Рішення

від 08.08.2006 по справі 11582-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11582-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.08.2006Справа №2-15/11582-2006

За позовом Закритого акціонерного товариства „Ніфар”, м. Ніжин Чернігівської області

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальності  „Будматеріали”, м. Ялта   

Про стягнення 2462,00 грн.

Суддя І. А. Іщенко

Представники:

Від позивача – Козичев Ю.В., представник за дов. № 832 від 07.07.2006 р., у справі.  

Від відповідача –  не з'явився.

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство „Ніфар” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальності  „Будматеріали” про стягнення  2462,00 грн., у тому числі: 1587,38 грн. - основного боргу, 726,87 грн. - штрафних санкцій, 147,75 грн. – пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно    договору постачання № Р 04.09/04.02.19 від 19.02.2004 р., позивач виконав поставку  лакофарбової продукції у повному обсязі, тоді як відповідач вимоги за договором виконав частково і на день розгляду справи основна сума заборгованості складає 1587,38 грн.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був проінформован належним чином – рекомендованою кореспонденцією.  

Справа розглядається відповідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України по наявним у неї матеріалам.

Розглянувши матеріали справи,  заслухав представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2004 року між сторонами був укладений|ув'язнений| договір постачання № Р 04.09/04.02.19 згідно якого позивач зобов'язався виготовити і відпустити лакофарбову продукцію та товари побутової хімії відповідно до Специфікації (Накладної), що є  невід'ємною частиною договору.  

Позивач свої вимоги виконав у повному обсязі, що підтверджується  накладною: № 1821 від 20.07.2004 р. (а. с.7)

Відповідно до пункту 4.1 договору, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за поставлену продукцію протягом  30 календарних днів, строк закінчився 20.08.2004 р. Однак, свої зобов'язання за договором відповідач виконував неналежним чином: розрахувався за поставлену продукцію згідно платіжних доручень на суму 12950.00 грн. (а.с. 3) з порушенням строків, що підтверджується банківськими виписками (а. с. 9.10), у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1587,38 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, письмовий відзив на позов не представив.        

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги,  від суми  що судом під час розгляду наявність заборгованості ТОВ „Будматеріал”  за договором № Р 04.09./04.02  від 19.02.2004 р. встановлена належним чином та підтверджена у розмірі 1587,38 грн., а тому вона підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 7.2 а договору № Р 04.09./04.02 від 19.02.2004 р. позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення штрафу у розмірі 726,87 грн., 5 % від загальної суми договору, що визначається п. 3.2, як сума поставки вказаної у накладній  . (а. с. 42).  

Відповідно до пункту 7.2 б договору № Р 04.09./04.02   від 19.02.2004 р. позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення пені за період з 27.12.05 р. по 23.06.06 р. у розмірі 147,75 грн. (а. с. 4).

Однак вимоги позивача в частині стягнення штрафу, пені не підлягають задоволенню на наступних підставах.

За приписами пункту  3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у  разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до  пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути  виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позивна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).

Позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення штрафу, пені. Таким чином в частині  стягнення штрафу, пені слід відмовити.   

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті   49  Господарського процесуального кодексу   України.  

Керуючись статтями  33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будматеріали”, 98600 АР Крим, м. Ялта, пров. Красноармійський, 7, (р/р 26003515414751 у Кримській Республіканський філії АКБ „Укрсоцбанку”, м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 05469724) на користь Закритого акціонерного товариства „Ніфар” 16611 Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Березанська, 108, (р/р 26002301835033 у ПІБ м. Ніжин,  МФО 353434, ЗКПО 00204470), 1587,38 грн. заборгованості , 65,76 грн. державного мита, 76,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3.   В частині стягнення  штрафу, пені – відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.