11/17-24-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" лютого 2011 р.Справа № 11/17-24-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТТАДОР";
про стягнення 1212742,24 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Кравцова В.Е. за довіреністю.
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 04.01.2011 р. за вх. № 26/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТТАДОР" (далі –Відповідач) заборгованості з лізингових платежів в сумі 1 212 742,24 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 31.01.2011 р. за вх. № 3029/2011 надав письмове правове обґрунтування до позовної заяви.
Відповідач в судові засідання від 14.01.2011 р., 31.01.2011 р. та 14.02.2011 р. не з'явився, відзиву на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
24.12.2007 р. між сторонами було укладено Договір фінансового лізингу за № 384/1207, відповідно до умов якого Позивач передав Відповідачу, а Відповідач отримав в платне користування на умовах фінансового лізингу поліграфічне обладнання Shinohara 75VH9.
Позивач вказує, що майно, яке передається в лізинг, придбано на підставі наданої відповідачем заявки (п.1.2 договору). Предмет лізингу переданий Лізингоодержувачу 11.03.2008 р. згідно акту прийому-передачі.
Посилаючись на п.п.4.1.,4.3.,6.2. Договору, Позивач вказує, що Лізингоодержувач повинен сплачувати до 20 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів (додатки №3-3/1 до Договору), однак відповідач систематично порушував строки сплати лізингових платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1 588 275,51 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 28/308 від 02.11.2009 р. було винесено рішення про стягнення з Відповідача боргу за період з лютого по червень 2009 р. в сумі 375 533,27 грн.
Залишок заборгованості Відповідача за період з липня 2009 р. по березень 2010 р. складає 1 212 742,24 грн.
З урахуванням викладеного Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів в сумі 1 212 742,24 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору фінансового лізингу № 384/1207.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.п.1.1.,1.2. Договору фінансового лізингу (оренди) № 384/1207, укладеного 24.12.2007 р. між ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім" та ТОВ "Маттадор", Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізнингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (оренди) майно: поліграфічне обладнання Shinohara 75VH.
Майно, що передається в лізинг, придбано на підставі наданої Лізингоодержувачем "Заявки". Назва цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору. Майно перебуває в заставі на період дії Договору лізингу. Заставодержателем майна виступає банк, кредитними ресурсами якого користується Лізингодавець. Застава припиняється з виконанням Договору лізингу.
Пунктом 2.6. Договору встановлено, що передача здійснюється за Актом прийому-передачі (Додаток№2), який підписують уповноважені представники сторін. Доручення на отримання ТМЦ буде достатнім доказом наявності повноважень представника Лізингоодержувача. Лзингоодержувач повинен підписати акт прийому-передачі в місці передачі та передати один його примірник Лізингодавцю. Зазначений Акт з моменту підписання обома сторонами стає невід'ємною частину цього договору.
11.03.2008 р. між сторонами було підписано акти прийому-передачі (Додаток №2 до Договору № 384/1207 від 24.12.2007 р.), якими Позивач передав Відповідачу наступне майно: П'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75V.
Отже Позивачем умови Договору були виконані належним чином.
Відповідно до п.п.4.1.,4.3.,4.4. Договору Лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.
Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.
Сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок Лізингодавця.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З наявних матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого за період з липня 2009 р. по березень 2010 р. у нього утворилась заборгованість в сумі 1 212 742,24 грн.
З урахуванням зазначеного, наявна заборгованість Відповідача по сплаті лізингових платежів за період з липня 2009 р. по березень 2010 р. складає 1 212 742,24 грн.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (Інформаційні листи ВГСУ від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" та інш.).
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення надіслані за його адресою (Витяг з ЄДР № 694767 станом на 11.01.2011 р. (а.с.47), в судові засідання не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Маттадор" (65000, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2 А, офіс 203, код 16307380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064, п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ "Кредобанк", МФО 325365) заборгованість за лізинговими платежами в сумі 1 212 742,24 грн., 12 127,42 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 17.02.2011 р.
Суддя Власова С.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2011 |
Номер документу | 13952068 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Власова С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні