Рішення

від 04.09.2006 по справі 10373-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10373-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2006Справа №2-30/10373-2006

За позовом Закритого акціонерного товариства „Кримакцінер”, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 83.

До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності Остапенко Олександра Миколайовича, м. Білогірськ, вл. Гагаріна, буд. 4, кв. 51.

Про стягнення 2863,39 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Аметова, дов. від 24.02.2006 р. № 65 у справі

Від відповідача – Остапенко, СПД, паспорт ЕЕ 850532 виданий 17.09.2003 р., виданий Білогірським РВГУ МВС України в АР Крим.

Суть спору: позивач – ЗАТ „Кримакціонер” - звернувся до господарського суду з позовом до СПД Остапенко О.М. про стягнення 2863,39 грн., у тому числі 1200,0 грн. заборгованості по орендній платі, 80,65 грн. пені, 1277,74 грн. заборгованості за комунальні послуги, 300,0 грн. подвійну плату за користування приміщенням під час спливу строку дії договору.

Заявою від 21.08.2006 р. позивач уточнив свої вимоги, просить стягнути 1200,0 грн. заборгованості по орендній платі, за комунальні послуги у сумі 1277,74 грн., 300,0 грн. неустойки у вигляді подвійної плати за користування приміщенням під час спливу строку дії договору.

У судовому засіданні яке відбулося 21.08.2006 р. позивач заявою відмовився від вимог про стягнення пені у сумі 99,68 грн. по п. 4 ст. 80 ГПК України.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що в порушення умов договору оренди відповідач не повністю оплатив орендну плату та зовсім не оплатив комунальні послуги, у наслідок чого за ним склалася заборгованість, яку позивач і просить стягнути. Крім того, після спливу строку дії договору 31.12.2005 р. відповідач безпідставно користувався приміщенням в січні 2006 р.

У відзиві на позов від 20.08.2006 р. (а.с. 34) відповідач проти позову заперечує з мотивів, що в п. 3.1 договору суборенди встановлена орендна плата в розмірі 300,0 грн. щоквартально, а тому вимоги позивача вважає безпідставними.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача,  суд –

в с т а н о в и в:

01 березня 2005 р. ЗАТ „Кримакціонер” (орендодавець) та СПД Остапенко О.М. (суборендар) уклали договір суборенди нежитлового приміщення № 01/03 - 05.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. (п.3 ст. 774 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 1.1 договору сторони визначили предмет договору, згідно з яким, орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 12,0 кв.м., розташоване за адресою м. Білогірськ, вул. Сімферопольська, буд. 28/6 для розміщення ветеринарної аптеки.

Передача майна в оренду здійснюється по акту прийому-передачі. (п. 2.3. договору). Акт є додатком до договору, підписаний сторонами і приєднаний до матеріалів справи. (а.с. 11).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата по даному договору визначається 300,0 грн., у тому числі ПДВ, і вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця щоквартально, але не пізніше 20 числа другого місяця поточного кварталу, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

По розрахунку позивача, за відповідачем склалася заборгованість по орендній платі за жовтень – грудень 2005 р., січень 2006 р. у розмірі 1200,0 грн.

У судовому засіданні позивач пояснив, що при укладенні договору була допущена описка при зазначенні строків оплати, а саме, орендна плата повинна бути оплачена відповідачем 300,0 грн. в місяць, а оплачуватися повинна 1 раз в квартал, але слово „в місяць” було пропущено. Позивач вважає, що відповідач прийняв таки умови по оплаті орендної плати, оскільки за 2 квартали за період з квітня по вересень 2005 р. відповідач оплатив по 900,0 грн., усього 1800,0 грн.

Проте, суд не може погодитись з доводами позивача з наступних підстав.

В статті 762 ЦК України встановлено, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.2. договору  розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін, у випадку зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін та тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачає ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Якщо позивач вважав, що розмір орендної плати занижений, то він повинен був запропонувати відповідачу внести зміни до договору.

