Рішення

від 23.02.2011 по справі 13/13/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/13/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 лютого 2011 р.           

Справа 13/13/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір"  (вул. Московська, 29-А, м. Київ, 01010; вул. Пирогова, 4/26 офіс 14, м. Київ, 01030)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Вінниця"  (вул. Некрасова, 127, м. Вінниця, 21100)  

про стягнення 172 905,93 грн.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Сулява О.Ф., довіреність

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 27.01.2011 р. порушено провадження у справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Вінниця" про стягнення 172 905,93 грн., що включає в себе 153686,02 грн. - основної суми боргу,  14912,49 грн. - інфляційних нарахувань, 4307,43 - 3 % річних, з призначенням до слухання  09.02.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представників сторін, судове засідання було відкладено на 23.02.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не  надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 09.02.2011 р. №1939-1941.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист  своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Згідно укладеного між сторонами договору поставки №280/К/ГФ від 01.10.2008 р. позивач (продавець) зобов'язався відповідно до умов договору поставити та передати у власність відповідача (покупця), а відповідач (покупець) зобов'язався  прийняти та оплатити товар, визначений Специфікаціями та накладними, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2. договору, найменування, кількість, якість та ціна одиниці товару, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у накладних до договору. Умови поставки, місце та строки поставки, строки оплати кожної партії товару вказуються у Специфікаціях до договору. Підписання специфікації сторонами свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, визначених договором, щодо поставки товару, однак кількість та асортимент товару, вказаного в специфікації, є орієнтовним та підлягають уточненню, згідно видаткових накладних  на партії товару, поставлені у відповідний строк дії специфікації.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку товару на загальну суму 1585736,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обопільно підписаними видатковими накладними (а.с.13-33).

Відповідно Відповідно  п.3.1 договору, оплата за товар здійснюється відповідачем за кожну поставлену партію товару відповідно до специфікації до договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (продавця).

Згідно п.3.1 договору, оплата за товар здійснюється відповідачем за кожну поставлену партію товару відповідно до специфікації до договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (продавця).

Також, п.3.4 договору сторонами погоджено, що оплата кожної партії товару здійснюється відповідачем (покупцем) у порядку, передбаченому у специфікації. У разі зміни коньюктури ринку, курсу гривні  до іноземних валют, собівартості товару, тощо, ціна товару може бути змінена позивачем (постачальником) шляхом надіслання відповідачу (покупцю) відповідного повідомлення. При цьому, ціна товару, який було фактично оплачено відповідачем (покупцем) на користь позивача (постачальника), зміні не підлягає.     

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, а саме на суму 1432050,00 грн., в зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача 29.09.2010 р. направлено лист-вимогу №535/1, проте який останнім був залишений без реагування.     

Борг відповідача перед позивачем також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2008 р. по 11.02.2011 р. на суму 153686,02 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар на день розгляду справи, згідно наданого розрахунку, склала 153686,02 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по здійсненню поставки товару та дії  відповідача по його прийняттю за визначеною ціною та його частковий розрахунок, свідчить про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому  підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 153686,02 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 14912,49 грн. - інфляційних нарахувань та  4307,43 - 3 % річних за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 14912,49 грн. - інфляційних нарахувань та  4307,43 - 3 % річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

          Керуючись  ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -     

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Вінниця" (вул. Некрасова, 127, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 36150545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (вул. Московська, 29-А, м. Київ, 01010; вул. Пирогова, 4/26 офіс 14, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 33939476) 153686,02 грн. - основної суми боргу,  14912,49 грн. - інфляційних нарахувань, 4307,43 - 3 % річних, 1729,02 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  28 лютого 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (вул. Некрасова, 127, м. Вінниця, 21100)