 1003 „Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року” та у відповідності з розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації №806-р від 07.10.1997р. колективному сільськогосподарському підприємству - КДСП ім. Ілліча було виділено фінансову допомогу у розмірі 8 000, 0 грн. на проведення заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98р.р., забезпечення збирання врожаю 1997р. та інші невідкладні потреби, про що між відділенням державного казначейства України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області та колективним дольовим сільськогосподарським підприємством ім. Ілліча був укладений відповідний договір за №1 від 02.10.1997р.
За вказаним договором фінансова допомога була надана на зворотній основі зі строком повернення до 01.10.1998 року та перерахована господарству в повному обсязі, що підтверджується наданим до суду платіжним дорученням.
Зобов'язання за договором з повернення фінансової допомоги КДСП ім. Ілліча виконані не були; не були вони виконані і правонаступником останнього –приватним підприємством „Агрофірма „Приорілля”.
Надходження від погашення фінансової допомоги, наданої з державного бюджету на зворотній основі, являються доходами бюджету. Відносини, що виникають у процесі виконання бюджетів та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регламентуються Бюджетним кодексом України, що набрав чинності на момент звернення стягувача до господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Порядок повернення кредитів до бюджету регламентується ст.50 Бюджетного кодексу України, згідно якого:
- у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом;
- з моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави;
- позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється;
- органи державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами з бюджету.
З зазначеною нормою кореспондуються приписи ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою не поширюється.
Органи ДПІ являються органами стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками і в силу законів про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки відносини, які виникли між державою та відповідачем є бюджетними, до них не застосовується цивільне законодавство і на вимоги про стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою позовна давність, встановлена ЦК України, не поширюється.
Відповідно до подання відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області №1 від 01.09.2010 року сума несплаченої до бюджету заборгованості по бюджетній позичці становить 6000, 0 грн. Доказів повернення бюджетної позички ПП „Агрофірма „Приорілля” не представила, відтак заборгованість відповідача перед бюджетом є не погашеною і становить 6 000,0 грн.
Оскільки обов'язок повернення бюджетної позички випливає з умов договору та норм чинного законодавства, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову.
Погоджуючись з висновком господарського суду по суті спору, колегія суддів вважає неправомірним застосування до спірних правовідносин норм цивільного законодавства, внаслідок чого рішення господарського суду належить змінити, вилучивши з резолютивної частини абзац про відновлення строку позовної давності на подання позову Ново московською ОДПІ.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма „Приорілля" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 року у справі № 13/304-10 змінити, виключивши абзац 2-й з резолютивної частини рішення.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
Л.М.Білецька
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2011 |
Оприлюднено | 24.02.2011 |
Номер документу | 13901188 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Тищик Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні