Рішення

від 21.02.2011 по справі 6181-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6181-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2011Справа №5002-30/6181-2010

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5 (ЄДРПОУ 20671506).

До відповідача Комунального підприємства «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, 24Б (ЄДРПОУ 20535068).

Про стягнення 63533,81 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Фляга А.А., представник за дов. від 04.01.2010р. № 2, у справі.

Відповідач – не з'явився.

Суть спору: позивач – Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 20671506) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Комунального підприємства «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради, Сімферопольський район, с. Мирне (ЄДРПОУ 20535068) про стягнення заборгованості у розмірі 63533,81 грн., у тому числі основний борг – 60950,68 грн., 3% річних – 278,04 грн., інфляція – 731,41 грн., пеня – 1573,68 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем – Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя», м. Сімферополь та відповідачем – Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради, Сімферопольський район, с. Мирне був укладений договір  № 943 від 15.01.2004р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, у порушення умов даного договору відповідач не оплатив суму заборгованості на підставі виставлених рахунків за період з 24.07.2010 р. по 24.11.2010р. в сумі 60950,68 грн. Через неналежне виконання умов договору позивач також просить стягнути з відповідача санкції та судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 27.12.2010р., ухвали про відкладення розгляду справи від 18.01.2011р. та 08.02.2011р. скеровані, відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу, що зазначена у довідці Головного управління статистики в АРК. В матеріалах справи є довідка Головного управління статистики в АРК № 05.3-8.1\142 від 19.01.2011р., в якій вказано, що Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради, Сімферопольський район, с. Мирне є юридичною особою та має місцезнаходження: Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, 24Б  (а.с. 44). За цією адресою були скеровані ухвали суду рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 22 ГПК України передбачений обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Участь в судовому засіданні представників на підставі ст. 22 ГПК України це право сторони. Представник відповідача своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався.

Оскільки представник відповідача без поважних причин не з'явився в судове засідання, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, строк розгляду справи спливає 24.02.2011р., а суд має неухильно дотримуватися положень ст. 69 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Інших доказів представлено не було

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

15 січня 2004 року між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства (Водоканал) та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради (Абонент) був укладений договір № 943 на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації (а.с. 8-9).

На даний час Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства перейменовано у Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя».

Відповідно до п. 1.1 нового Статуту Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя» є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства (а.с. 27 зворотня сторона).

Таким чином, згідно п. 2 ч. ст. 512 Цивільного кодексу України, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя» є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства за договором на водопостачання з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації № 943 від 15.01.2004р.

У п. 1 договору зазначено, що водоканал зобов'язується забезпечити абонента питною водою при наявності води у джерелах в кількості не більш встановлено ліміту, а також здійснювати водовідведення відповідно до зазначених обсягів.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до 15.01.2005р., та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від даного договору та (або) не закінчується строк дії індивідуальних удільних норм. Кількість пролонгацій не обмежена (п. 19 договору).

В матеріалах справи не має доказів, які б підтверджували, що договір між сторонами розірваний аби припинив свою дію, а тому договір є діючим.

Відповідно до умов п. 3.1 договору щомісячно до 10 числа здійснюється передплата у розмірі 50% суми за використану воду у минулому місяці.

Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюються у трьохденний строк з дня отримання рахунку (а.с. 3.2 договору).

Позивач – Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя» свої зобов'язання за договором виконував у повному обсязі та у відповідності з умовами договору.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення за договором позивач виставив рахунок № 943 від 26.08.2010р. на суму 15237,67 грн., рахунок № 943 від 13.09.2010р. на суму 15237,67 грн., рахунок № 943 від 26.10.2010р. на суму 15237,67 грн., рахунок № 943 від 24.11.2010р. на суму 15237,67 грн. (а.с. 10, 11, 12, 13).

Всього виставлено відповідачу - Комунальному підприємству «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради рахунки на загальну суму 60950,68 грн.

Також на підтвердження об'єму спожитої води та водовідведення позивачем складались акти виконаних робіт по абоненту № 943 від 26.08.2010р., від 13.09.2010р., від 26.10.2010р., 24.11.2010р. (а.с. 10, 11, 12, 13).

Однак, всупереч вимогам договору, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати послуг з водовідведення за договором. За період з 24.07.2010р. по 24.11.2010р. оплата по договору від 15.01.2004р. № 943 не здійснювалась.

На адресу Комунального підприємства «Виробниче управління житлово – комунального господарства» Мирнівської сільської ради був скерований акт звірки взаєморозрахунків за надані послуги по водовідведенню, однак відповідачем акт не був підписаний  (а.с. 39).

По підрахунку позивача, станом на день розгляду справи, за відповідачем числиться заборгованість за договором від 15.01.2004р. № 943 за послуги, спожиті в період з 24.07.2010р. по 24.11.2010р. на загальну суму 60950,68 грн.

На день розгляду справи заборгованість не сплачена.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, окрема, письмовими доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.7 договору, при порушенні зобов'язань по договору, у тому числі і по строком внесення платежів за воду, абонент зобов'язаний відшкодувати водоканалу усі понесені останні збитки без урахування неустойки.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача – Комунального підприємства «Виробниче управління житлово–комунального господарства» Мирнівської сільської ради боргу в сумі 60950,68 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення індекс інфляції від зазначеної суми заборгованості у розмірі 731,41 грн., 3% річних у розмірі 278,04 грн., пеню в сумі 1573,68 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку (а.с. 16), позивачем річні розраховані правильно за період з 01 вересня 2010 р. по 30 листопад 2010р. та з 01.12.2010р. по 10.12.2010 р. за кожний період виникнення боргу окремо від суми боргу, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають стягненню, як заявлено позивачем, в сумі 278,04 грн.

Аналогічно підлягає стягненню інфляція в сумі 731,41 грн., яка розрахована від суми боргу за кожний період виникнення боргу окремо за період з вересня 2010р. по листопад 2010 р., підтверджена матеріалами справи. (а.с. 15).

У п. 3.2 договору зазначено, що по закінченню визначеного строку оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню, абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення до погашення заборгованості.

Позивачем розрахована пеня правильно за кожний період виникнення боргу окремо, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період з 26.08.2010р. по 10.12.2010р., і підлягає стягненню як заявлено позивачем в сумі 1573,68 грн. (а.с. 17).

З викладених обставин, суд вважає, що позов обґрунтований, вимоги підтверджені матеріалами справи, засновані на нормах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 21 лютого 2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 23 лютого 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово–комунального господарства» Мирнівської сільської ради, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, 24Б (р/р 26000258345001 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 20535068) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства міста Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5 (р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 60950,68 грн. заборгованості, 278,04 грн. – 3% річних, 731,41 грн. індексу інфляції, 1573,68 грн. пені, 635,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.