Рішення

від 16.02.2011 по справі 1/3/5022-37/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/3/5022-37/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2011 р.Справа № 1/3/5022-37/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.              

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група", вул.І.Богуна,16, с. Мамаївці, Кіцманський р-н.           

до  Приватного підприємства "Укртрейдінвест", вул. Галицька, 56/55, м.Тернопіль, 46000.            

про  cтягнення заборгованості в сумі 54240 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

Представники сторін не з"явились.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група", вул. І. Богуна,16, с. Мамаївці, Кіцманський р-н, Чернівецька область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Укртрейдінвест", вул. Галицька, 56/55, м. Тернопіль про стягнення 54 240 грн. 40 коп. заборгованості.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 16.02.2011р. до 14 год. 00 хв.

Представник позивача 09.02.2011р. на виконання ухвал суду від 11.01.2011р. про порушення провадження у справі та від 26.01.2011р. про відкладення розгляду справи надав згідно супровідного листа №03/02-1 від 03.02.2011р. документи, перелік яких вказаний в додатках та заву №03/02-2 від 03.02.2011р. про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група". Позовні вимоги (як випливає із вказаної заяви) позивач підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив. Відомостей щодо отримання Приватним підприємством "Укртрейдінвест" копій ухвал суду від 11.01.2011р. та від 26.01.2011р., направлених йому відповідно до норм ст.ст. 64, 87 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену в позовній заяві №05/01-1 від 05.01.2011р. та у витязі з ЄДРЮОФОП (46020 Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Галицька, буд. 56, кв. 55) в відправника (господарського суду), станом на день розгляду справи, немає.

 Відповідно до п.3.6. роз"яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в якому, зокрема, зазначаються, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Факт надіслання копії ухвали про відкладення розгляду справи встановлено у відповідності до Інструкції з діловодства в господарських судах України –відміткою канцелярії суду на звороті тексту ухвали.  Місцезнаходження юридичної особи –відповідача встановлено на підставі свідоцтва про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи незабезпечення відповідачем в засіданні без поважних причин участі повноважного представника та неподання відзиву на позовну заяву, суд розглянув справу за правилами ст. 75 ГПК України, по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група", на підставі виставленого відповідачем рахунку без номера від 12.10.2010р., перерахував відповідачу - Приватному підприємству "Укртрейдінвест" кошти на оплату товару (пшениці) в розмірі 96 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №911 від 12.10.2010р.

Відповідач по справі, в свою чергу, поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група"  товар лише на суму 41 760 грн., що підтверджується копією накладної №022910 від 28.10.2010р.

Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Згідно з приписами п. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

29.12.2010р. позивач, в порядку ст. 530 ГПК України, звернувся до відповідача  з вимогою №27/12-1 від 27.12.2010р. (копія фіскального чеку пошти в матеріалах справи) про повернення коштів попередньої оплати в розмірі 52 240 грн. 00 коп. та про сплату цієї суми протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Одночасно позивач надіслав відповідачу акт звірки взаєморозрахунків, підписання якого останній проігнорував, а зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, тому суд вважає доведеним позивачем факт порушення відповідачем строків оплати послуг з дня отримання ним вимоги.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо передачі товару на суму попередньої оплати 96 000 грн. 00 коп. в повному обсязі не виконав, а здійснив часткову передачу товару на суму 41760 грн. 00коп. (згідно копії накладної №022910 від 28.10.2010р.), тому не повернутою позивачу залишається попередня оплата в сумі 54 240 грн. 00 коп.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про повернення позивачу     попередньої оплати чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення з - Приватного підприємства "Укртрейдінвест", вул. Галицька, 56/55, м. Тернопіль 54 240 грн. 00 коп. підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Приватного підприємства "Укртрейдінвест", вул. Галицька,56/55, м.Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 36829715:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група", вул. І. Богуна,16, с. Мамаївці, Кіцманський р-н, Чернівецька область, ідентифікаційний код 32137672 –54 240 (п"ятдесят чотири тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., 542 (п"ятсот сорок дві) грн. 40 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

           Протягом десяти днів з дня складання повного тексту цього рішення, яке відбулося 17 лютого 2011р., сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

    Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко