Рішення

від 17.02.2011 по справі 16/5025/5/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5025/5/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2011 р.Справа № 16/5025/5/11

За позовом Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький     

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема”, м. Хмельницький  

про стягнення 920,97 грн., з яких 862,06 грн. основного боргу, 42,17 грн. інфляційних нарахувань та 16,74 грн. 3% річних  

                             Суддя       В. В. Магера

За участю представників:

від позивача: Якимчук В.В. –за довіреністю № 449 від 31.03.2010 р.;

від відповідача: не з`явився.   

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 920,97 грн., з яких 862,06 грн. основного боргу, 42,17 грн. інфляційних нарахувань та 16,74 грн. 3% річних за невиконанням останнім зобов'язань по оплаті за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів згідно договору №1440 від 01.10.2009р.

Повноважний представник позивача у засідання суду 17.02.2011р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить про задоволення позову.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив.  

При цьому, ухвали суду від 04.01.2011р., від 24.01.2011р., від 03.02.1011р. були направлені на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень від 05.01.2011р. №01-55, від 25.01.2011р. №01-913, від 03.02.2011р. №01-1467.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено  наступне.

             01.10.2009р. між Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс” (виконавець) та  ТОВ „Олема”, (споживач) було укладено договір №1440, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги по вивезенню побутових відходів, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором  (п.1 договору).

             Відповідно до п.3, 8, 9 договору передбачено, що послуги із вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою. Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу та вартості послуг здійснюється згідно із норм накопичення та діючих тарифів.

              Пунктами 10, 11 договору зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата за послуги здійснюється споживачем наступним чином: 50% розрахункової місячної норми –до 15 числа поточного (розрахункового місяця), остаточні розрахунки проводяться до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

          Згідно п. 18 вказаного договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за отримані послуги у строки, зазначені у п. 11. даного договору, споживач сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.                  

          На виконання умов договору, позивач направляв відповідачу рахунки на оплату послуг №1440 від 14.10.2009р., від 12.11.2009р., від 14.12.2009р., від 14.02.2010р., 14.03.2010р., від 14.04.2010р., від 14.05.2010р., від 14.06.2010р., від 14.07.2010р., від 13.08.2010р., від 14.09.2010р. на загальну суму 862,06грн.  

              В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем послуг по вивезенню побутових відходів,  позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 862,06 грн. основного боргу з 01.10.2009р. по 30.11.2010р., 42,17 грн. інфляційних нарахувань та 16,74 грн. 3% річних, всього в сумі 920,97 грн. згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

         У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                  Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

               Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

              Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

              Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

            Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг. Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

            Ч.1 ст.903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на 22.12.2010р. утворилась заборгованість по оплаті за послуги по вивезенню побутових відходів в розмірі 862,06 грн., що підтверджено поданими в матеріали справи рахунками на про оплату послуг №1440 за період з листопада 2009р. по грудень 2010р. Доказів про сплату заборгованості суду не надано.

                    Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахуванні сум інфляційних витрат та 3% річних, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 42,17 грн. інфляційних нарахувань та 16,74 грн. 3% річних.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

         Керуючись  ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, СУД -  

В И Р І Ш И В:

          Позов Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема”, м. Хмельницький про стягнення 920,97 грн., з яких 862,06 грн. основного боргу, 42,17 грн. інфляційних нарахувань та 16,74 грн. 3% річних  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Олема”, м. Хмельницький, вул. Ланова,35 (код ЗКПО 32739225) на користь Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” (м. Хмельницький, вул. Толстого,1 код ЗКПО 03356565), 862,06 грн. (вісімсот шістдесят дві гривні 06 коп.) основного боргу, 42,17 грн. (сорок дві гривні 17 коп.) інфляційних нарахувань, 16,74 грн. (шістнадцять гривень 74 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                          В.В. Магера  

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2011р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам