Постанова

від 21.02.2011 по справі 40/196-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/196-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011 року                                    Справа №  40/196-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),

суддів:  Науменка І.М.,  Голяшкіна О.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Тихий Є.В., довіреність №б/н  від 01.02.11,  

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Прім»на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 13.01.11 р.   у справі № 40/196-10

за позовом  відкритого акціонерного товариства “Техводсервіс”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Прім», м. Підгородне

про  стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 13.01.2011 р. (суддя Красота О.І.) частково задоволено позов щодо стягнення з відповідача 17 535, 20 грн. боргу; 489,12 грн. втрат від інфляції; 180,74 грн. 3% річних; 875, 75 грн. пені у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого за договором поставки  №ВП-30594 від 01.05.09 р. товару. В частині заявленої до стягнення суми у 2000,00 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з добровільною її сплатою відповідачем за час розгляду справи у суді першої інстанції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем з посиланням на порушення норм матеріального права, подано апеляційну скаргу про його  скасування в частині стягнення втрат від інфляції, трьох відсотків річних і пені. Зокрема відповідач посилається на те, що умовами договору не встановлені граничні строки  для сплати вартості поставленого позивачем  товару.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.  

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце її розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 01.09.2009 р. між сторонами було укладено договір поставки №ВП-30594, на підставі якого  згідно видаткових накладних (а.с. 37-89, т. І) позивачем було поставлено відповідачу товарів на загальну суму 26 535,20 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на товар  переходить до постачальника в момент підписання повноважними представниками сторін товарної накладної, яка підтверджує передання товару.

Згідно п. 7.2. договору та п. 6 додатку №4 до даного договору покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за реалізований покупцем товар  кожні 30 календарних днів.

Відповідно до п. 8.9 договору у разі прострочення оплати товару постачальник стягує  з покупця пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ  від суми неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення платежу.  

Відповідно до ст. 265 ГК України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини четвертої зазначеної статті, якщо  покупець  відмовився  оплатити  товар, продавець  має  право  за своїм вибором вимагати оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк (термін).

Оскільки відповідачем не надано доказів оплати у повному обсязі прийнятого ним товару, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача залишку заборгованості у 17 535, 20 грн., а також нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 489,12 грн. втрат від інфляції; 180,74 грн. 3% річних та 875, 75 грн. пені, нарахованої на суму боргу пені на підставі п. 8.9 договору у розмірі.

Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату боргу у 2 000,00 грн. за час розгляду справи судом першої інстанції, правомірним є припинення провадження у справі у цій частині на підставі п. 1-1, ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача щодо невизначення у договорі строку оплати отриманого товару. П. 7.2. договору та п. 6 додатку №4 до даного договору відповідний строк оплати визначено. Щодо посилань відповідача на оплату товару виключно після його реалізації покупцем, то вказана умова не може бути підставою для звільнення від оплати, оскільки це суперечить обов'язку покупця оплатити прийнятий товар, встановлений зокрема ст. 265 ГК України, ст. 692 ЦК України. При цьому відповідачем не надано доказів повернення товару на підставах встановлених договором або законом на заявлену до стягнення суму його вартості, а також, крім того доказів, що товар ним не реалізований. За викладеного, оскільки товар був прийнятий відповідачем, він мав бути оплачений протягом строку, визначеного у договорі, з огляду на що прострочення в оплаті має наслідком застосування трьох відсотків річних, індексу інфляції і пені.

За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.  

Керуючись ст. ст. 101- 105  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Прім»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 13.01.11 р.   у справі № 40/196-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної  сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку  до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                      

В.Ф.Мороз

Суддя    І.М.Науменко

Суддя    О.В. Голяшкін

Постанова виготовлена та підписана 25.02.2011р.