Рішення

від 17.02.2011 по справі 15-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-29/15-2011

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» (01014, м. Київ, вул.. Струтинського, 8, 9 поверх).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16)

Про стягнення 286 096,38 грн.

                                                                                                           Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача – Сюйва І.В. – представник, довіреність б/н від 13.12.2010 р., паспорт.

Від відповідача – не з'явився.

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво МГ" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД",  у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 286 096,38 грн., у тому числі 196 371,04 грн.     основного боргу за надані послуги, 22 209,76 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 54 116,72 грн. інфляційних втрат та  12 703,38 грн.   -  3 % річних, а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008 року в частині своєчасності та повноти оплати отриманих від позивача послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 196 371,04 грн.

 Позивач зазначив, що за час дії Договору № 1-25/08.08 відповідачем були прийняті та підписані всі акти здачі–прийняття робіт за рахунками-фактурами, виставленими позивачем. Однак зазначені в позовній заяві рахунки-фактури відповідач так і не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.  

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.01.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво МГ"  прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 17.02.2011р. надав усні пояснення відносно того, що в прохальній частині позовної заяви №01-22/12/10 від 13.12.2010р. позивачем помилково була заявлена сума пені до стягнення у розмірі 22209,76грн. замість 22904,76грн., що судом прийнять до уваги.  

Також, від позивача до канцелярії господарського суду АР Крим надійшло клопотання від 17.02.2011р., у якому він просить винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що відповідач навмисно затягує судовий розгляд жодного разу не забезпечивши явку свого представника та не надаючи до суду витребувані документи в ухвалах господарського суду АР Крим від 06.01.2011р., від 20.01.2011р. та від 04.02.2011р., у тому числі і відзив на позов.   

Дане клопотання розглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.  

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день час та місце слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і   неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД»  (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» (далі Виконавець) укладений договір на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 даного Договору, замовник ввіряє в повноваження Виконавця, а Виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити Замовника послугами маркетингу, реклами і виробництва, в подальшому «послуги», згідно умовам, встановленим в цьому договорі.

Згідно п. 2.1 Договору, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги, встановлені в даному договорі, на підставі відповідних Додатків до даного Договору, підписаних сторонами, в яких вказується конкретні послуги і строки їх виконання.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що вартість робіт за Договором оговорюється окремими Додатками до Договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в розмірі 100% за п'ять днів до початку кампанії, якщо інше не вказано в Додатках.

Відповідно до п. 3.3 Договору по закінченню робіт сторони підписують акти прийому-здачі, але не пізніше п'яти днів з моменту отримання актів від Виконавця.   

Сторони обумовили порядок прийомки послуг розділом 4 Договору, так після закінчення надання Виконавцем послуг, вказаних у відповідному Додатку, Виконавець надає Замовнику акт прийомки послуг (п. 4.1 Договору), Замовник на протязі п'яти днів з дня отримання акту здачі-прийняття робіт зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт або вмотивовану відмову від прийому послуг. Якщо на протязі п'яти днів Замовник не направить Виконавцю вмотивовану відмову стосовно не підписання актів здачі-прийняття послуг і не направить підписані акти Виконавцю, вважається, що акти здачі-прийняття послуг узгоджені сторонами (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, договір на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008р. вступає в силу з моменту підписання і діє до розірвання його однією із сторін.

Сторонами не надано доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку. Отже, суд вважає, що договір на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008р.  діє на час розгляду справи.

У виконання умов договору №1-25/08/08 від 25.08.2008р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» на підставі Додатку №1 від 25.08.2008р. була проведена рекламна кампанія (а.с. 16).

Позивачем відповідачеві були виставлені рахунки-фактури, у тому числі №СФ-00001 від 09.09.2008р., №СФ-00002 від 09.09.2008р., №СФ-00003 від 09.09.2008р., №СФ-00004 від 09.09.2008р., №СФ-00005 від 09.09.2008р., №СФ-00006 від 09.09.2008р., №СФ-00009 від 09.09.2008р.  на загальну суму 67638,78грн. (а.с. 21-27).

На підставі Додатку №2 від 25.09.2008р. до договору №1-25/08/08 від 25.08.2008р.  Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» була проведена рекламна кампанія  та виставлені рахунки-фактури, у тому числі №СФ-00010 від 06.10.2008р., №СФ-00011 від 06.10.2008р., №СФ-00012 від 06.10.2008р., №СФ-00013 від 06.10.2008р., №СФ-00015 від 06.10.2008р. на загальну суму 57630,19грн. (а.с. 17, 28-32).

