Рішення

від 21.02.2011 по справі 28/164-10-5500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/164-10-5500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.Справа  № 28/164-10-5500

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШНЛ МЕДІКАЛ ОПТІКС"  

про стягнення 279066,62грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:      Зайцев М.М. –за дорученням;

Від відповідача:  не з'явився;

Суть спору: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” /надалі за текстом позивач/ звернувся  до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРНЕШНЛ МЕДІКАЛ ОПТІКС” /надалі за текстом відповідач/ про стягнення 279 066,62 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123  до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається відповідно до ст..75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, оцінивши докази які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” /Лізингодавець/ та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРНЕШНЛ МЕДІКАЛ ОПТІКС” /Лізингоодержувач/ був укладений договір фінансового лізингу № 459 від 11 вересня 2007 р. (надалі  - договір лізингу).

Відповідно до п. 2 договору лізингу Лізингодавець - позивач передає Лізингоодержувачу - відповідачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) транспортний засіб у відповідності із Замовленням на транспортний засіб.

Позивачем було надано послуги згідно з умовами договору в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме, позивачем на підставі замовлень на транспортні засоби було надано: транспортний  засіб Chevrolet Aveo  1,5, шасі № КL1SF69YE8В049602, реєстраційний № АА8832ЕЕ; транспортний засіб Chevrolet Aveo  1,5, шасі № КL1SF69YЕ8В049733, реєстраційний № АА8825ЕЕ; транспортний засіб Chevrolet Lacetti Wagon  1.8 SX, шасі №  КL1NF35ВЕ7К716507, реєстраційний № АА4640ТС; транспортний засіб Ореl Zafira В 1,8, шасі № WOLOAHM758G004995, реєстраційний № АА9076ЕЕ.

Позивачем та Відповідачем було складено та підписано відповідні акти приймання-передачі транспортних засобів № 459/008, № 459/009, № 459/010, № 459/011.

Відповідно до п. 5.1 договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в плані лізингу, додаток 3 до договору та інших додатках.

Позивачем та відповідачем було підписано додаток № 3 до договору лізингу, план лізингу № 459/008 від 19.11.2007р.; план лізингу № 459/009 від 19.11.2007р.; зміни до плану лізингу № 459/009 від 27.10.2008р.; план лізингу № 459/010 від 19.11.2007р.; зміни до плану лізингу № 459/010 від 27.10.2008р.; план лізингу № 459/011 від 19.11.2007р.;           Зміни  до   плану  лізингу   №   459/011   від  27.10.2008р., що  є   невід'ємними   частинами договору лізингу, якими  встановлено   розміри  та  строки  сплати  відповідачем лізингових платежів.

Також сторони уклали додаток № 4 до договору фінансового лізингу № 459 від 11.09.2007р. - Договір на технічне та сервісне обслуговування транспортних засобів.

Згідно п. 3.1 додатку № 4 - вартість послуг по технічному обслуговуванню ТЗ являє собою фіксовану (абонентську) суму. Розмір абонентської плати встановлюється за кожний ТЗ, що перебуває на технічному обслуговуванні і вказується в Графіку оплати для кожного ТЗ, що є доповненням до даного додатку, сторони підписали доповнення до додатку № 4: графік оплати № 459/008; графік оплати № 459/009; графік оплати № 459/010; зміни до графіку оплати № 459/010; графік оплати № 459/011; зміни до графіку оплати № 459/011.

Згідно п. 5.2 договору лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; технічне та сервісне обслуговування ТЗ; інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Також між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 5 до договору фінансового лізингу № 459 від 19.11.2007р. щодо надання послуг по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива .

Відповідно до п. 1 додатку № 5 Лізингодавець надає Лізингоодержувачу послуги по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива. Адміністрування смарт-карток на відпуск палива полягає у організації процесу забезпечення паливом та додатковими послугами (зокрема мийки) транспортних засобів Лізингоодержувача.

Факт передачі смарт-карток підтверджується актами приймання-передачі № 459/К/008, № 459/К/009, № 459/К/ОЮ та № 459/К/011.

Відповідно до п. 7.16 договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідач у порушення взятих зобов'язань за договором лізингу не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.  526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно  ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання,  ст. 549 ЦК України.

