Рішення

від 25.02.2011 по справі 9/5025/39/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/5025/39/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2011 р.Справа № 9/5025/39/11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хімгруп" м. Київ    

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Хімагросоюз-Поділля" с.Копистин

     Хмельницького району

         про  стягнення 61354,79 грн. заборгованості, у т.ч. 30189,75 грн. основного боргу, 2640,05 грн.

                 пені, 27925,51 грн. штрафу та 599,48 грн. 3% річних

                                                                                                                                     Суддя  Олійник Ю.П.                                             

           Представники сторін:

Від позивача - не  приймав участі,

Від відповідача -  не приймав участі

       Рішення приймається 25.02.11, оскільки у судовому засіданні 16.02.11 оголошено перерву.

    Суть спору: Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 61 354,79 грн. заборгованості, у т.ч. 30 189,75 грн. основного боргу, 2 640,05 грн. пені, 27 925,51 грн. штрафу та 599,48 грн. 3% річних у зв'язку з не оплатою відповідачем товару, одержаного за видатковими  накладними від 30.04.10 №№101131, 101134, від 05.05.10 №№11242, 11244. При цьому посилається на  ст.ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України.

      Позивач у поданих до суду додаткових поясненнях від 16.02.11 та представник у судовому засіданні   16.02.11 зазначають, що станом за 2009 рік за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4634,24грн.,  за  2010 рік –заборгованість в сумі 25555,51грн. за видатковими накладними від 30.04.10 та 05.05.10. При цьому посилається на те, що поставлений товар за видатковими накладними від 12.05.10 та від 05.07.10 відповідачем оплачені.

   Судом задоволено клопотання позивача в частині витребування від відповідача видаткових накладних від 05.07.10 та 12.05.10, які ним оплачені, однак не повернуті позивачу. Останні надані суду.

     Позивач у додаткових поясненнях від 18.02.11 просить пояснення від 16.02.11 щодо наявності заборгованості за 2009 рік  не враховувати та зазначають, що позивачем виставлені рахунки №1893 від 30.04.10 , №1890 від 30.04.10 та №1981 від 05.05.10. На підставі даних рахунків були сформовані видаткові накладні №101134 від 30.04.10, №10131 від 30.04.10, №11242  від 05.05.10 та №11244 від 05.05.10. При цьому відповідачем проведено часткову оплату рахунків №№1893 та 1890 на суму 13501,89грн. (при цьому в рахунок оплати рахунків №1893, №1890 було враховано суму переплати за іншими рахунками –3358,07грн.), часткову оплату рахунку №1893 на суму 2000грн. Тому заборгованість відповідача  склала 30189,75грн. При цьому нарахована пеня за період з 01.05.10 по 01.11.10 та за період з 07.05.10 по 06.11.10 у розмірі в розмірі 2631,90грн., штраф за аналогічні періоди прострочення у розмірі 27417,57грн. та 3% річних  з 01.05.10 по 29.12.10 та з 07.05.10 по 29.12.10 у розмірі 595,80грн. Позивачем надано уточнений розрахунок позовних вимог на загальну суму 60835,02грн.  Однак, при цьому позивачем не надано заяви про зменшення позовних вимог. Крім того, позивачем додатково зазначено щодо можливості стягнення  нарахованих штрафних санкцій, як на  дві форми неустойки.   Звертається увага на ст.ст. 6 та 627 ЦУК України щодо свободи договору.

    Відповідач  відзиву на позов не подав. Представник відповідача у судовому засіданні 16.02.11 підтвердив факт поставки позивачем товару згідно зазначених позивачем видаткових накладних та визнав наявність заборгованості у сумі 30189,75грн. Однак, заперечив  щодо стягнення  нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на те, що позивачем фактично стягується два різновида   неустойки.   

   25.02.11 сторони не направили представників для  участі у   судовому засіданні, що не перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних доказів.

    Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

   Між сторонами укладений договір № АХГ/18/02/2010 від 11.02.10, відповідно до п. 1.1 якого позивач, як продавець,  зобов'язався поставляти, а відповідач, як покупець, - приймати і вчасно оплачувати товари, види, кількість, вартість, а також умови постачання яких визначаються відповідно до порядку, передбаченого положеннями Договору.

   Пунктом 6.2. договору встановлено, що у випадку прострочення, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.

  Відповідно до пункту 6.2.1. договору у разі допущення покупцем факту прострочення (або неналежного виконання) оплати вартості поставленого товару на строк понад два місяці, продавець має право додатково стягнути з покупця штраф в розмірі половини відсотка від вартості кожної партії товару, оплату якої було прострочено, за кожний день, що минув з дати поставки.

        Позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин згідно видаткових накладних, виписаних від 30.04.10 №10131 та №10134, від 05.05.10 №10134, №10134  на суму 49049,71грн., а відповідач отримав товар (засоби захисту рослин) згідно довіреностей №30 від 30.04.10, №31 від 05.05.10.

       Позивачем виставлені відповідачу рахунки №1890, №1893 від 30.04.10 на суму 32537,12грн. та №1981 від 05.05.10 на суму 16512,59грн. Відповідач частково оплачено товар за рахунками . Заборгованість становить 30189,75грн., яка не заперечується представником відповідача у судовому засіданні 16.02.11.