На підставі Додатку №3 від 25.10.2008р. до договору №1-25/08/08 від 25.08.2008р.  Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» була проведена рекламна кампанія та виставлені рахунки-фактури, у тому числі №СФ-00016 від 05.11.2008р. і №СФ-00017 від 05.11.2008р. на загальну суму 45646,44грн. (а.с. 18-19, 33-34).

Також, на підставі Додатку №4 від 25.11.2008р. до договору №1-25/08/08 від 25.08.2008р.  Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» була проведена рекламна кампанія та виставлені рахунки-фактури, у тому числі №СФ-00022 від 04.12.2008р. і №СФ-00023 від 04.12.2008р. на загальну суму 25455,63грн. (а.с. 20, 35-36).

Як вбачається з пункту 3 Додатків №1 від 25.08.2008р., №2 від 25.09.2008р., №3 від 25.10.2008р.,№4 від 25.11.2008р. оплата послуг Виконавця Замовником проводиться шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку-фактури, виставленого Виконавцем на протязі п'яти днів після початку поточного місяця рекламної кампанії.

Позивач у позовній заяві вказує на надсилання відповідачеві даних рахунків-фактур 09.09.2008р., 06.10.2008р., 05.11.2008р. та 04.12.2008р. за допомогою факсимільного зв'язку, та в той же день вони передавались в оригіналі, але матеріали справи не містять доказів надсилання ТОВ фірмі «Консоль ЛТД» даних рахунків.

Однак, факт надання послуг за договором №1-25/08/08 від 25.08.2008р. позивачем відповідачеві підтверджуються матеріалами справи, у тому числі підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000000001 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000002 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000003 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000004 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000005 від 30.09.2008р.,№ОУ-00000000006 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000007 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000008 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000009 від 30.09.2008р., №ОУ-00000000011 від 31.10.2008р., №ОУ-00000000014 від 31.10.2008р.,№ОУ-00000000015 від 31.10.2008р., №ОУ-00000000010 від 01.11.2008р., №ОУ-00000000012 від 01.11.2008р., №ОУ-00000000013 від 01.11.2008р., №ОУ-000017 від 05.12.2008р., №ОУ-000018 від 05.12.2008р. та №ОУ-000019 від 05.12.2008р.  та випискою реєстру надходження коштів на поточний рахунок позивача від відповідача за період з 01.01.2008р. по 13.12.2010р. (а.с. 37-54, 55).  

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» виконувало взяті на себе договірні зобов'язання за договором на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008р., однак відповідач не сплатив у повному обсязі надані йому рекламні послуги, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 196371,04грн.   

Надіслана Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» претензія №1-26/06 від 26.06.2009р. на суму 196371,04грн., залишена ним без розгляду та задоволення, що і стало причиною звернення до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і  підлягаючим задоволенню з наступних підстав.  

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).  

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  196371,04грн.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008р в сумі 196371,04грн. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 54 116,72 грн. інфляційних втрат та  12 703,38 грн.   -  3 % річних.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по сплаті за надані послуги, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунку за період з 15.09.2008р. по 13.12.2010р.  складає 12703,38грн. та  інфляційні втрати, що згідно розрахунку за період з вересня 2008р. по лютий 2010р. складають 54116,72грн. (а.с.5-6).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 22904,76грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, посилаючись на статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» .

Судом прийнято до уваги усне пояснення позивача про допущення в прохальній частині позову описки: вказана пеня 22209,76грн., тоді як згідно тексту позовної заяви та розрахунку до неї, пеня становить 22904,76грн., що і просить задовольнити позивач.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за  кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, угода про забезпечення виконання неустойкою (пенею) вчиняється, також, у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008 року, сторони обумовили відповідальність сторін, а саме винна сторона відшкодовує потерпілій збитки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням Договору у відповідності з Додатками до даного Договору (пункт 7.2 договору).

Однак Додатки №1 від 25.08.2008р., №2 від 25.09.2008р., №3 від 25.10.2008р. та №4 від 25.11.2008р. до договору на комплексне рекламне обслуговування №1-25/08/08 від 25.08.2008 року не містять пунктів щодо відповідальності сторін у вигляді забезпечення виконання грошових зобов'язань, у тому числі і пенею.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про відсутність письмової угоди між сторонами про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (пенею).

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 22904,76грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16, п/р2600500145286 в філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво МГ» (01014, м. Київ, вул.. Струтинського, 8, 9 поверх, п/р260013011804 в АБ «Національні інвестиції» м. Київ) 196371,04 грн. основного боргу, 12703,38 грн. 3% річних, 54116,72 грн. інфляційних втрат, 2631,91грн. державного мита та 217,11грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 21.02.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.