Рішення

від 17.02.2011 по справі 207-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

207-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-16/207-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест» (97200, смт. Совєтський, вул.. Першотравнева, б.4  ідентифікаційний код 35284418)

До відповідача Відділу освіти Білогірської районної державної адміністрації  (97600, м. Білогірськ, вул.. Миру,б. 1, ідентифікаційний код 02144306)

Про стягнення 193 147,46 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – Нанікашвілі І.А. – представ, дов. б/н від 06.09.2010р.

Від відповідача  -  Сашко К.О. – представ., дов. №  1 від 15.02.2011р.

Обставини справи: Товариство  з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест»  звернулось  до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відділу освіти Білогірської районної державної адміністрації,  в якій просить суд  стягнути з  відповідача  заборгованість   за договором  поставки  № 1 від 11.01.2010р. у розмірі 50 124,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті  товару ( вугілля  кам'яного),  наданого  позивачем за договором  поставки № 1 від 11.01.2010р., через що заборгованість Відділу освіти Білогірської районної державної адміністрації  перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест»  складає  193 147,76  грн., яка  в  добровільному порядку не погашена.

Позивач  у судовому засіданні  03.02.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог  у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути з відповідача  суму заборгованості у розмірі 193 143,76 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду. (а.с.63)

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17  інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. №  01-8/2351).

У судовому засіданні 17.02.2011р. позивач  підтримав свої зменшені позові вимоги у повному обсязі та просив суд стягнути  з відповідача  193 143, 76 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2011р.  надав  витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та статутні документи, які підтверджують статуту відповідача як юридичної особи. Вказані документи були залучені  до матеріалів справи.

Також,  представником відповідача була надана заява, в якій Відділ освіти Білогірської районної державної адміністрації   визнає суму заборгованості у розмірі 193 143,76 грн., а в іншій частині просить відмовити.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що  матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи,  додатково надані документи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                            ВСТАНОВИВ :

11.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест» (Постачальник) та Відділом освіти Білогірської районної державної адміністрації  (Покупець) був укладений договір  поставки вугілля кам'яного,  згідно п. 1.1 якого відповідно до рішення тендерного комітету відділу освіти Білогірської районної державної

адміністрації і Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008р. № 1017 зі змінами й доповненнями, Постачальник, тендерна пропозиція якого була акцептована (протокол оцінки Ш 12 від 25.12.2009 p.), зобов'язується поставити у власність Покупцеві вугілля кам'яне найменуванням, кількістю й за цінами зазначеним у специфікації (далі «товар»), що додається до договору і є його невід'ємною частиною. Кількість товару, що є предметом договору може бути скоректоване залежно від виділених коштів і потреб Покупця. (а.с.6-8)

Відповідно до п 1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти цей товар і вчасно здійснювати його оплату, згідно наданого рахунку Постачальника.

Сума Договору становить 1487735 грн. у т.ч. ПДВ. (п.2.1. Договору)

Згідно з п.2.2. Договору ціна за одиницю товару й ціна кожної партії товару, що поставляється, вказується у виставлених рахунках і накладних.

У п.2.4. Договору передбачено, що Покупець провадить оплату за товар на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно виставленого рахунку по факту поставки з можливим терміном відстрочки платежу до 777 календарних днів або більше за узгодженням сторін. Датою оплати є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Постачальник здійснює поставку товару Покупцеві своїм транспортом, згідно письмових заявок Покупця, протягом 61/1440 календарного дня з моменту подачі заявки.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами й діє до  31.12.2010 року. У частині взаєморозрахунків договір діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест» був поставлений відповідачу товар  на підставі  видаткових накладних (а.с.10-12)

Видаткова накладна № 2 від 03.03.2010р. на суму 111 202,50 грн.

Видаткова накладна № 3 від 03.03.2010р. на суму 68 966,26 грн.

Видаткова накладна № 4 від 03.03.2010р. на суму 12 975,00 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис  уповноваженої особи   у вказаних  вище накладних.

Враховуючи те, що вартість отриманого товару Товариством з обмеженою  відповідальністю  «Вітмет» на загальну суму 193 143,76  не була  сплачена  своєчасно та у повному  обсязі,  позивач звернувся  до суду для стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

Позивачем  приймалися міри досудового  врегулювання спору, однак відповідач  листом  вих.. № 01-11/1052 від 07.12.2010р.  повідомив ТОВ «Донбас –Крим Інвест»  про неможливість  сплатити вказану суму боргу, оскільки  договір поставки № 1  від 11.01.2010р.  розірваний на підставі рішення ГС АР Крим № 2-29/2283-2010 від 05.07.2010р., а також повідомив, що  контролюючий орган – ДКУ в АР Крим відмовляється здійснити оплату по зареєстрованим зобов'язанням.

Дійсно, судом встановлено, що є рішення  ГС АР Крим від 05.07.2010р. у справі № 2-29/2283-2010, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р., згідно з яким  договір  від 11.01.2010р. розірваний.

Проте, поставка товару відповідачем відбувалась в рамках договору, а відтак, поставлений у березні 2010 року товар повинен був сплачений відповідачем відповідно до  його умов  та норм діючого  законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що у відповідності до п. 2 зазначеної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України (Загальні положення про купівлю-продаж) якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено,  що позивачем  поставлений саме той товар, який передбачений умовами договору. Вказаний  товар був прийнятий останнім,  претензій за якістю товару позивачу пред'явлено не було, а відтак підлягає сплаті у повному обсязі.

 Відповідно до п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому  товару за договором поставки № 1  від 11.01.2010р. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Основна  сума заборгованості  підтверджується    підписаними обома сторонами актом  звірки взаємних розрахунків  на суму  193 143,76 грн. (а.с. 64), яка також  була визнана відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача  слід стягнути  також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір  виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою поставленого позивачем товару.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Білогірської районної державної адміністрації  (97600, м. Білогірськ, вул.. Миру,б. 1, ідентифікаційний код 02144306)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас –Крим Інвест» (97200, смт. Совєтський, вул.. Першотравнева, б.4  ідентифікаційний код 35284418)  заборгованості у розмірі 193 143,76  грн.,   а також 1931,44  грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази  після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.