Постанова

від 15.02.2011 по справі 10/351-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/351-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 року                                    Справа №  10/351-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйової О.І.

за участю представників сторін:

від позивача:  Барчук Ю.П.  (дов. № 99  від 14.01.11 р.);

від відповідача:  Расновська А.Н. (дов. № 08/02-3  від 08.02.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Югвторметпром” Відкритого акціонерного товариства “Югпром” м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 р.  у справі № 10/351-10  

за позовом  Криворізького міського комунального підприємства “Міськліфт”  м. Кривий Ріг

до Дочірнього підприємства “Югвторметпром” Відкритого акціонерного товариства “Югпром”  м. Кривий Ріг

про  стягнення 30 771 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.11.2010 р. у справі № 10/351-10, яке підписано 19.11.2010 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Кощеєв І.М.), частково задоволено позов Криворізького міського комунального підприємства “Міськліфт”  м. Кривий Ріг до Дочірнього підприємства “Югвторметпром” Відкритого акціонерного товариства “Югпром”  м. Кривий Ріг про  стягнення 30 771 грн. 25 коп., в тому числі 29 875 грн. основний борг, 504 грн. 19 коп. пеня, 298 грн. 75 коп. –інфляційні витрати, 93 грн. 31 коп. 3 % річних.

З відповідача на користь позивача стягнуто 27 575 грн. основного боргу,  298 грн. 75 коп.  витрат від  інфляції, 93 грн. 31 коп. 3 % річних, 302 грн. 67 коп. витрат на державне мито, 232 грн. 13 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.11.2010 р. на примусове виконання  рішення господарського суду Дніпропетровської обл.  по даній справі видано наказ.

Припинено провадження у справі щодо позовних вимог позивача, пов'язаних зі стягненням суми основного боргу у розмірі 2 300 грн.

В задоволенні позовних вимог, пов'язаних зі стягненням пені у розмірі 504 грн. 19 коп., відмовлено.

Відповідач  не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

15.02.2011 р. скаржник надав в судове засідання доповнення до апеляційної скарги, в якому просить змінити рішення в частині розміру суми основного  боргу, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 26 075 грн. замість 27 575 грн., так як суд першої інстанції не врахував факт перерахування відповідачем  на користь позивача 04.10.2010 р. 1 500 грн.

До апеляційної скарги відповідач надав оригінал платіжного доручення № 308 від 04.10.2010 р. про перерахування позивачу 1 500 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні підтвердив про перерахування відповідачем  04.10.2010 р. 1 500 грн. заборгованості.

Розпорядженням секретаря судової палати від 14.02.2011 р. № 205, у зв'язку з закінченням відпустки суддів Бахмат Р.М., Лотоцької Л.О. змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга (доповнення до апеляційної скарги) підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між КМКП “Міськліфт” (продавець) та ДП “Югвторметпром” ВАТ “Югпром” (покупець) укладено договір № 10/06-ПО/43 від 10.06.2010 р.

На виконання умов зазначеного договору продавець, відповідно до приймально-здавального акту від 10.06.2010 р. № 10/06/1Ц та податкової накладної від 10.06.2010 р. № 1337, здійснив поставку лому  меді на суму 36 875 грн.

Відповідач не заперечує проти отримання лому меді.

Відповідно до п. 3.1 договору, товар вважається зданим Продавцем і остаточно прийнятим Покупцем по кількості - згідно з прийомо - здаточним актом.

           П. 3.2. договору передбачено, що датою передачі лому і переходу права власності вважається дата прийомки Покупця ( прийомо-здаточний акт ).

          Згідно з п. 4.1 договору оплату за товар Покупець проводить на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті протягом 15 банківських днів при наданні Продавцем акту приймання-передачі з вагою, якістю і сумою за відвантажений товар та податковою накладною від “Продавця”.

23.07.2010 р. відповідач сплатив позивачу суму 7 000 грн.     

          Заборгованість Відповідача, станом на 31.08.2010 р., за поставлений товар складала  29 875 грн. 00 коп.

 Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

 Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що звичайно  ставляться.

Одностороння відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом   ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).

         Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, факт не виконання Відповідачем зобов'язань за договором укладеним між сторонами, щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи доведено, Відповідачем  не спростовано.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

         Відповідно до  ст. 625 Цивільного кодексу України,  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не встановлений договором або законом.

          Керуючись ст. 625 ЦК України,  позивачем здійснено нарахування  на суму основного боргу встановленого індексу інфляції за час прострочення  ( з 23.07.2010 р. по 31.08.2010 р. ) у розмірі 298 грн. 75 коп.,  суми   3 % річних від простроченої суми ( з 23.07.2010 р. по 31.08.2010 р. ) у розмірі 93 грн. 31 коп.

           Після того, як позивач 28.09.2010 р. звернувся з позовом  до господарського суду позивач, платіжним дорученням від 04.10.2010 р. № 308, перерахував  позивачу заборгованість у сумі 1 500 грн., про що  свідчать акти звірки взаємних розрахунків, які підписані позивачем і які є в матеріалах справи (а.с. 69, 77), але при винесенні рішення судом першої інстанції ці акти не були прийняті до уваги.

В рішенні суду вказано, що після порушення провадження по даній справі, 13.10.10, р. під час розгляду справи, а саме 10.11.2010 р. відповідач частково сплатив борг позивачу у розмірі 2 300 грн.

Су не врахував перерахування відповідачем 1 500 грн. і помилково стягнув борг з відповідача в сумі 27 575 грн. замість 26 075 грн., а тому також слід було припинити провадження щодо стягнення заборгованості 1 500 грн.

Колегія суддів  вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача  індекс інфляції у розмірі 298 грн. 75 коп. та  3 % річних у розмірі 93 грн. 31 коп.

Щодо позовних вимог позивача, пов'язаних зі стягненням пені, господарський суд правильно відмовив у позові, з тих підстав, що  умовами договору не передбачено  такого виду відповідальності сторін.

          На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Югвторметпром” Відкритого акціонерного товариства “Югпром” м.Кривий Ріг задовольнити.

Рішення змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Провадження у справі щодо позовних вимог позивача, пов'язаних зі стягненням суми основного боргу у розмір 3 800 грн. припинити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Югвторметпром” відкритого акціонерного товариства “Югпром” м. Кривий ріг на користь Криворізького  міського комунального підприємства “Міськліфт” м. Кривий Ріг 26 075 грн. основного боргу, 298 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 93 грн. 31 коп. суму 3 5 річних, 302 грн. 67 коп. витрат на державне мито, 232 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України, видати наказ.

В задоволенні позовних вимог, пов'язаних зі стягненням пені у розмірі 504 грн. 19 коп. відмовити.

Припинити стягнення за наказом про примусове виконання рішення від 30.11.10 р. № 10/351-10.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнєєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 21.02.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                          І.Г.Логвиненко