Рішення

від 17.02.2011 по справі 6224-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6224-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-29/6224-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95017, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Азалія» (95000, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул Березовського, 1)

про стягнення 2757,87 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Каймаканов В.С., юрисконсульт, довіреність №220-Д від 22.02.2010р.

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”  звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Азалія» заборгованості за використану електричну енергію в сумі 1837,24 грн., інфляційні втрати в сумі 687,39 грн., 3% річних в розмірі 152,90 грн. та пеню в сумі 84,34 грн., а всього 2757,87 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані зі сплатою держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору на постачання електричної енергії № 3483 від 21 січня 2005 року, укладеного між  сторонами у справі, відповідач систематично порушував його умови, в частині своєчасності та повноти оплати послуг, в результаті чого за ним в період з 23.11.2007 р. по 01.10.2010 р. утворилась заборгованість у розмірі 1837,24грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 грудня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі. Також, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №165522 та детальний розрахунок суми заборгованості за електроенергію.

Дані документи розглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином – за місцем державної реєстрації.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок  сторони,  а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній  матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

                         ВСТАНОВИВ:

21.01.2005р. між ВАТ «Крименерго» (Постачальник) та ТОВ Агрофірмою «Азалія»  (Споживач) укладений договір №3483 на постачання електричної енергії, згідно якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість і здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню за графіком погашення заборгованості, по актах порушення ПКЕЕ) згідно умовам даного договору і додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною (а.с. 7-15).

Вказаний договір був укладений на строк до 31.12.2005 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання чи перегляд (п. 9.5 договору).

Доказів розірвання або визнання недійсним даного договору суду не надано.

Згідно п.2.2.3 договору Споживач зобов'язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно умов додатку №4.1 або №4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 Додатку №4.1 до договору на поставку електричної енергії №3483 від 21.01.2005р., розрахунковою датою встановлюється 23 число кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 23 числа місяця до такого ж числа наступного.  

Матеріали справи, а саме - акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії на протязі розрахункового періоду, рахунки за спожиту електроенергію, свідчать про надання позивачем відповідачу послуг, передбачених умовами договору №3483 про поставку електричної енергії від 21.01.2005 р. (а.с.17-25).

За надані послуги відповідачу були виставлені відповідні рахунки, однак у період з 23.11.2007р. по 01.10.2010р. в результаті несвоєчасності та неповноти оплати відповідачем рахунків, за ним утворилась заборгованість в розмірі 1837,24грн.

Проте відповідачем вказана сума боргу сплачена не була, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором №3483 суду не надано.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за  кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням строків, встановлених додатком №4.1, №4.2 «Порядок розрахунків», Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, з врахуванням дня фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на поточний рахунок Постачальника на підставі наданого рахунку.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 84,34грн. за період з 28.03.2010р. по 26.09.2010р., яка обчислена правомірно, через що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 152,90грн. – 3% річних за період з 27.11.2007р. по 26.09.2010р.  та 683,39грн. інфляційних втрат за період з листопада 2007р. по березень 2010р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 152,90грн. – 3% річних за період з 27.11.2007р. по 26.09.2010р.  та 683,39грн. інфляційних втрат за період з листопада 2007р. по березень 2010р.  також підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено в судовому засіданні 17.02.2011р.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

       1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Азалія» (95000, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул Березовського, 1, ЄДРПОУ 32862827) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95017, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9, р/р260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400) 1837,24грн. основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Азалія» (95000, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул Березовського, 1, ЄДРПОУ 32862827) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електромережі Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95017, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9, р/р260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400) 84,34грн. пені, 683,39 грн. інфляційних втрат, 152,90 грн.  - 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 22.02.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.