Рішення

від 09.02.2011 по справі 14/306пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.11 р. Справа № 14/306пд

за позовом: Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Ветеран Афганистана”,

ЄДРПОУ 25097029, м.Донецьк

до відповідача: Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1, к од НОМЕР_1, м.Новоазовськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача: Д онецької міської ради, м.Доне цьк, ЄДРПОУ 34456467

про визнання договору неді йсним та визнання права

Суддя Любченко М.О.

Представники:

Від позивача: Носова А.О. - по дов.

Від відповідача: не з' явив ся

Від третьої особи: Снєгір ьов О.М. - по дов.

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю „Вете ран Афганистана”, м.Донецьк з вернувся до господарського с уду з позовною заявою до відп овідача, Фізичної особи-підп риємця ОСОБА_1, м.Новоазов ськ про:

- визнання недійсним догово ру від 03.01.2010р. купівлі-продажу б удівлі магазину (літера А-2) пл ощею 187,2 кв.м, яку розташовано з а адресою: АДРЕСА_1;

- визнання права власності н а будівлю магазину (літера А-2) площею 187,2 кв.м, яка розташован а за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх вимо г позивач посилається на нед ійсність договору купівлі-пр одажу будівлі магазину від 03.0 1.2010р., внаслідок невідповіднос ті останнього вимогам законо давства. За таких обставин, по зивач вважає себе законним в ласником майна, яке було пред метом договору від 03.01.2010р.

Відповідач в судові засіда ння 04.01.2011р., 13.01.2011р., 26.01.2011р., 02.02.2011р., 09.02.2011р. н е з' явився, у відзиві на позо вну заяву б/н від 13.01.2011р. позовні вимоги визнав в повному обся зі, розгляд справи просив зді йснити без участі Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою від 13.01.2011р. до участі у розгляді справи в якості тре тьої особи без самостійних в имог на предмет спору на стор ні позивача залучено Донецьк у міську раду.

У судовому засіданні 09.02.2011р. т ретя особа заперечень проти задоволення позовних вимог н е надала.

Згідно із ст.75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судом встановлено, що н аявні у матеріалах справи до кументи достатні для прийнят тя повного та обґрунтованого рішення по справі.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення по зивача та третьої особи, госп одарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивіль ного кодексу України дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочин ом.

Згідно із ст.655 Цивільного ко дексу України за договором купівлі-продажу одна сторон а (продавець) передає або зоб ов'язується передати майно (т овар) у власність другій стор оні (покупцеві), а покупець при ймає або зобов'язується прий няти майно (товар) і сплатити з а нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали спра ви, 03.01.2010р. між позивачем та відп овідачем був підписаний дого вір купівлі-продажу будівлі магазину.

Згідно із умовами вказаног о договору позивач зобов' яз ався передати, а відповідач п рийняти у власність будівлю магазину загальною площею 187,2 кв.м, що знаходиться за адресо ю: АДРЕСА_1, належить позив ачу, вільна від застави та пре тензій третіх осіб.

Пунктом 4.1 договору від 03.01.2010р. встановлено, що право власно сті на приміщення, яке є предм етом цього договору, виникає у відповідача з моменту реєс трації переходу права власно сті в уповноваженому державн ому органі.

Відповідно до п.8.7 вказаного договору сторони зобов' язу ються до 20.09.2010р. здійснити нотар іальне посвідчення та держав ну реєстрацію договору.

Статтею 657 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір купівлі-продажу земел ьної ділянки, єдиного майн ового комплексу, житлового б удинку (квартири) або іншого н ерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню т а державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на н ерухоме майно та їх обмежень " об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'є кти, розташовані на земельні й ділянці (будівля, споруда то що), переміщення яких є неможл ивим без їх знецінення та змі ни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о до нерухомих речей (нерухом е майно, нерухомість) належат ь земельні ділянки, а також об 'єкти, розташовані на земельн ій ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінен ня та зміни їх призначення.

Тобто, діюче законодавство передбачає імперативні вимо ги щодо форми договору купів лі-продажу нерухомого майна, а саме укладення договору в п исьмовій формі з наступним п роведенням нотаріального по свідчення та державної реєст рації.

Таким чином, за висновками с уду, враховуючи, що предметом купівлі-продажу за договоро м від 03.01.2010р. є будівля магазину , тобто, нерухоме майно, догові р купівлі-продажу від 03.01.2010р. ма в бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвід чений з проведенням в наступ ному державної реєстрації ос таннього.

Проте, як встановлено судом , Товариством з обмеженою від повідальністю „Ветеран Афга нистана” та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 не бул о вчинено дій, направлених на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію підписа ного договору купівлі-продаж у від 03.01.2010р.

