Рішення

від 15.02.2011 по справі 40/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/516

15.02.11

За позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до            1. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО"

                   2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еррор"

про          визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від прокуратури:   Пилипенко Т.А. – за посвідченням;              

від позивача:          не з’явився.              

від відповідача 1:   не з’явився.              

від відповідача 2:   не з’явився.              

У судовому засіданні 15.02.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еррор" про визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позову прокуратура зазначає, що в ході проведеної перевірки  встановлено, що 17.02.09 р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір № 16  про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою за адресою: Дніпровський район  м. Києва  в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, на території Гідропарку, о. Долобецький, зона відпочинку "Венеція". Загальна площа об'єкту благоустрою, яка закріплюється  за  Відповідачем-2  для її утримання  та відновлення становить 1 540 кв.м.  Прокурор зазначає, що відповідно до рішення Київської міської ради від 19.07.05р.  № 806/3381 "Про затвердження  Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010р. та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста" територія о. Долобецького відноситься до існуючого парку, земель  рекреаційного  призначення. Дію даного рішення продовжено відповідно до рішення Київської міської ради  № 714/2783 від 27.11.09 р. „Про продовження чинності  "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень  в центральній частині  міста".

За твердженням прокуратури, у даному випадку згідно договору фактично передається в оренду земельна ділянка площею 1 540 кв.м. Це підтверджується додатками до договору з ситуаційною картою розміщення об'єкту благоустрою. Вказане порушення зафіксоване в акті обстеження об'єкту  благоустрою  № 68 від 01.06.10 р. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 713/04 від 17.06.10 р. встановлено, що Відповідач-2 встановив дерев'яну споруду кафе та зайняв прилеглу територію загальною площею  приблизно 2 000 кв.м, згідно бази даних ПК "Кадастр", земельна ділянка кадастровий номер якої 66:059:013 площею 54 621,91 кв.м обліковується за Відповідачем-1. Документи, що посвідчують право власності чи право користування землею у тому числі і на умовах оренди згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗКУ за Відповідачем-2 в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані. Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що Відповідач-2  використовує земельну ділянку, орієнтовною площею 375 кв.м, під розміщення, обслуговування та експлуатацію кафе. Площа прилеглої  земельної ділянки становить 1800 кв.м. Документи передбачені ст.126 ЗКУ не надані. Прокуратура зазначає, що в даному випадку  оспорюваний договір передбачає  оренду земельної ділянки  площею 1 540 кв.м і є удаваним  правочином, який укладено з порушенням ст.ст. 116, 124, 125, 126 та п.12 Перехідних положень ЗКУ, а також ст.203 ЦКУ і підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 17.11.10 порушено провадження у справі № 40/516 та призначено справу  до розгляду в судовому засіданні на 14.12.10.

У судове засідання 14.12.10 представники прокуратури, позивача та відповідача-2 з’явились, представники прокуратури та позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду від 17.11.10. Позивач надав пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача-2 та відклав розгляд справи на 18.01.11.

У судове засідання 18.01.11 явку повноважних представників забезпечили прокуратура та відповідача-2.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

17.01.11 відповідач-2 через загальний відділ діловодства подав клопотання про витребування додаткових доказів у відповідача-1. Суд відмовив в зазначеному клопотання у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача-2 та, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.02.11.

У судове засідання 01.02.11 з’явився представник відповідача-2, представники органу прокуратури, позивача та відповідача-1 в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав заяву про відкликання доручення попереднього представника, надав копію відповідного наказу, та заявив клопотання про продовження строків розгляду справи та відкладення слухання у справі з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки представнику надано довіреність лише 01.02.11.

Розглянувши клопотання відповідача-2 у судовому засіданні та дослідивши наданні суд докази, суд вирішив їх задовольнити.

Ухвалою суду від 01.02.11 продовжено строк розгляду спору та, враховуючи неявку органу прокуратури, позивача, відповідача-1 у судове засідання та беручи до уваги клопотання відповідача-2, відкладено розгляд справи на 15.02.11.

У судове засідання 15.02.11 з’явився  представник органу прокуратури, надав уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить зобов’язати відповідача-2 повернути земельну ділянку площею 1540 кв.м. в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, на території Гідропарку, о. Долобецький, зона відпочинку "Венеція" Київській міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд. В поясненнях по суті спору представник прокуратури підтримав уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Судом заслухані пояснення представників учасників процесу, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

17.02.2009 між Комунальним підприємством виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва “Плесо”(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Еррор” (виконавець) був укладений договір № 16 про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об‘єкта благоустрою (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору за умовами цього договору  виконавець (відповідач-1) розміщує за адресою: м. Київ, Гідропарк, Венеціанський пляж, тимчасові споруди рекреаційного, культурно-оздоровчого та іншого призначення у вигляді металевого каркасу, тенту та інших об’єктів благоустрою, підтримує благоустрій на визначеній території, та здійснює, відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, заходи щодо утримання визначеної та прилеглої території на засадах пайової участі.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що межі прилеглої та визначеної території, а також розміри тимчасових споруд визначаються замовником в додатку №1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно додатку № 2 до договору місце розташування об‘єкту благоустрою - пляж “Венеція”, загальна площа об’єкту благоустрою, який закріплюється за відповідачем-2 складає 1540 кв.м., загальна площа визначеної території, яка закріплюється за відповідачем-2 виключно для розміщення тимчасових споруд становить 60 кв.м., загальна площа прилеглої території до визначеної території, яка закріплюється за відповідачем-2 становить 1480 кв. м. Розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) відповідача-2 у заходах благоустрою прилеглої території станом на дату укладення договору становить 3000 грн. в місяць. Сторони домовились, що пайова участь в сумі згідно п.6 сплачується попередньо в обсязі 4-х місяців.

