Постанова

від 09.02.2011 по справі 9/93

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 лютого 2011 року                     № 9/93

10:20

За позовом

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогарант»

про

стягнення 3530786,31 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогарант»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 3530786,31 грн., з якої: 3530627,68 грн. –заборгованість з податку на додану вартість, 158,63 грн. –заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем самостійно визначеного та визначеного контролюючим органом зобов’язання, в зв’язку з чим посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами”, просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, повістки-виклики направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в тому числі, зазначеною в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

згідно облікової картки відповідача за останнім рахується заборгованість у розмірі 3530786,31 грн. з податку на додану вартість та 158,63 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла в результаті наступного.

Щодо податку на додану вартість.

На підставі Акта перевірки № 867/2305/30964562 від 26.02.2007 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912305/1 від 17.05.2007 на суму 2190362,07 грн.

На підставі акта перевірки від 28.02.2007 № 934/2304/30964562 прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000942304/1 від 10.05.2007 на суму 572817,88 грн.          та податкове повідомлення-рішення № 0000932304/1 від 10.05.2007 на суму 441866,00 грн.

Оскільки за відповідачем обліковувалась переплата в розмірі 195095,00 грн., та в зв’язку з непогашенням визначеного податковим органом податкового зобов’язання, позивачем виставлено першу податкову вимогу № 1/1611 від 29.05.2007 на суму 3009950,95 грн.

Не погоджуючись із виставленою першою податковою вимогою платнико податку оскаржив її до Господарського суду міста Києва, в результаті чого постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2008, в задоволенні позову відмовлено повністю. Тобто, судом підтверджено обґрунтованість виставлення податковим органом першої податкової вимоги № 1/1611 від 29.05.2007.

При цьому, відповідачем визначено податкове зобов’язання з ПДВ шляхом подачі наступних звітних декларацій:

Декларації № 306304 від 17.05.2007 на суму 121808,00 грн.,

Декларації № 41915 від 18.062007 на суму 73624,00 грн.,

Декларації № 53433 від 17.07.2007 на суму 831,00 грн.,

Декларації № 115477 від 18.12.2007 на суму 322384,00 грн.,

Декларації № 130019 від 17.01.2008 на суму 3188,00 грн.

Матеріалами справи також підтверджено, що ДПІ у Дарницькому районі міста Києва виставлено другу податкову вимогу № 2/1976 від 06.07.2007 на суму 3205201,07 грн., з якої заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3205042,44 грн. (в тому числі пеня в розмірі 2,49 грн.) та заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 158,63 грн.

Позивачем не оспорюється, що після виставлення другої податкової вимоги відповідачем самостійно погашено зобов’язання у розмірі 831,00 грн., в зв’язку з чим податковим органом нараховано пеню в розмірі 13,24 грн. за порушення строків погашення зобов’язань.

Таким чином, на день розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3530627,68 грн.

Щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища.

На підставі Акта перебірки № 867/2305/30964562 від 26.02.2007 ДПІ у Дарницькому районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000922305 від 17.05.2007 на суму 170,00 грн. за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем частково погашено зазначену заборгованість, а саме: на суму 11,37 грн.

Таким чином, на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 158,63 грн. Матеріалами справи підтверджено, що зазначено сума набула статусу податкового боргу, оскільки визначено другою податковою вимогою № 2/1976 від 06.07.2007, що отримана платником податку 14.08.2007.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

п.п. 5.3.1 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

пп. 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку податкових повідомлень-рішень суду не надано. Доказів зворотнього суду не надано. Оскільки перша податкова вимога залишена судом в силі, а друга податкова вимога не оскаржена, сума податкових зобов’язань вважається узгодженою. Протягом встановленого Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” строку сума податкового зобов’язання відповідачем не погашена. Доказів про зворотнє відповідачем не надано. В зв’язку з цим, в силу норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобов’язання набуло статусу податкового боргу.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня  від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником  податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань суду не надав.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом   продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону 2181 визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Відповідно до норм статті 17 Закону 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених розмірах.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявлених податку на додану вартість та збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3530786,31 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтаттею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогарант»(м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-а, код ЄДРПОУ 30964562) до Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3530627 (три мільйони п’ятсот тридцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 68 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогарант»(м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-а, код ЄДРПОУ 30964562) до Державного бюджету України податковий борг по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                                     О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –15.02.2011.