Відповідно до ст.210 Цивільно го кодексу України правочин підлягає державній реєстрац ії лише у випадках, встановл ених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його дер жавної реєстрації.

За змістом ст.640 Цивільного к одексу України договір, яки й підлягає нотаріальному п освідченню або державній ре єстрації, є укладеним з момен ту його нотаріального посвід чення або державної реєстрац ії, а в разі необхідності і нот аріального посвідчення, і де ржавної реєстрації - з момент у державної реєстрації.

За таких обставин, згідно із статтями 210 та 640 Цивільного ко дексу України не є вчиненим п равочин у разі нездійснення його державної реєстрації, я кщо правочин підлягає такій реєстрації.

Неукладений сторонами дог овір є неіснуючим у часі, прос торі та по відношенню до нев изначеного кола осіб. Неукла дений договір не створює буд ь-яких наслідків для сторін.

Зазначена позиція знайшла своє відображення у постано ві Пленуму Верховного Суду У країни №9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними”.

Таким чином, приймаючи до ув аги відсутність нотаріально го посвідчення та державної реєстрації договору купівлі -продажу від 03.01.2010р., враховуючи положення ст.ст.210, 640 Цивільног о кодексу України, суд дійшов висновку, що договір, підписа ний між Товариством з обмеже ною відповідальністю „Ветер ан Афганистана” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є неукладеним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою н едійсності правочину є недо держання в момент вчинення п равочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього кодек су, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності; волевияв лення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі; правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним; право чин, що вчиняється батьками (у синовлювачами), не може супер ечити правам та інтересам їх ніх малолітніх, неповнолітні х чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного , недійсність правочину зумо влюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (неза конність) змісту правочину; д ефекти (недотримання) форми; д ефекти суб'єктного складу; де фекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц ивільного кодексу України су ди розглядають справи за поз овами: про визнання оспорюва ного правочину недійсним і з астосування наслідків його н едійсності, про застосування наслідків недійсності нікче много правочину.

Як вказувалось вище, за прип исом п.8 постанови Пленуму Вер ховного Суду України №9 від 06.11. 2009р. „Про судову практику розг ляду цивільних справ про виз нання правочинів недійсними ” не є вчиненим правочин у раз і нездійснення його державно ї реєстрації, якщо правочин п ідлягає такій реєстрації.

Враховуючи, що неукладений договір є неіснуючим у часі, п росторі та по відношенню до невизначеного кола осіб, поз ов в частині вимог про визнан ня недійсним договору купівл і-продажу від 03.01.2010р. будівлі ма газину, яка розташована за ад ресою: АДРЕСА_1, підлягає з алишенню без задоволення.

Одночасно, виходячи з принц ипу повного, всебічного та об ' єктивного розгляду справи , позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, підлягають задоволен ню з огляду на таке:

Згідно із ст.319 Цивільного ко дексу України власник володі є, користується, розпоряджа ється своїм майном на власни й розсуд. Власник має право вч иняти щодо свого майна будь-я кі дії, які не суперечать зако ну.

Як вказувалося вище, 03.01.2010р. мі ж позивачем та відповідачем був підписаний договір купів лі-продажу нежилого приміщен ня, за умовами якого позивач з обов' язався передати, а від повідач прийняти у власність будівлю магазину загальною площею 187,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належ ить позивачу, вільна від заст ави та претензій третіх осіб .

Відповідно до ст.328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набути м правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або нез аконність набуття права влас ності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги, що за ви сновками суду, договір купів лі-продажу від 03.01.2010р. є неуклад еним, останній не є правовою п ідставою у розумінні норм ст .ст.11, 328, 509 Цивільного кодексу Ук раїни для переходу до відпов ідача права власності на буд івлю магазину по пр.Панфілов а, 67в у м.Донецьку. Тобто, законн им власником спірного майна залишилося Товариство з обме женою відповідальністю „Вет еран Афганистана”.

Наразі, відповідно до техні чного паспорту, виданого Ком унальним підприємством „Бюр о технічної інвентаризації м .Донецька”, позивач є власник ом будівлі магазину, що розта шована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 187,2 кв.м.

Рішенням виконавчого комі тету Куйбишевської районної у м.Донецьку ради №260 від 14.07.2010р. будівлі магазину було присво єно поштову адресу: АДРЕСА_ 1.

За змістом екпертного досл ідження №08/23/02/11 від 08.02.2011р., яке про ведено експертом Приватного підприємства „Експерт-оцінк а” ОСОБА_4, будівля магази ну загальною площею 187,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АД РЕСА_1, є капітальною споруд ою, відповідає діючим будіве льним нормативним правилам, нормам пожеженої безпеки, пр идатна для подальшої експлуа тації за призначенням. Крім т ого, за висновками експерта, к онструкція будівлі виконана з будівельних матеріалів, як і відповідають діючим нормам , згідно із технологією, яка за безпечує правильне конструк тивне з' єднання елементів.