Однак в обґрунтування правомірності підвищення орендної плати не надано до суду доказів внесення змін в п. 3.3. договору в частині підвищення орендної плати, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що договір суборенди від 01.03.2005 р. був укладений в письмовій формі, то й зміна його умов, у тому числі й умов стосовно розміру орендної плати, мають бути здійсненні також у письмовій формі. У даному випадку таку вимогу позивачем порушено, тому й ствердження, що відповідач погодив підвищення розміру орендної плати, безпідставне.

Крім того, суд вважає, що сторонами був порушений порядок введення в дію змін до договору, а фактичне застосування збільшеного розміру орендної плати є односторонньою зміною умов договору, що, у відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України, є недопустимим. Тому при розгляді питання щодо належного виконання відповідачем умов договору по орендній платі, суд виходить з орендної плати у розмірі 300,0 грн. з оплатою орендарем щоквартально. При цьому слід зауважити, що п. 3.4. договору, передбачена можливість сверхнормативної оплати орендної плати наперед, що і було зроблено відповідачем.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 1200,0 грн. безпідставні і не підлягають задоволенню, а тому в позові у цій частині слід відмовити.

В частині стягнення пені у сумі 99,68 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині по п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 3.1. договору, фактичні експлуатаційні витрати оплачуються суборендарем по окремо виставленим рахункам.

Позивачем на вимогу зазначеного пункту договору виставлені відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг № 21 від 27.12.2005 р. на суму 1145,24 грн. (а.с. 25) та рахунок - фактура № СФ – 0000014 від 06.02.2006 р. на суму 132,50 грн. Однак відповідачем вони так і не сплачені.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.  

Вимоги позивача про стягнення комунальних послуг за користування приміщенням у сумі 1277,74 грн. обґрунтовані, підтверджуються розрахунком позивача (а.с. 45 – 71), матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що позивач не підтверджує свої витрати не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріали справи відповідачем наданий повний розрахунок сум комунальних платежів, з оплатою світла, води, та інших комунальних послуг. Крім того, п. 3.1. договору передбачений обов'язок відповідача оплачувати фактичні експлуатаційні витрати.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 300,0 грн. неустойки у вигляді подвійної плати за користування приміщенням під час спливу строку дії договору, які підлягають задоволенню частково у наступних підстав.

Згідно з п. 9.1. договору строк дії договору встановлений сторонами з 01.03.2005 р. по 31.12.2005 р.

28.11.2005 р. позивач скерував відповідачеві лист № 253 про закінчення строку дії договору і неможливість продовження договору, який був одержаний відповідачем 29.11.2005 р. (а.с. 17). Тому 31.12.2005 р. договір припинив свою дію на підставі п. 9.6. договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, абу у стані, який був обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому законодавець не передбачає певного строку прострочення повернення приміщення орендодавцеві.

У судовому засіданні 04.09.2006 р. відповідач надав письмові пояснення, що фактично звільнив приміщення лише 23.01.2006 р. (а.с. 73), торбо один місяць – січень 2006 року, відповідач безпідставно користувався приміщенням.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково у сумі 200,0 грн. (300,0 / 3 = 100,0 грн. (в місяць) х 2 = 200, 0 грн. подвійна плата).

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 04.09.2006 р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 19.09.2006 р.

Керуючись ст. ст. 49, п. 4 ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Остапенко Олександра Миколайовича, м. Білогірськ, вул. Гагаріна, буд. 4, кв. 51 (банківські реквізити суду не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства „Кримакцінер”, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 83 (р/р 260085643 в МФО 324021, ЗКПО 01038631) 1277,74 грн. заборгованості за комунальні послуг за користування приміщенням, 200,0 грн. неустойки за користування майном після спливу договору, 52,64 грн. державного мита та 60,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили

4.          В частині стягнення пені у сумі 99,68 грн. провадження у справі припинити по п. 4 ст. 80 ГПК України.

В решті позову відмовити

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.