Рішення

від 17.02.2011 по справі 16/16-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/16-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17.02.2011                                                                Справа №  16/16-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Комунального підприємства "Котельщик", м. Каховка Херсонської області

до Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство", м.Каховка Херсонської області   

про  стягнення 3569 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - ю/к Семенова А.Ю. дов. № 01-09/31 від 01.02.2011 р.  

від  відповідача - не прибув  

          Комунального підприємства "Котельщик" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" заборгованості за поставлений товар (трубу металеву діаметром 145 мм) в сумі 3000 грн. 30 коп., інфляційні збитки в сумі 478 грн. 14 коп., 3% річних в сумі 91 грн. 50 коп.

          Позивач подав клопотання про стягнення з відповідача  суму основного боргу 3000 грн. 30 коп., а також інфляційні збитки  за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2010р. в сумі 309 грн. 84 коп. та три відсотки річних за період з 25.11.2009р. по 31.12.2010р. в  сумі 101 грн. 44 коп. Суд не приймає до уваги заяву позивача про збільшення суми нарахування трьох відсотків річних, оскільки воно подане з порушенням вимог ст. 22,56 ГПК України, а саме не надано доказів надсилання зазначеного клопотання відповідачу, чим порушено право останнього на подання заперечень, щодо нарахованої суми.

          Відповідач не направив свого представника в судове засідання, але надав відзив на позов в якому позовні вимоги визнає, пояснює що причиною виникнення заборгованості є те, що дотепер місцевим бюджетом не були виділені кошти на придбання матеріалів (труб металевих діаметром 145 мм) для встановлення світлофорів.

          Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд    

в с т а н о в и в:

          Як випливає з матеріалів справи, згідно листа  вих. №239 від 24.03.2009р. позивач передав відповідачу трубу металеву діаметром 145 мм на загальну суму 3366 грн.  грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії  №000086 від 26.03.2009р.

          В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №01-09/337/1 від 12.11.2009р. з вимогою про здійснення оплати заборгованості за отриманий товар. Вказана претензія отримана відповідачем 18.11.2006р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача.

          Відповідач на вказану претензію не відповів, 26 лютого 2010 року частково сплатив борг в сумі 365 грн. 70 коп. У зв'язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 3000,30 грн. боргу за поставлений товар.  

          Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          В силу ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

          Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов'язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

          До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          В силу ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст.530 ЦК                     України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 12.11.2009р. з вимогою про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 18.11.2009р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 25.11.2009р., чого зроблено не було.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

          Позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки в сумі 478 грн. 14 коп. за період з квітня 2009року по грудень включно 2010 року, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 309 грн. 84 коп., виходячи з наступного. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 12.11.2009р. з вимогою про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 18.11.2009р., що підтверджено штампом відповідача, тобто згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, а саме до 25.11.2009р., тобто  зобов'язання у відповідача перед позивачем виникли з 01.12.2009р., то ж і нарахування інфляційних збитків повинні здійснюватись за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р.  Також позивач нарахував  три відсотки річних в сумі 91 грн. 50 коп. за період з січня 2010року по грудень 2010 включно Суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

          В зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд зобов'язує відповідача відшкодувати на користь позивача витрати  по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 3411 грн. 58 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          2. Стягнути з комунального підприємства "Котельщик" (м. Каховка Херсонської області, пров. Трубний,12, р/р №26037300000923 в ВАТ КБ "Ощадбанк" м. Каховка, МФО 352457, код ЄДРПОУ 22733571)  на користь  держави до Держбюджету   на рахунок р/р 31119095700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230  отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 095 - 51 грн. державного мита.

          3.Стягнути з комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" (м. Каховка Херсонської області, вул.Пушкіна,112, р/р 26000060251773 в КВ ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479, код 32179471) на користь комунального підприємства "Котельщик" (м. Каховка Херсонської області, пров. Трубний,12, р/р №26037300000923 в ВАТ КБ "Ощадбанк" м. Каховка, МФО 352457, код ЄДРПОУ 22733571) заборгованості в сумі 3000 грн. 30 коп., інфляційних збитків в сумі 309 грн. 84 коп., три відсотки річних в сумі 91 грн. 50 коп., а також 102 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                           22.02.2011р.