Постанова

від 20.01.2011 по справі 2а-10087/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 січня 2011 року                                       Справа №  2а-10087/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А.,  розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до дочірнього підприємства «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до дочірнього підприємства «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 12820 грн. 46 коп.

У позові зазначено, що дочірнє підприємство «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс» має заборгованість з податку на прибуток у розмірі 100 грн. 56 коп. та з податку на додану вартість у розмірі 12719 грн. 90 коп. Просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання, у якому позивач просить розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Рекомендоване поштове відправлення, що містило ухвалу про зупинення провадження по справі та судову повістку  було направлено відповідачу за юридичною адресою: вул. Вишнева, буд. 42, м. Запоріжжя, 69051, та  повернуто до суду 17.01.2011 з відміткою відділення поштового зв’язку за зазначеною адресою не значиться.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс» (ідентифікаційний код 30241982), зареєстроване як юридична особа відділом реєстрації та єдиного реєстру Жовтневої районної адміністрації  Запорізької міської ради 19.03.1999 року, за адресою: вул. Вишнева, буд. 42, м. Запоріжжя, 69051.

Податковий орган у позовній заяві зазначив, що відповідач  має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 100 грн. 56 коп. та з податку на додану вартість у розмірі 12719 грн. 90 коп. Разом 12820 грн. 46 коп.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств: Декларація № 100542 від 04.02.2009 року, якою визначена сума податкових зобов’язань у  розмірі 100 грн. 00 коп. та Декларація № 25400 від 05.05.2009 року, якою визначена сума податкових зобов’язань у розмірі 19 грн. 00 коп.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідачем було частково погашено заборгованість по податку на прибуток у сумі 19 грн. 00 коп. та нарахована пеня  - 0,58 грн. Також підприємство мало переплату  в сумі 0,02 грн. Таким чином заборгованість з податку на прибуток склала 100 грн. 56 коп.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі наступного.

Податковий борг з податку на додану вартість виник за результатами невиїзної позапланової перевірки, на підставі якої було складено акт № 330/16/30241982 від 18.06.2010 року. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення п.п 4.1.4 п. 4.1, ст. 4, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, п.п. 9.8 п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97, п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25.07.1991.

На підставі встановлених порушень 27.07.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0004251600/0 з сумою податкового зобов’язання 170 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями,  № 0004271600/0 з сумою податкового зобов’язання 12 348 грн. 00 коп. (з неї 11 760 грн.00 коп. – за основним платежем та 588 грн. 00 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями) та  № 0004261600/0 з сумою податкового зобов’язання 170 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення – рішення направлялося відповідачу за юридичною адресою, але було повернуто ДПІ з відміткою про невручення, через відсутність боржника за місцем державної реєстрації, про що 03.09.2010 був складений Акт №139/16 щодо неможливості вручення, податкових повідомлень – рішень від 27.07.2010  року №0004251600/0,  № 0004261600/0, № 0004271600/0, податкові повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Також відповідачем було самостійно визначено зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подачі декларації з податку на додану вартість, а саме Декларація № 11448 від 20.03.2009 року, якою визначена сума податкового зобов’язання в сумі 93 грн. 00 коп., Декларація № 20287 від 16.04.2009 року якою визначена сума податкового зобов’язання в сумі 28 грн. 00 коп. Разом сума самостійно визначеного податкового зобов’язання по податку на додану вартість згідно поданих декларацій  склала 121 грн. 00 коп.

Відповідачем було частково погашено заборгованість по податку на додану вартість у сумі 28 грн. 00 коп. та нарахована пеня  - 0,40 грн. Також підприємство мало переплату  в сумі 61 грн. 50 коп.

Таким чином загальна сума заборгованості по податку на додану вартість дочірнього підприємства «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс» становить 12719 грн. 90 коп.

Підпункт 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, якщо у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу були виписані перша податкова вимога форми «Ю1»  №  1/201 від 02.02.2009 року на суму 20 грн. 00 коп. та друга податкова вимога форми «Ю2» № 2/418 від 16.03.2009 на суму 130 грн. 98 коп.

Податкові вимоги 09.02.2009 та 09.04.2009 року відповідно були отримані уповноваженим представником відповідача особисто.

Відповідачем сума визначеного податковим органом податкового зобов’язання  не погашена, податкові повідомлення – рішення та податкові вимоги не оскаржені.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду

Конституцією України у статті 67 встановлений обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Відповідно до підпункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України», органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах встановлених законами України.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не сплачено в повному обсязі суму заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 100 грн. 56 коп. та заборгованість по податку на додану вартість – 12719 грн. 90 коп. Разом 12820 грн. 46 коп. Тому, позовні вимоги Державної податкової  інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 –162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс»  (вул. Вишнева, буд. 42, м. Запоріжжя, 69051, ідентифікаційний код 30241982) податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 100 грн. 56 коп. (сто  гривень п’ятдесят шість копійок) на користь Державного бюджету у Жовтневому районі м.Запоріжжя, (р/р 31110009700003, код платежу 11021000, код 34677124, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Стягнути з дочірнього підприємства «Канопус» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Запоріжюрсервіс»  вул. Вишнева, буд. 42, м. Запоріжжя, 69051, ідентифікаційний код 30241982) податкового боргу з податку на додану вартість – 12719 грн. 90 коп. (дванадцять тисяч сімсот дев’ятнадцять гривень дев’яносто копійок) на користь Державного бюджету Жовтневому району м. Запоріжжя, (р/р 31112029700003, код одержувача 34677124 в ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                            А.А.  Щербак