Рішення

від 08.02.2011 по справі 16/199-37/15-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/199-37/15-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р.                                                            Справа № 16/199-37/15-10

вх. № 240/5-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Пожаров О.О. за довіреністю № 07 від 01.02.2011 р.

 відповідача - Гримайло Н.Р. за довіреністю № 5647 від 29.12.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Олександрія-БЛіГ", м. Олександрія  

до  ПАТ "Укрсиббанк", м. Харків  

про стягнення 15094,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 16/199-37/15-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія - БЛіГ" (позивач) до Публічного акціонерного товариства  "Укрсиббанк" (відповідач) про стягнення з відповідача коштів в сумі 15094,78 грн. на користь позивача.

В обґрунтування позову позивач вказує, що дані кошти були безпідставно стягнути з нього банком згідно умов п.1.3.7 Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р., як сплата комісії за управління лімітом кредитування у розмірі 1,5 % процентів річних від невикористаного ліміту за договором.

Відповідач надав відзив на позов з додатковими поясненнями до нього згідно яких просив суд відмовити в позові повністю у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю вимог позивача. Також, відповідач вказував про те, що станом на 12.01.2011 р. між сторонами відсутні будь-які правовідношення та зобов'язання передбачені умовами Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 08.02.2011 р. за вх. № Д261,  надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

18 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія БЛІГ" та Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (правонаступник - ПАТ "Укрсиббанк") було укладено Кредитний договір № 11361215000 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надавати позивачу, а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути йому  кредит (грошові кошти) в сумі 900000,00 грн.

Також, між сторонами було підписано Додаток № 1 до Кредитного договору - графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

В графіку погашення кредиту були визначені дати видачі чергових траншів: 19.06.2008 р., 22.06.2009 р. та 23.06.2010 р.

Пунктом 1.3.8. Кредитного договору було передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9 % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов договору та/або додаткових угод до договору.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору банк зобов'язався надати позивачу  кредит відповідно до умов цього Договору.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було отримано 23 червня 2008 року транш в сумі 900000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3.7. Кредитного договору позивач повинен був сплачувати банку комісію за управління лімітом кредитування у розмірі 1,5% річних від невикористаного ліміту за Кредитним договором. Комісія нараховується у гривні і сплачується з 01 по 10 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який була нарахована банком така комісія.

Пунктом 10.1. Кредитного договору було передбачено, що сторони домовилися про договірне списання банком з усіх рахунків позивача в національній та іноземній валюті, відкритих у банку, коштів в оплату сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов'язань позивача, нарахованих банком за цим Кредитним договором.

Умовами п. 10.2. Кредитного договору було передбачено, що позивач доручає банку при настанні термінів виконання його зобов'язань за цим договором щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов'язань позивача, нарахованих банком за цим договором, здійснювати договірне списання та списувати на користь банку кошти, зокрема з поточного рахунку позивача в національній валюті України відкритому у банку № 26009184950300.

26 березня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія - БЛіГ" була укладена додаткова угода № 2 до Кредитного договору № 11361215000, предметом якої є домовленість сторін про припинення дії кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 року з 26.03.2010 р. за взаємною згодою сторін.

У пункті 2 даної додаткової угоди було зазначено, що на момент укладення та підписання цієї додаткової угоди сторони підтверджують, що відсутні будь-які претензії з приводу виконання Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 р. у справі № 54/133-10 за позовом ТОВ "Олександрія-БЛіГ" до  ПАТ "Укрсиббанк" про визнання недійсним п.2 додаткової угоди № 2 від 26.03.2010 р. до Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р., укладеної між сторонами, в позові було відмовлено.

Судом встановлено, що Вищим господарським судом від 09.12.2010 р. постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 р. у справі № 54/133-10 була залишена без змін.

При цьому суд зазначає, що вищевказаними постановами був встановлений факт того, що позивачем кредит в повному обсязі було повернуто 26 червня 2009 року та листом № 65 від 18.03.2009 р. ТОВ "Олександрія-БЛіГ" звернулося до відповідача з проханням укласти додаткову угоду до Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р. щодо розірвання зазначеного кредитного договору, а також провести підготовчі роботи стосовно виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, майно та будівлі власником яких є ТОВ "Олександрія-БЛіГ", яке знаходиться в заставі АТ "Укрсиббанк", згідно іпотечного договору від 18.06.2008 р. та договору застави майна (обладнання) від 18.06.2008 р.

Крім того, вищевказаними постановами був встановлений факт того, що ТОВ "Олександрія-БЛіГ" на адресу банку було направлено листа № 89 від 26.03.2010 р. в якому повідомлялося, що воно не має претензій до банку стосовно зобов'язань по Кредитному договору, укладеному між ними. Водночас, в такому листі було викладено прохання достроково розірвати вказаний Кредитний договір шляхом підписання додаткової угоди до нього.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що станом на момент підписання додаткової угоди № 2 (26.03.2010 р.) до Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р. сторонами була підтверджена відсутність будь-яких претензій один до одного з приводу виконання Кредитного договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 14.02.2011 р.