Згідно ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом З  ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідачу неодноразово надсилались листи - повідомлення з вимогою сплатити заборгованість та пеню, які залишені без розгляду, відповіді та коштів не надходило  та станом на 01 листопада 2010 року у відповідача існує заборгованість  за лізинговими платежами в сумі 158 446,07 гривень .

Пунктом 16.1 договору лізингу передбачено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина б статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені суд вважає його обґрунтованим та стягує заявлену суму пені 8 354,98 гривень з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суд вважає його зробленим вірно та стягує заявлену суми 2 442,28 гривень  з відповідача.

Крім того, станом на 01 листопада 2010 року  заборгованість відповідача по оплаті послуг по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива за додатком № 5 склала 12 843,09 гривень.

Відповідно до п. 3.7 додатку № 5 до договору фінансового лізингу № 459 від 19.11.2007р. при простроченні сплати заборгованості по смарт-картці та процентам, обслуговування смарт-картки припиняється та Лізингоодержувачу нараховуються проценти в розмірі 36 % річних на суму непогашеної заборгованості виходячи з фактичного строку користування, включаючи день його погашення. Розрахунок 36% річних за додатком № 5 складає  3 247,72 гривень.

Судом перевірено наданий розрахунок, вважає його обґрунтованим та стягує заявлену суму з відповідача.

29.03.2010 р. у зв'язку з тривалою несплатою лізингових платежів у відповідача було вилучено транспортні засоби та листом № 1252 від 29.04.2010 року позивач повідомив відповідача  про наявність заборгованості та пені, та про припинення дії договору фінансового лізингу № 459 з 29.04.2010 року.

Так, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або Договором.

Пунктом 8.4 договору встановлено право позивача на припинення дії договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо: 8.4.1 Лізингоодержувач припиняє сплату Лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на термін понад 30 днів.

В порушення умов договору Відповідач не сплачував лізингові платежі з січня 2010 р. Позивачу, тим самим порушив зобов'язання п. 5.1. договору  та додатку 3 до договору, яким передбачено передача у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі, а також, розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе   також   адміністративно-господарські   санкції,   які   застосовуються   за   порушення   правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 13.2. договору у випадку дострокового припинення дії цього договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення Лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим Договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання Договору, та сплатити на вимогу Лізингодавця неустойку за дострокове припинення договору в сумі:   4  середньомісячних    лізингових    платежів    у     випадку    дострокового припинення  дії  Плану лізингу, що є невід'ємною частиною договору, протягом третього року дії цього Плану лізингу, вказану оплату відповідачем не здійснено, таким чином позивачем нараховано штраф в сумі 93 732,48 гривень, за дострокове припинення дії договору лізингу.

Частиною  4 ст. 231 ГК України визначено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтями 599 та 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів  належного виконання зобов'язання на день розгляду справи суду не надано, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення  судового процесу покладаються на відповідача відповідно  до статей 44, 49 Господарського процесуального  кодексу  України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРНЕШНЛ МЕДІКАЛ ОПТІКС” (юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б.2 А, офіс 203, фактична адреса: 04080 м. Київ вул.. Констянтинівська, буд..59/5 кв.2 ; 04070 м. Київ вул.. Боричів Тік, 35, р/р 26009013590991 в Подільському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” ( 03068 вул. І. Лепсе, 4, р/р   26003030836400 в АТ „УКРСИББАНК” м. Харків МФО 351005) заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 158 446 (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок шість) гривень 07 копійок, пеня за прострочення сплати лізингових платежів в сумі  8 354 (вісім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривни 98 копійок, 3% річних в сумі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривни 28 копійок, заборгованість за додатком № 5 в сумі 12 843 (дванадцять тисяч вісімсот сорок три) гривни 09 копійок, 36% за додатком № 5 в сумі 3 247 (три тисячі двісті сорок сім) гривень 72 копійок, неустойку за дострокове припинення дії договору в сумі 93 732 (дев'яносто три тисячі сімсот тридцять дві) гривни 48 копійок, витрати по сплаті  державного мита в сумі 2 790 (дві тисячі сімсот дев'яносто) гривень 67 копійок та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236(двісті тридцять шість) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

        Повний текст рішення складено 22 лютого 2011 року.

   Суддя                                                                                         Гуляк Г.І.