Постанова

від 17.02.2011 по справі 22/273

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/273

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2011 р.           справа №22/273

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі:                         Клименко К.О.

від позивача:Клімова І.М. –за дов. б/н від 16.11.09 р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від16.11.2010 р.

у справі№ 22/273 (суддя Іванченкова О.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПА",                     м. Донецьк

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України", м. Донецьк

простягнення 127051 грн. 56 коп.

                                                  ВСТАНОВИВ:

У 2010 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА", м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України", м. Донецьк, про                 стягнення 127051 грн. 56 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.10р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА",  м. Донецьк були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукт України”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА”, м. Донецьк 126151 грн. 84 коп., у тому числі 119065 грн. 10 коп. основного боргу, 4863 грн. 20 коп. пені, 1327 грн. 13 коп. інфляційних та 896 грн. 41 коп. 3% річних з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 10.02.11 р. В іншій частині позову про стягнення інфляційних було відмовлено в зв»язку з невірним розрахунком позивача.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт України", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального  та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 16.11.10р. скасувати  повністю.

Представник відповідача до  судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 24.12.10р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 20.12.10р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 20.12.10р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 22/273, та наданих представником позивача  пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду  з урахуванням ухвали від 10.02.11 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.09 року між сторонами було укладено договір поставки №79, згідно умов якого Постачальник зобов'язується у встановлені строки виготовити та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти продукцію та сплатити за неї відповідну грошову суму;  найменування продукції: упаковка –пакети та плівка з поліетилену, поліпропілену, інша упаковка, у тому числі ламінована, з нанесенням на неї кольорового малюнку (флексодрук); асортимент продукції визначається у специфікації та/або накладній, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони згідно Специфікації №15 від 20.05.10р. до договору №79 від 26.10.09р. узгодили постачання продукції (плівки молочної) на суму у розмірі 206040 грн. 00 коп. з ПДВ.

Постачальник на підставі видаткових накладних №ДА-0002332 від 24.06.10р., №ДА-0002353 від 25.06.10р. та №ДА-0002381 від 29.06.10р., податкових накладних №2645 від 24.06.10р., №2667 від 25.06.10р. та №2694 від 29.06.10р. та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №000157 від 22.06.10р. та №000162 від 29.06.10р., поставив передбачену Специфікацією продукцію, а Відповідач її прийняв на загальну суму у розмірі 197097 грн. 31 коп.

Пунктом п. 5.3 договору зазначено, що повна оплата продукції за договором здійснюється Покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Тобто, оплата партії продукції за накладною №ДА-0002332 від 24.06.10р. на суму у розмірі 86503 грн. 49 коп. повинна була бути здійснена не пізніше 24.07.10р., №ДА-0002353 від 25.06.10р. на суму у розмірі 85794 грн. 01 коп. –не пізніше 25.07.10р. та №ДА-0002381 від 29.06.10р. на суму у розмірі 24844 грн. 81 коп. – не пізніше 29.07.10р.

Відповідач поставлену продукцію оплатив лише частково на суму у розмірі 78032 грн.              21 коп., у зв»язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукт України” перед позивачем складає суму у розмірі 119065 грн. 10 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що:

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу за отриманий товар за Договором поставки № 79 від 26.10.09р., то місцевим господарським судом правомірно задоволено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 119065 грн. 10 коп. Сума боргу підтверджена наявними в матеріалах справи належними доказами, в тому числі актом звірки розрахунків, підписаним обома сторонами та засвідченим печатками обох підприємств. Крім того, 16.11.10 року відповідач надав до господарського суду заяву, якою позов визнав у повному обсязі.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили відповідальність Відповідача за порушення строків оплати продукції у вигляді пені від суми невиконаних грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період порушення, за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості, що не звільняє його від виконання зобов'язань за договором.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 4863 грн. 20 коп. за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок Відповідача сплатити за вимогою кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 1327 грн. 13 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, враховуючи ухвалу господарського суду Донецької області від 10.02.11 р. в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, та 3% річних у розмірі 896 грн. 41 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання перед кредитором.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 16.11.10 року у справі № 22/273 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України",                               м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.11.10 року у справі                    № 22/273 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від              16.11.10 року у справі № 22/273 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                                  Г.І. Діброва                              

Судді                                                                                                       К.І. Бойченко

                                                                                                       Л.Ф. Чернота   

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4  ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.