Ухвала

від 21.02.2011 по справі 15/199-10-5561

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/199-10-5561

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

        "21" лютого 2011 р.Справа  № 15/199-10-5561

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача  –    не з'явився,

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” до Приватного підприємства „Седакс” про зобов'язання виконати умови договорів субпідряду та про стягнення 3018,99 грн., -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Седакс” про:

-  зобов'язання ПП „Седакс” узгодити та здати виконані роботи по газопостачанню полігона мобільної техніки в с. Нерубайське експлуатаційній організації по договору субпідряду № 5 на виконання робіт від 21.08.2007 р.;

-  зобов'язання ПП „Седакс” узгодити та здати виконані роботи по газопостачанню полігона мобільної техніки в с. Нерубайське експлуатаційній організації по договору субпідряду № 6 на виконання робіт від 11.12.2007 р.;

-  стягнення з ПП „Седакс” на користь ДП „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” пеню за прострочення терміну завершення робіт у сумі 18,99 грн.;

-  стягнення з ПП „Седакс” на користь ДП „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” витрат на юридичні послуги у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

21.08.2007 р. між Державним підприємством „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” та Приватним підприємством „Седакс” був укладений договір субпідряду № 5, відповідно умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи по газопостачанню Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” в с. Нерубайське і здати результати робіт, а позивач зобов'язався прийняти результати робіт та оплатити їх.

Як зазначає позивач, з його боку умови договору субпідряду № 5 від 21.08.2009 р. були виконані у повному обсязі, а саме було сплачено 29 986, 80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 821 від 21.08.2007 р., № 929 від 15.10.2007 р., № 947 від 30.10.2007 р. та  № 341 від 16.12.2010 р..

Проте, за твердженнями позивача, відповідач не виконав свої обов'язки за вказаним договором № 5 в повному обсязі, а саме відповідачем не були здані роботи по газопостачанню Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” в с. Нерубайське експлуатаційній організації у строк, передбачений п. 5.1.  вищезазначеного договору, а саме до 30.11.2007 року

Крім того позивач зазначає, що 11.12.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду № 6, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи по наладці котлів і газопроводів в с. Нерубайське позивачу, а також здати результати робіт позивачу і експлуатаційній організації, а позивач зобов'язався прийняти роботи та сплатити їх.

Так позивач стверджує, що він виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору субпідряду № 6 та достроково оплатив 90% вартості робіт відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 1023 від 17.12.2007 р. та № 349 від 24.12.2010 р.

Відповідно до п. 2.5. договору субпідряду № 6 відповідач зобов'язаний виконати передбачену в договорі роботу й особисто здати її позивачу і експлуатаційній організації.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не здав виконані роботи по газопостачанню Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” в с. Несрубайське експлуатаційній організації у строк, передбачений п. 5.1. договору субпідряду № 6, а саме до 30.12.2007 р.

При цьому позивач зазначає, що Приватному підприємству „Седакс” була направлена претензія № 10/554 від 15.12.2010 р., яку відповідач отримав 15.12.2010 р., однак відповідач відповіді на претензію не надав.

До того ж як вказує позивач,  п. 7.6. договорів субпідряду № 5 та № 6  передбачена відповідальність за порушення терміну виконання робіт у вигляді сплати відповідачем замовнику штрафу у розмірі 0,05 % від вартості невиконаних робіт.

Так, позивач зазначає, що вартість невиконаних робіт по договору субпідряду № 5 складає 29 986,80 грн., вартість невиконаних робіт по договору субпідряду № 6 складає 8000,40 грн., а штрафні санкції по договорам № 5 та № 6 складають 18,99 грн.

Крім того позивач вказує, що звернувся за правовою допомогою до Приватного підприємства «Юридичний Департамент «Дікон Юг», що підтверджується договором № 29 про надання юридичних послуг від 28.12.2010 р.,  відповідно до п. 3.2 якого вартість послуг складає 3 000,00 грн.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2010 р. порушено провадження у справі № 15/199-10-5561 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 24.01.2011 р. Також вказаною ухвалою суду позивача було зобов'язано позивача доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів та надати установчі документи.

Вимога суду щодо необхідності доплати позивачем державного мита обумовлена недотриманням позивачем вимог чинного законодавства про порядок сплати державного мита.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами).

Так, п. 35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., передбачено, що з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”.

Згідно ст. 3 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим п. 36 вказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.    

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено декілька вимог, що носять одночасно майновий і немайновий характер та мають бути оплачені як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру по спорах, що виникають з господарських договорів.  

При цьому згідно доданої до позовної заяви квитанції № 23 від 29.12.2010 р. про сплату державного мита позивачем було сплачено держмито в розмірі 102,00 грн., тобто лише за майнові вимоги про стягнення коштів (6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Проте, докази оплати позивачем держмита за вимоги немайнового характеру про зобов'язання виконати умови договорів субпідряду № 5 та № 6 позивачем не надавались.

З огляду на вказане та враховуючи вимоги вищезазначеної Інструкції, позивача було зобов'язано доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів відповідно кількості заявлених немайнових вимог.

 Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. розгляд справи № 15/199-10-5561 було відкладено на 07.02.2011 р. у зв'язку з неявкою в засідання суду представників сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом документів. Крім того, вказаною ухвалою суду сторін було зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 29.12.2010 р.

07.02.2011 р. Державним підприємством „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” подано до господарського суду Одеської області клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області розгляд справи № 15/199-10-5561 було відкладено на 21.02.2011 р. та позивача повторно було зобов'язано доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів.

В засідання суду, призначене на 21.02.2011 р. представники сторін знов не з'явились, про причини нез'явлення представників сторони суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. До того ж позивачем не були надані витребувані судом документи, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.  

Відповідно до п .5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що позивачем без поважних причин не надані витребувані судом документи та докази доплати державного мита до встановлених законом розмірів, а також те, що нез'явлення представника позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд вважає за необхідне позовну заяву Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” до Приватного підприємства „Седакс” про зобов'язання виконати умови договорів субпідряду та про стягнення 3018,99 грн. залишити без розгляду.

Керуючись  п. 5 ст. 81, ст. 86  Господарського процесуального кодексу України, суд –

  У Х В А Л И В:

  Позовну заяву Державного підприємства „Науково-дослідницький інститут-полігон мобільної техніки” до Приватного підприємства „Седакс” про зобов'язання виконати умови договорів субпідряду та про стягнення 3018,99 грн. залишити без розгляду.

                  Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.

          Суддя                                                                                       Петров В.С.