Постанова

від 28.01.2011 по справі 2а-15057/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

м. Київ

28 січня 2011 року          17:00           № 2а-15057/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Тимкович І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Відділення) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабриоль-АНТ" (далі – ТОВ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8622,14 грн.,

в с т а н о в и в:

Відділення звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ТОВ 8229,41 грн. адміністративно-господарських санкцій та 392,73 грн. пені, а всього 8622,14 грн.

Відповідач явку своїх представників до суду не забезпечив, заперечень не надав. Поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду без вручення з незалежних від суду причин, тому згідно із ст.ст. 34, 35, 38 КАС вважається, що судові повістки вручені належним чином. Оскільки відповідач повторно не прибув до судового засідання справа розглядається за його відсутності, згідно ч. 4 ст. 128 КАС.

Представник позивача підтримала позовні вимоги.

Оскільки до судового засідання прибули не всі особи, які викликалися, і перешкод, встано-влених ст. 128 КАС, для продовження розгляду справи не має, та не має потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні згідно із ч. 6 ст. 128 КАС.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Вимоги Відділення стосуються стягнення із ТОВ адміністративного-господарських санкцій та пені, застосованих до відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, на підставі ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціаль-ної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон № 875-ХІІ) .

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі – Роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 вказаної статті Закону № 875-ХІІ та ч. 2 ст. 12 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ "Про охорону праці" Роботодавці, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ Роботодавці зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умо-ви праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 встановлено, що звіт про зайнятість і працевлашту-вання інвалідів роботодавці подають до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно із п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що Роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб – у розмірі половини середньої річної заробітної плати (ч. 1). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються  особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до право-відносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосо-вуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України (ч. 4). Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2).

Судом встановлено, що у лютому 2010 року ТОВ подало до Відділення звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (Форма № 10-ПІ), у якому самостійно вказало, що не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у кількості одного робочого місця, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ у 2009 році становить 34 особи; норматив – одне робоче місце; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність – 0 осіб, річний фонд оплати праці за 2009 рік – 279800 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника ТОВ – 8229,41 грн., сума адміністративно-господарських санкцій, становить 8229,41 грн.

Отже, подавши вказаний звіт, відповідач самостійно зафіксував факт невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у кількості одного робочого місця, а також розрахував суму адміністративно-господарських санкцій.

Визначений відповідачем норматив робочих місць для інвалідів відповідає ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ: 34*4/100=1,36, що округлюється до одиниці.

Сума адміністративно-господарських санкцій підлягала сплаті відповідачем до 15 квітня 2010 року, однак станом на момент подання адміністративного позову сплачена не була, у зв'язку з цим та згідно із ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, Відділенням нараховано пеню у розмірі 392,73 грн.    

Загальна сума заборгованості становить 8622,14 грн. (8229,41 грн. + 392,73 грн.).

Згідно із ч.ч. 9, 10 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що спори, що виникають із правовід-носин за ст.ст. 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків.

Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Задовольнити адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабриоль-АНТ" (код 35736269) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Отримувач: Державний бюджет України, р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 24262621) суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8229,41 грн. та пені 392,73 грн., а всього 8622,14 грн. (вісім тисяч шістсот двадцять дві гривні 14 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встановлені ст.ст. 185–187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко