Постанова

від 04.02.2011 по справі 2а-457/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                               м. Миколаїв  

 04.02.2011 р.                                                                                           справа № 2а-457/11/1470  

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І. при секретарі судового засідання  Ополинського О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за поданням

Державної податкової інспекції  у Заводському районі                    м. Миколаєва,

вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетор",

вул. Будьонного, 44, корп. А, м. Миколаїв, 54017

про

стягнення коштів за податковим боргом у сумі 782,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) про стягнення коштів, у тому числі готівкових коштів за податковим боргом з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) у сумі 782, 44 грн.  

В обґрунтування цієї вимоги ДПІ посилалась на те, що у Підприємства існує податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 782,44 грн., який в установлений строк відповідачем не сплачений.    

4 лютого 2010 року до суду надійшло клопотання ДПІ про розгляд справи за їх відсутності, подання підтримують повністю.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву чи заперечення на подання ДПІ не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе розглянути подання за його відсутності на підставі наявних у справі доказах.

Згідно з абзацами 2, 3 частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього подання і вирішення по суті заявленої вимоги, суд дійшов висновку, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 22 липня 1992 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ з 25 серпня 1994 року за № 19369653.

28 січня 2011 року, відповідач подав до ДПІ декларацію № 1754 із земельного податку за грудень 2010 р., у якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з цього податку в сумі 782,44 грн., проте в установлений строк не сплатив.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК), платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 ПК).   

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК передбачено, що сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом.

Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання із земельного податку у податковій декларації, у зв'язку з чим, воно є узгодженим.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пунктом 95.1 статті 95 ПК).   

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 КАС, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК, органи державної податкової служби мають право  звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд з урахуванням зазначених норм законодавства і встановлених обставини справи вважає, що подання ДПІ про стягнення коштів, в тому числі готівкових коштів з ТОВ у рахунок погашення його податкового боргу до повного його погашення, підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетор" (54017,                           м. Миколаїв, вул. Будьонного, буд. 44, кор. А, ЄДРПОУ 19369653, р/р 2600730011553 МРУ "ПриватБанк", МФО 326610) кошти, в тому числі готівкові кошти за податковим боргом в рахунок податкового боргу до повного його погашення в сумі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 44 коп.   

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                                     Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 4 лютого 2010 року.