Рішення

від 17.02.2011 по справі 9/24-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/24-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17.02.2011                                                                                   Справа №  9/24-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоніс Реклама", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Холдінг ЛТД", м. Херсон  

про  стягнення 45000,00 грн.    

За участю представників сторін:

від позивача - Зайцева О.Є- юрист, довіреність № 24 від 20.01.2011р.;

від відповідача - не прибув.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоніс Реклама" (позивач) 20.01.2011р. звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Холдінг ЛТД" (відповідач) заборгованості у розмірі 45000,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № 12/2 від 12.07.2010р., положення, ст. 193 ГК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 2, 54 ГПК України.

          Ухвалою про порушення справи від 24.01.2011р. розгляд справи було призначено на 17 лютого 2011р.

          Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Відповідач у судове засідання 17.02.2011р. не прибув, але 09.02.2011р. надіслав до суду відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, несплату боргу пояснює тяжким фінансовим становищем та просить суд розглянути справу без участі представника ТОВ "Альпарі-Холдінг ЛТД", у зв'язку з находженням директора за межами Херсонської області. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України, які виразилися в тому, що 12. липня 2010р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець), було укладено договір №12/2 (надалі договір).

          Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався продати позивачу товар (будівельні матеріали), а позивач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах договору.

          За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі - продажу.

          Пунктом 3.2 договору встановлено, що товар має бути поставлений в строк не пізніше 22 липня 2010 року.

          На виконання умов п.4.2 договору позивач здійснив передплату за товар в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 8-9).

          Згідно пункту 5.1 договору у випадку, якщо товар не буде поставлено в строк, встановлений пунктом 3.2 договору - до 22.07.2010р., відповідач зобов'язаний повернути здійснену позивачем передплату в 5-денний строк - до 27 липня 2010 року.

          Свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, товар позивачу взагалі не поставив і передплату в розмірі 45000,00 грн. не повернув.

          З метою досудового врегулювання спору позивач 02.09.2010р. звернувся до відповідача з письмовою претензією повернути 45000,00 грн. передплати.

          Відповідачем претензія позивача розглянута та надіслана відповідь в якій претензія визнана, затримку з поверненням передплати пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства.  

          Станом на день звернення позивачем до суду з позовною заявою відповідач договірні зобов'язання не виконав, товар ним не поставлений і передплата в розмірі 45000,00 грн. не повернута.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).                               Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.                    Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, визнані відповідачем та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 450,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655 ЦК України керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                  в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Холдінг ЛТД" (73000, м. Херсон, вул. Фабрична, буд. 49, кв. 4, код ЄДРПОУ 24109032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біоніс Реклама" (01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36175093) суму основного боргу у розмірі 45000,00 грн., 450,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати відповідачу по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

     Суддя                                                                                                          С.В. Ребриста

Повне рішення складено 21.02.2011р.