       Згідно  Специфікації № 2  та Специфікації № 3 від 30.04.10 до Договору відповідач повинен був оплатити вартість товару до 30.04.10 (за накладними від 30.04.10), згідно  Специфікації № 4 від 05.05.10 строк оплати товару до  06.05.10 (за накладними від 05.05.10)

     При цьому згідно уточненого розрахунку за прострочення грошового зобов'язання на суму 15677,16грн. позивачем за період з 01.05.10 по 01.11.10 нараховано пеню у розмірі 1128,09грн., за прострочення оплати грошового зобов'язання на суму 14512,59грн. нарахована пеня з 07.05.10 по 06.11.10 у розмірі 998,17грн. (всього на суму 2631,90грн.), штраф за період з 01.05.10 по 01.11.10 у розмірі 14501,37грн. , а  з 07.05.10 по 06.11.10 у розмірі 12916,20грн. (всього на суму 27417,57грн.) та 3% річних з 01.05.10 по 29.12.10 у розмірі 313,11грн. та з 07.05.10 по 29.12.10 у розмірі 282,69грн. (всього на суму 595,80грн.).  Позовні вимоги  позивачем визначені –про стягнення  30 189,75 грн. основного боргу, 2 640,05 грн. пені, 27 925,51 грн. штрафу та 599,48 грн. 3% річних.

              Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

1. Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору,  за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.

      Згідно ст. 173 ГК України  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

     Статтями 526 ЦК України та ст. 193 ГК України  передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      Згідно ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Як вбачається з  матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 11.02.10, здійснивши поставку відповідачу товару, у  т. ч. згідно видаткових накладних від 30.04.10 №10131 та №10134, від 05.05.10 №10134, №10134.

Відповідач згідно виставлених йому рахунків №1890, 1893, 1981 розрахувався частково на суму 15501,89грн., а також в рахунок оплати даних рахунків врахована переплата за іншими рахунками у сумі 3358,07грн., тому за відповідачем рахується прострочена заборгованість в розмірі 30189,75грн.

        Тому позовні вимоги в частині основного боргу визнаються обґрунтованими, а позов   в  цій частині  підлягає задоволенню.

     2. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Позивач просить стягнути 599,48 грн. 3% річних. Однак, згідно поданого уточненого розрахунку позивачем нараховано 3% річних з 01.05.10 по 29.12.10 у розмірі 313,11грн. та з 07.05.10 по 29.12.10 у розмірі 282,69грн.   Судом враховується, що нарахування на суму 595,80грн.  здійснені правомірно в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а  у   решті  - відмові у   зв'язку з безпідставністю.        

       3. Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України  виконання зобов'язання  може забезпечуватися , крім  іншого,  неустойкою. Згідно ст. 549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 6.2. договору позивач просив стягнути  2640,05 грн. пені. У поданому  уточненому розрахунку  позивачем за період з 01.05.10 по 01.11.10 на прострочену заборгованість у сумі 15677,16грн здійснені нарахування пені у розмірі 1372,91 грн., а за період з 07.05.10 по 06.11.10 - на прострочену заборгованість у сумі 14512,59 грн. у розмірі 1258,49 грн.

      Судом враховується, що нарахування пені згідно уточненого розрахунку здійснені правомірно на суму 2631,90 грн. в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства. Тому  в  цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а  у   решті –відмові у зв'язку з безпідставністю.

        4. Згідно ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

         Позивач у позовній заяві просить стягнути 27925,51 грн. штрафу відповідно до пункту 6.2.1. договору.

      Згідно уточненого розрахунку  позивачем нарахований штраф за період з 01.05.10 по 01.11.10 у розмірі 14501,37грн. та з 07.05.10 по 06.11.10 у розмірі 12916,20грн., всього у розмірі 27417,57грн.  Відповідно таке нарахування проведено обгрунтовано у розмірі 27417,57грн.  Однак, при стягненні штрафу судом враховується наступне.

        Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.   Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

      Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

        Виходячи із вищезазначеного та враховуючи, що  розмір нарахованого штрафу є непомірно великим і  майже дорівнює розміру заявленої до стягнення заборгованості , а також зважаючи на  стягнення судом пені та 3% річних,  суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 10000,00 грн. Тому позов в цій частині  підлягає задоволенню, а у решті –відмові.

        5. Судові витрати  по справі  покладаються на сторони пропорційно задоволеним і правомірно заявленим вимогам (99%) згідно ст.49 ГПК України, включаючи правомірно заявлену до стягнення суму штрафу у розмірі  27417,57грн., оскільки  спір доведено до вирішення суду за неправильних дій  відповідача

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу  України, СУД                                                              

В И Р І Ш И В:

      Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Хімгруп” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагросоюз-Поділля” с. Копистин Хмельницького району про  стягнення 61354,79 грн. заборгованості, у т.ч. 30189,75 грн. основного боргу, 2640,05 грн. пені, 27925,51 грн. штрафу та 599,48 грн. 3% річних задоволити частково.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагросоюз-Поділля” с. Копистин Хмельницького району (вул.Леніна, 84, код 36269158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Хімгруп” м. Київ (вул.Григоровича-Барського, 7, кім.38, код 31563866)  30189,75грн. (тридцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 75 коп.) основного боргу,  2631,90 грн.  (дві тисячі шістсот тридцять одна гривня 90 коп.) пені, 595,80грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 80 коп.) 3% річних, 10000,00грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) штрафу,  608,35 грн. (шістсот вісім гривень 35 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 233,64грн. (двісті тридцять три гривні 64 коп.) відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).  Видати наказ.

          У решті позову відмовити.

                             Суддя                                                                      Ю.П. Олійник

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу  (м. Київ, вул. Предславинська, 28, 9-й пов.),

                               3 –відповідачу (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 34, кв.410)