Рішення

від 09.02.2011 по справі 14/307пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.11 р. Справа № 14/307пд

за позовом: Районної грома дської організації „Спілка в етеранів Афганистану”, м.Дон ецьк, ЄДРПОУ 24641471

до відповідача: Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1, м .Новоазовськ, код НОМЕР_1

за участю третьої особи без самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача: Д онецької міської ради, м.Доне цьк, ЄДРПОУ 34456467

про визнання договору неді йсним та визнання права

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Носова А.О. - по дов.

від відповідача: не з' явив ся

від третьої особи: Снєгір ьов О.М. - по дов.

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Районна громадськ а організація „Спілка ветера нів Афганистану”, м.Донецьк, з вернувся до господарського с уду Донецької області з позо вною заявою до відповідача, Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_1, м.Новоазовськ про:

- визнання недійсним догово ру від 12.07.2010р. купівлі-продажу б удівлі гаражів (літера Б-1) пло щею 150,9 кв.м, яку розташовано за адресою: АДРЕСА_1;

- визнання права власності н а будівлю гаражів (літера Б-1) п лощею 150,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх вимо г позивач посилається на нед ійсність договору купівлі-пр одажу будівлі гаражів від 12.07.20 10р., внаслідок невідповідност і останнього вимогам законод авства. За таких обставин, поз ивач вважає себе законним вл асником майна, яке було предм етом договору від 12.07.2010р.

Відповідач в судові засіда ння 10.01.2011р., 20.01.2011р., 01.02.2011р., 09.02.2011р. не з' явився, у відзиві на позовну з аяву б/н від 13.01.2011р. позовні вимо ги визнав в повному обсязі, ро згляд справи просив здійснит и без участі Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1.

Ухвалою від 20.01.2011р. до участі у розгляді справи у якості тре тьої особи без самостійних в имог на предмет спору на стор ні позивача залучено Донецьк у міську раду, м.Донецьк.

У судовому засіданні 01.02.2011р. т ретя особа заперечень проти задоволення позовних вимог н е надала.

Згідно із ст.75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судом встановлено, що н аявні у матеріалах справи до кументи достатні для прийнят тя повного та обґрунтованого рішення по справі.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення по зивача та третьої особи, госп одарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивіль ного кодексу України дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочин ом.

Згідно із ст.655 Цивільного ко дексу України за договором купівлі-продажу одна сторон а (продавець) передає або зоб ов'язується передати майно (т овар) у власність другій стор оні (покупцеві), а покупець при ймає або зобов'язується прий няти майно (товар) і сплатити з а нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали спра ви, 12.07.2010р. між позивачем та відп овідачем був підписаний дого вір купівлі-продажу будівлі гаражів.

Згідно із умовами вказаног о договору позивач зобов' яз ався передати, а відповідач п рийняти у власність будівлю гаражів загальною площею 150,9 к в.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, належить позива чу, вільна від застави та прет ензій третіх осіб.

Пунктом 4.1 договору від 12.07.2010р. встановлено, що право власно сті на приміщення, яке є предм етом цього договору, виникає у відповідача з моменту реєс трації переходу права власно сті в уповноваженому державн ому органі.

Відповідно до п.8.7 вказаного договору сторони зобов' язу ються до 13.09.2010р. здійснити нотар іальне посвідчення та держав ну реєстрацію договору.

Статтею 657 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір купівлі-продажу земел ьної ділянки, єдиного майн ового комплексу, житлового б удинку (квартири) або іншого н ерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню т а державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на н ерухоме майно та їх обмежень " об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'є кти, розташовані на земельні й ділянці (будівля, споруда то що), переміщення яких є неможл ивим без їх знецінення та змі ни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о до нерухомих речей (нерухом е майно, нерухомість) належат ь земельні ділянки, а також об 'єкти, розташовані на земельн ій ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінен ня та зміни їх призначення.

Тобто, діюче законодавство передбачає імперативні вимо ги щодо форми договору купів лі-продажу нерухомого майна, а саме укладення договору в п исьмовій формі з наступним п роведенням нотаріального по свідчення та державної реєст рації.

Таким чином, за висновками с уду, враховуючи, що предметом купівлі-продажу за договоро м від 12.07.2010р. є будівля гаражів, т обто, нерухоме майно, договір купівлі-продажу від 12.07.2010р. мав бути укладений у письмовій ф ормі та нотаріально посвідче ний з проведенням в наступно му державної реєстрації оста ннього.

Проте, як встановлено судом , Районною громадською орган ізацією „Спілка ветеранів Аф ганистану” та Фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_1 не б уло вчинено дій, направлених на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію підпи саного договору купівлі-прод ажу від 12.07.2010р.

Відповідно до ст.210 Цивільно го кодексу України правочин підлягає державній реєстрац ії лише у випадках, встановл ених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його дер жавної реєстрації.

За змістом ст.640 Цивільного к одексу України договір, яки й підлягає нотаріальному п освідченню або державній ре єстрації, є укладеним з момен ту його нотаріального посвід чення або державної реєстрац ії, а в разі необхідності і нот аріального посвідчення, і де ржавної реєстрації - з момент у державної реєстрації.

За таких обставин, згідно із статтями 210 та 640 Цивільного ко дексу України не є вчиненим п равочин у разі нездійснення його державної реєстрації, я кщо правочин підлягає такій реєстрації.

Неукладений сторонами дог овір є неіснуючим у часі, прос торі та по відношенню до нев изначеного кола осіб. Неукла дений договір не створює буд ь-яких наслідків для сторін.

Зазначена позиція знайшла своє відображення у постано ві Пленуму Верховного Суду У країни №9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними”.

Таким чином, приймаючи до ув аги відсутність нотаріально го посвідчення та державної реєстрації договору купівлі -продажу від 12.07.2010р., враховуючи положення ст.ст.210, 640 Цивільног о кодексу України, суд дійшов висновку, що договір, підписа ний між Районною громадською організацією „Спілка ветера нів Афганистану” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є неукладеним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою н едійсності правочину є недо держання в момент вчинення п равочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього кодек су, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності; волевияв лення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі; правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним; право чин, що вчиняється батьками (у синовлювачами), не може супер ечити правам та інтересам їх ніх малолітніх, неповнолітні х чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного , недійсність правочину зумо влюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (неза конність) змісту правочину; д ефекти (недотримання) форми; д ефекти суб'єктного складу; де фекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц ивільного кодексу України су ди розглядають справи за поз овами: про визнання оспорюва ного правочину недійсним і з астосування наслідків його н едійсності, про застосування наслідків недійсності нікче много правочину.

За приписом п.8 постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и №9 від 06.11.2009р. „Про судову практ ику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нед ійсними” не є вчиненим право чин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо п равочин підлягає такій реєст рації.

Враховуючи, що неукладений договір є неіснуючим у часі, п росторі та по відношенню до невизначеного кола осіб, поз ов в частині вимог про визнан ня недійсним договору купівл і-продажу від 12.07.2010р. будівлі га ражів, яка розташована за адр есою: АДРЕСА_1, підлягає за лишенню без задоволення.

Одночасно, виходячи з принц ипу повного, всебічного та об ' єктивного розгляду справи , позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, підлягають задоволен ню з огляду на таке:

Згідно із ст.319 Цивільного ко дексу України власник володі є, користується, розпоряджа ється своїм майном на власни й розсуд. Власник має право вч иняти щодо свого майна будь-я кі дії, які не суперечать зако ну.

Як вказувалося вище, 12.07.2010р. мі ж позивачем та відповідачем був підписаний договір купів лі-продажу нежилого приміщен ня, за умовами якого позивач з обов' язався передати, а від повідач прийняти у власність будівлю гаражів загальною п лощею 150,9 кв.м, що знаходиться з а адресою: АДРЕСА_1, належи ть позивачу, вільна від заста ви та претензій третіх осіб.

Відповідно до ст.328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набути м правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або нез аконність набуття права влас ності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги, що за ви сновками суду договір купівл і-продажу від 12.07.2010р. є неукладе ним, останній не є правовою пі дставою у розумінні норм ст.с т.11, 328, 509 Цивільного кодексу Укр аїни для переходу до відпові дача права власності на буді влю гаражів по вул.Хлібодарн ій, 14а у м.Донецьку. Тобто, закон ним власником спірного майна залишилася Районна громадсь ка організація „Спілка ветер анів Афганистану”.

Наразі, відповідно до техні чного паспорту, виданого Ком унальним підприємством „Бюр о технічної інвентаризації м .Донецька”, позивач є власник ом будівлі гаражів, що розташ ована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 150,9 кв.м.

За змістом екпертного досл ідження №06/23/02/11 від 07.02.2011р., яке про ведено експертом Приватного підприємства „Експерт-оцінк а” ОСОБА_4, будівля гаражі в (літера Б-1) загальною площею 150,9 кв.м, що знаходиться за адре сою: АДРЕСА_1, є капітально ю спорудою та нерухомим майн ом, за ступенем капітальност і відноситься до першої груп и, відповідає діючим будівел ьним нормативним правилам, м ає 100% ступінь готовності для в ведення об' єкту в експлуата цію за призначенням.

Частиною 1 ст.15 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільн ого кодексу України визначаю ть, що кожна особа має право зв ернутися до суду за захистом свого особистого немайновог о або майнового права та інте ресу. Способом захисту цивіл ьних прав та інтересів може б ути визнання права.

Відповідно до ст.392 вказаног о Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнанн я його права власності, якщо ц е право оспорюється або не ви знається іншою особою, а тако ж у разі втрати ним документа , який засвідчує його право вл асності.

З наведених норм Цивільног о кодексу України випливає, щ о позов про визнання права вл асності подається у випадках , коли належне певній особі пр аво або набуття цією особою п рава не визнається, оспорюєт ься іншою особою або у разі ві дсутності в неї документів, щ о засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права вл асності це недоговірна вимог а власника майна про констат ацію перед третіми особами ф акту приналежності позивачу права власності на спірне ма йно, не поєднане з конкретним и вимогами про повернення ма йна чи усунення інших перешк од, не пов' язаних з позбавле нням володіння.

Як встановлено судом, листо м від 01.12.2010р. відповідач повідом ив позивача про набуття ним п рава власності на спірне май но та заявив вимоги про перед ання будівлі гаражів Фізичні й особі-підприємцю ОСОБА_1 як новому власнику.

За таких обставин, враховую чи приписи ст.1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського к одексу України, приймаючи до уваги невизнання відповідач ем права власності позивача на спірне майно, суд дійшов ви сновку, що позивач мав право н а звернення до суду з розгляд уваним позовом з метою захис ту своїх майнових прав та охо ронюваних законом інтересів .

Згідно із ч.5 ст.78 Господарсь кого процесуального кодексу України в разі визнання відп овідачем позовних вимог госп одарський суд приймає рішенн я про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відпов ідач у відзиві б/н від 13.01.2011р. поз овні вимоги визнав повністю.

Наразі, судом не встановлен о в діях відповідача, пов' яз аних з визнанням позову про в изнання права власності, кон кретних порушень закону, а та кож фактів, які б доводили пор ушення визнанням позову прав і законних інтересів інших о сіб.

На підставі вищевикладено го, приймаючи до уваги, що дого вір купівлі-продажу від 12.07.2010р. є неукладеним, тобто, не має на слідком переходу права власн ості на спірне майно до відпо відача, позовні вимоги про ви знання права власності на бу дівлю гаражів (літера Б-1) площ ею 150,9 кв.м, яка розташована за а дресою: АДРЕСА_1, підлягаю ть задоволенню.

Клопотання позивача про пр изначення судової будівельн о-технічної експертизи підля гає залишенню без задоволенн я, враховуючи наявність у мат еріалах справи експертного д ослідження №06/23/02/11 від 07.02.2011р., яке у відповідності до ст.43 Господ арського процесуального код ексу України прийнято судом у якості доказу відповідност і спірного майна будівельним нормам та правилам.

Згідно із ст.49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судові витрати немайно вого характеру підлягають ві днесенню на позивача, судові витрати, пов' язані з розгля дом позовних вимог майнового характеру підлягають, стягн енню з відповідача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Районної гр омадської організації „Спіл ка ветеранів Афганистану”, м .Донецьк до Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1, м.Новоаз овськ задовольнити частково .

Визнати право власності Ра йонної громадської організа ції „Спілка ветеранів Афгани стану”, м.Донецьк на будівлю г аражів (літера Б-1) площею 150,9 кв.м , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (87600, АДР ЕСА_2, код НОМЕР_1, банківс ькі реквізити невідомі) на ко ристь Державного бюджету Укр аїни державне мито в розмірі 500 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (87600, АДР ЕСА_2, код НОМЕР_1, банківс ькі реквізити невідомі) на ко ристь Районної громадської о рганізації „Спілка ветерані в Афганистану” (83114, м.Донецьк, в ул.Р.Люксембург, 107/31, ЄДРПОУ 24641471, б анківські реквізити невідом і) витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набран ня рішенням суду законної си ли.

В задоволенні решти позовн их вимог Районної громадсько ї організації „Спілка ветера нів Афганистану”, м.Донецьк д о Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новоазовськ відм овити.

В судовому засіданні 09.02.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складен о 09.02.2011р.