Відповідно до п. 3.1.1 договору замовник має право вимагати від виконавця подати на затвердження проект впорядкування об’єкту благоустрою та дотримання умов цього договору.

Пунктом 4.1., 4.2. договору визначено, що сторони домовились, що обсяг пайової участі визначає замовник, плата пайової участі на утримання визначеної прилеглої території сплачується виконавцем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок замовника наперед не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 7.1 договір діє протягом 11 місяців з моменту його укладення.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.09 сторони дійшли згоди подовжити термін дії договору з 17.02.10 до 16.02.11.

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 “Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві” встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство “Плесо”, яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 6 вказаного рішення передбачено, що якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство “Плесо” має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Таким чином, пункт 6 рішення КМР № 38/1093 від 22.01.2009 передбачає можливість укладення КП “Плесо” угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 “Про передачу на баланс та закріплення за КП “Плесо” водних об‘єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва” вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством “Плесо” на праві господарського відання внутрішніх водних об‘єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Комунальному підприємству “Плесо” доручено:

2.1. В установленому законодавством порядку подати до Київської міської ради клопотання про передачу в користування земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, зазначені в п. 1 цього розпорядження.

2.2. Забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх погодження в установленому порядку.

2.3. Після затвердження проектів землеустрою звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Згідно з п. 3 зазначеного розпорядження Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за зверненнями КП “Плесо” забезпечити організацію робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 4. розпорядження № 111 від 04.02.2009 підприємствам, установам та організаціям виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати, а КП “Плесо” взяти на баланс внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди згідно з додатком.

Таким чином, згідно вказаного розпорядження Комунальному підприємству “Плесо” передано на баланс земельні ділянки на яких розташовані внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди.

Відповідачами не надано суду доказів того, що відповідач-2 має дозвільну документацію на розміщення об‘єкту площею 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Гідропарк, Венеціанський пляж, у Деснянському районі м. Києва, та документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 1480 кв. м., в тому числі на умовах оренди, згідно вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як встановлено судом, між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір № 16 від 17.02.2009 про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об‘єкта благоустрою, відповідно до якого відповідач-1 закріпив за відповідачем-2 прилеглу територію площею 1480 кв.м. та територію для розміщення для розміщення тимчасових споруд площею 60 кв. м., при цьому відповідач-2 має сплачувати відповідачу-1 щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним 3000 грн. пайової участі у заходах благоустрою прилеглої території та утримувати об‘єкт благоустрою в належному стані.

З наведеного вбачається, що фактично між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, на території Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва, зона відпочинку “Венеція”, загальною площею 1540 кв. м.

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.  

Як встановлено судом, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою у Дніпровському районі м. Києва, зона відпочинку “Венеція”, о. Долобецький, загальною площею 1540 кв. м. у відповідачів відсутні.  

Як вбачається з матеріалів справи, вказана земельна ділянка за адресою Дніпровський район м. Києва, пляж “Венеція”, о. Долобецький знаходиться у комунальній власності м. Києва.       

Згідно норм Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві (додаток до рішення КМР від 15.07.04 № 457/1867) передача земельних ділянок у користування фізичним та юридичним особам здійснюється за заявою зацікавленої особи на підставі рішення Київської міської ради.                                           

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем-1 земельних ділянок, на яких розташовані внутрішні водні об‘єкти та гідротехнічні споруди, у користування. Таким чином, відповідач-1 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати частину цієї земельної ділянки відповідачу 2 у платне користування.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури про визнання договору № 16 від 17.02.2009 недійсним, підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов‘язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Надані прокуратурою докази (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороню земель № А-1057121 від 11.06.11, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 713/04 від 17.06.10 Головного управління земельних ресурсів КМДА) свідчать про те, що відповідачем-2 на земельній ділянці за адресою Дніпровський район м. Києва, о. Долобецький, зона відпочинку „Венеція” встановлено дерев’яну споруду кафе та зайнято прилеглу територію загальною площею приблизно 2000 кк.м. Документи, що посвідчують право власності чи право користування землею в т.ч. і на умовах оренди згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України у відповідача-2 в Головному управління земельних ресурсів не зареєстровані (відсутні), що є порушенням вимог земельного законодавства.

Враховуючи те, що власником земельної ділянки за адресою Дніпровський район м. Києва, пляж “Венеція”, о. Долобецький є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада та матеріалами справи підтверджується знаходження на ній споруд, самовільно встановлених відповідачем-2, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури про зобов‘язання відповідача-2 повернути земельну ділянку площею 1540 кв. м. саме Київській міській раді, привівши ділянку у попередній стан, звільнивши від будівель та  споруд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надали.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів порівну в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 16 від 17.02.2009 про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об’єкта благоустрою, укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва “Плесо” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Еррор”.    

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Еррор” (01021 м. Київ, вул. Грушевського, буд.. 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 33401176) повернути земельну ділянку площею 1540 кв. м., що розташована за адресою м. Київ, Дніпровський район, в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, на території Гідропарку, о. Долобецький, зона відпочинку “Венеція” Київській міській раді (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883143), привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еррор” (01021 м. Київ, вул. Грушевського, буд.. 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 33401176) до Державного бюджету України державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО"  (04071 м. Київ, вул. Дегтярівська, 7, код 23505151) до Державного бюджету України державне мито в сумі  42 (сорок дві) грн 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                          Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 21.02.2011р.