Частиною 1 ст.15 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільн ого кодексу України визначаю ть, що кожна особа має право зв ернутися до суду за захистом свого особистого немайновог о або майнового права та інте ресу. Способом захисту цивіл ьних прав та інтересів може б ути визнання права.

Відповідно до ст.392 вказаног о Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнанн я його права власності, якщо ц е право оспорюється або не ви знається іншою особою, а тако ж у разі втрати ним документа , який засвідчує його право вл асності.

З наведених норм Цивільног о кодексу України випливає, щ о позов про визнання права вл асності подається у випадках , коли належне певній особі пр аво або набуття цією особою п рава не визнається, оспорюєт ься іншою особою або у разі ві дсутності в неї документів, щ о засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права вл асності це недоговірна вимог а власника майна про констат ацію перед третіми особами ф акту приналежності позивачу права власності на спірне ма йно, не поєднане з конкретним и вимогами про повернення ма йна чи усунення інших перешк од, не пов' язаних з позбавле нням володіння.

Як встановлено судом, листо м від 01.12.2010р. відповідач повідом ив позивача про набуття ним п рава власності на спірне май но та заявив вимоги про перед ання будівлі магазину Фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_1 як новому власнику.

За таких обставин, враховую чи приписи ст.1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського к одексу України, приймаючи до уваги невизнання відповідач ем права власності позивача на спірне майно, суд дійшов ви сновку, що позивач мав право н а звернення до суду з розгляд уваним позовом з метою захис ту своїх майнових прав та охо ронюваних законом інтересів .

Згідно із ч.5 ст.78 Господарсь кого процесуального кодексу України в разі визнання відп овідачем позовних вимог госп одарський суд приймає рішенн я про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відпов ідач у відзиві б/н від 13.01.2011р. поз овні вимоги визнав повністю.

Наразі, судом не встановлен о в діях відповідача, пов' яз аних з визнанням позову про в изнання права власності, кон кретних порушень закону, а та кож фактів, які б доводили пор ушення визнанням позову прав і законних інтересів інших о сіб.

На підставі вищевикладено го, приймаючи до уваги, що дого вір купівлі-продажу від 03.01.2010р. є неукладеним, тобто, не має на слідком переходу права власн ості на спірне майно до відпо відача, позовні вимоги про ви знання права власності на бу дівлю магазину (літера А-2) пло щею 187, 2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, підляга ють задоволенню.

Клопотання позивача про пр изначення судової будівельн о-технічної експертизи підля гає залишенню без задоволенн я, враховуючи наявність у мат еріалах справи дослідження № 08/23/02/11 від 08.02.2011р., проведеного експ ертом Приватного підприємст ва „Експерт-оцінка” ОСОБА_4 , яке у відповідності до ст.43 Господарського процесуальн ого кодексу України прийнято судом у якості доказу відпов ідності спірного майна будів ельним правилам та нормам по жежної безпеки.

Згідно із ст.49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судові витрати немайно вого характеру підлягають ві днесенню на позивача, судові витрати, пов' язані з розгля дом позовних вимог майнового характеру підлягають, стягн енню з відповідача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Ветеран Афганистана”, м.До нецьк до Фізичної особи-підп риємця ОСОБА_1, м.Новоазов ськ задовольнити частково.

Визнати право власності То вариства з обмеженою відпові дальністю „Ветеран Афганист ана”, м.Донецьк на будівлю маг азину (літера А-2) площею 187,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю „Ве теран Афганистана” (83096, м.Донец ьк, вул.Інженерна, 1/29, ЄДРПОУ 25097029 , банківські реквізити невід омі) на користь Державного бю джету України державне мито в розмірі 85 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (87600, АДР ЕСА_2, код НОМЕР_1, банківс ькі реквізити невідомі) на ко ристь Державного бюджету Укр аїни державне мито в розмірі 174 грн. 31 коп.

Стягнути з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (87600, АДР ЕСА_2, код НОМЕР_1, банківс ькі реквізити невідомі) на ко ристь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветеран А фганистана” (83096, м.Донецьк, вул .Інженерна, 1/29, ЄДРПОУ 25097029, банкі вські реквізити невідомі) де ржавне мито в розмірі 325 грн. 69 к оп., витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набран ня рішенням суду законної си ли.

В задоволенні решти позовн их вимог Товариства з обмеже ною відповідальністю „Ветер ан Афганистана”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новоазовськ відмо вити.

В судовому засіданні 09.02.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складен о 09.02.2011р.