Постанова

від 14.02.2008 по справі 8/200-07-6840

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/200-07-6840

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р. Справа № 8/200-07-6840

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Юрчак А.М. (довіреність № 7/16 від 21.12.2007 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Злагода-Д”

на рішення господарського суду Одеської області від „15” жовтня 2007 року

по справі № 8/200-07-6840

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемент”, Одеса

до Приватного підприємства „Злагода-Д”, Одеса

про стягнення 87 557,25 грн.

В С Т А Н О В И В :

15.08.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Цемент” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та послідуючим уточненням до Приватного підприємства „Злагода-Д” (далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості, пені та збитків, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь 87 557,25 грн., з яких: 83 871,50 грн. –основний борг, 2 348,40 грн. –інфляційні, 1 337,35 грн. –3 % річних. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача 875,57 грн. –державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати не виконав, у зв'язку з чим і утворилася вказана вище заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2007 року по справі № 8/200-07-6840 (суддя Атанова Т.О.) позовні вимоги ТОВ „Цемент” задоволені повністю. Стягнуто з ПП „Злагода-Д” на користь позивача основний борг в сумі 83 871,50 грн., 3 % річних у розмірі 1 337,35 грн., індекс інфляції у сумі 2 348,40 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 875,57 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 26.10.2007 року видано відповідний наказ.  

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПП „Злагода-Д” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд неправомірно та безпідставно провів усі засідання та виніс оскаржуване рішення за відсутності представника ПП „Злагода”, який не був належним чином повідомлений про час та місце слухання даної справи, чим порушено основні права відповідача, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та Конституцією України.

Крім того, за твердженням скаржника, судом не взято до уваги того факту, що відповідач взагалі не отримував копії позовної заяви.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 01.02.2008 року № 320102 та               № 320104. Будь яких клопотань про відкладання слухання справи не надходило, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справи за відсутністю представника скаржника.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ПП „Злагода-Д” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обгрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2006 року між ТОВ „Цемент” (Продавець) та ПП „Злагода-Д” (Покупець) укладено договір № 001/01/06 купівлі-продажу цементу (а.с.6-8).

Відповідно до умов даного Договору, Продавець зобов'язався продати та поставити на умовах EXW (франко-склад Продавця), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості 20 000 метричних тон, а саме:

- портландцемент марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) навалом;

- сульфатостійкий шлакопортландцемент марки 400 (ССШПЦ-400 Д60) навалом.

Оплата здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту відвантаження товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Продавця або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу Продавця (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 7.1 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на то особами та діє до моменту його кінцевого виконання, але в усякому випадку до „31” грудня 2006 року.

На виконання умов Договору № 001/01/06 від 10.01.2006 року, ТОВ „Цемент” в період з 10.01.2006 року по 06.12.2006 року поставило ПП „Злагода-Д” товар (цемент) в кількості 7 568 тон на загальну суму 2 383 263,40 грн.

Факт відвантаження Продавцем товару підтверджується розгорнутим реєстром накладних за 2006 рік (а.с.47-56) та, зокрема, наступними накладними: від 15.11.2006 р. за № 17636 та за №17638, від 16.11.2006 р. за № 17754 та за № 17753, від 17.11.2006 р. за № 17860 та за № 17861, від 20.11.2006 р. за № 17943 та за            № 17944, від 21.11.2006 р. за № 18048 та за № 18131, від 23.11.2006 р. за № 18197 та за № 18281, від 28.11.2006 р. за № 18447 та за № 18531, від 29.11.2006 р. за № 18532, від 30.11.2006 р. за № 18618 та за № 18619, від 04.12.2006 р. за № 18822 та за            № 18823, від 06.12.2006 р. за  № 18994 (а.с.9-18).

Факт отримання Покупцем товару підтверджується довіреностями від 10.01.2006 р. за № 777043, від 13.02.2006 р. за № 777048, від 24.02.2006 р. за             № 777050, від 17.03.2006 р. за № 448154, від 28.03.2006 р. за № 448156, від 10.04.2006 р. за № 448158, від 21.04.2006 р. за № 448160, від 03.05.2006 р. за             № 448163, від 15.05.2006 р. за № 448164, від 26.05.2006 р. за № 448165, від 07.06.2006 р. за № 448166, від 19.06.2006 р. за № 448167, від 30.06.2006 р. за             № 448169, від 10.07.2006 р. за № 448170, від 21.07.2006 р. за № 448171, від 23.08.2006 р. за № 448175, від 04.09.2006 р. за № 448176, від 08.09.2006 р. за             № 448177, від 02.10.2006 р. за № 448179, від 12.10.2006 р. за № 448180, від 03.11.2006 р. за № 448182, від 13.11.2006 р. за № 448183, від 24.11.2006 р. за             № 448184, від 06.12.2006 р. за № 448185 (а.с.19-21, 94-115).

Між тим, ПП „Злагода-Д” в порушення умов Договору № 001/01/06 від 10.01.2006 року за отриманий товар в повному обсязі та своєчасно з ТОВ „Цемент” не розрахувався, у зв'язку з чим останнє 26.12.2006 року направило на адресу відповідача претензію на суму 83 871,50 грн. (а.с.22).

Крім того, ТОВ „Цемент” неодноразово направляло на адресу ПП „Злагода-Д” Акти звірки взаєморозрахунків, підписаний з яких відповідачем був лише один, ще станом на 30.09.2006 року (а.с.61, 91, 116).

Всі послідуючі Акти та безпосередньо сама претензія залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Цемент”, стягнення на його користь з ПП „Злагода-Д” заборгованість у розмірі 87 557,25 грн. та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ПП „Злагода-Д”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, ТОВ „Цемент”, поставивши ПП „Злагода-Д” цементну продукцію, виконало покладені на нього договором № 001/01/06 від 10.01.2006 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.

Між тим, ПП „Злагода-Д”, отримавши від ТОВ „Цемент” вказані товари, в свою чергу, в порушення умов договору № 001/01/06 від 10.01.2006 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлені позивачем товари в повному обсязі та своєчасно не оплатило, у зв'язку з чим ця сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що непогашена сума заборгованості ПП „Злагода-Д” перед ТОВ „Цемент” складає 83 871,50 грн. за поставлений товар, 1 337,35 грн. –3 % річних (за період з 15.12.2006 року по 27.06.2007 року) та 2 348,40 грн. –інфляційних (з грудня 2006 року по травень 2007 року), що і підлягають стягненню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на те, що ПП „Злагода-Д” в 2006 році працювало фактично без прибутків і знаходилося у скрутному фінансовому становищі, оскільки згідно із ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, судовою колегією не приймаються і посилання ПП „Злагода-Д” на те, що воно було позбавлено місцевим господарським судом процесуальних прав, оскільки матеріалами справи встановлено, що ухвали про призначення розгляду та відкладення розгляду справи направлено на адресу відповідача та отримано останнім, про що свідчать відповідні поштові повідомлення (а.с.30, 62, 118), із чого випливає, що він знав про розгляд та слухання справи місцевим господарським судом та у будь-який момент, у відповідності до ст. 22 ГПК України, міг скористатися своїми процесуальними правами, але жодного разу до суду не з'явився.

Також слід, зазначити, що і копію позовної заяви від ТОВ „Цемент” відповідач отримав, що підтверджується відповідними доказами, доданими позивачем до позовної заяви (а.с.25-26).

ПП „Злагода-Д”  ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2007 року по справі № 8/200-07-6840 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП „Злагода-Д” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2007 року по справі № 8/200-07-6840 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Злагода-Д”  – без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров