Постанова

від 27.01.2011 по справі 2а-8600/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                    м. Миколаїв.  

 27.01.2011 р.                                                                       Справа № 2а-8600/10/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі судді Продана Ю.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області,

б-р Цвіточний, 4,м.Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002

до

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Южноукраїнське ремонтно-будівельне підприємство",

вул. Дружби народів, 56/67,м.Южноукраїнськ,

Миколаївська область,55000

про

стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1513,17 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноукраїнське ремонтно - будівельне підприємство" (далі - ТОВ) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1513,17 грн.   

Позов обґрунтовано тим, що у ТОВ існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1513,17 грн. за період серпень - жовтень 2010 року, яка ним у встановлений строк добровільно не сплачена.

24 та 27 січня 2011 року позивачем подано до суду заяви, в яких він просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області і зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (що підтверджено копіями довідки ЄДРПОУ та повідомлення а.с. 8-9, 18).

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період серпень - жовтень 2010 року, ТОВ не сплатило внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління на загальну суму 1315,17 грн.

Вказана заборгованість ТОВ підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,            що підлягають сплаті за період серпень - жовтень 2010 року, який ним самостійно направлено до  Управління та корінця вимоги позивача від 06.10.2010 № Ю-8/8, яка отримана відповідачем 07.10.2010 р. (про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, а.с. 10-17).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1513,17 грн.  

Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески  

Страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (частина 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через                      20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників            є календарний місяць.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Для стягнення заборгованості Управлінням була направлена ТОВ вимога про сплату боргу від 06.11.2010 р. № Ю-8/8, яка протягом десяти робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, а тому вважається узгодженою.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.  

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, позовні вимоги Управління про стягнення з ТОВ заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень - жовтень 2010 року в сумі 1513,17 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноукраїнське ремонтно - будівельне підприємство" (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 56/57, р/р 26007054204213 у Миколаївському РУ Приватбанку, ідентифікаційний код 34129143, МФО 326610) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області (55002, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, бул. Цвіточний, буд. 4, р/р 256083016129 ОПЕРВ "Ощадний банк України" у м. Миколаєві, ідентифікаційний код 20910856, МФО 326461) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1513 (тисяча п'ятсот тринадцять) грн. грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                                          Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 28 січня 2011 року.