Рішення

від 15.02.2011 по справі 13/395-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/395-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 13/395-10

За позовом  Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області  в інтересах держави в особі  Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  в особі Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа”,

м. Кривий Ріг  Дніпропетровської області   

до  товариства з обмеженою відповідальністю „Забудовник”,  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області   

про стягнення 10 616,32 грн.

Суддя  Первушин Ю.Ю.

Представники:

  прокурор: Барчук А.Б.;

від позивача:  Веркалець  С.Д.-представник, довіреність від 02.03.2009р. №1122;

від відповдіача: не з'явився; 

                                                               СУТЬ СПОРУ:

Прокурор  Жовтневого району м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області  в інтересах держави в особі  Криворізької міської ради  в особі Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області  з позовом у якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Забудовник” (далі –відповідач) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” грошові кошти у сумі 10 616,32 грн., з яких сума основного боргу складає  9 417,64 грн., пеня у розмірі – 729,63 грн., інфляційні втрати  у розмірі – 307,60 грн., 3% річних у розмірі – 161,45 грн., та з метою забезпечення позову прийняти заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору №1644 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.04.2006 р., укладеного між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” та товариством з обмеженою відповідальністю „Забудовник”.

Прокурор зазначає, що відповідач не сплатив заборгованість в повному обсязі за надані послуги за період з січня по жовтень  2010 р. у розмірі 9417,64 грн., тому, з посиланням на п. 3.3 Договору, відповідачу нарахував пеню за період з 16.02.2010 р. по 30.11.2010 р. у розмірі 729,63 грн., та  на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував інфляційні втрати за період з березня по листопад 2010 р. у розмірі –307,60 грн., 3% річних у розмірі –161,45 грн.

Також, на думку прокурора, дії відповідача, виражені в створенні заборгованості за спожиту теплову енергію, наносять шкоду інтересам держави у виробництві, постачанні, передачі та використанні теплової енергії.

Представник відповідача  в судові засіданні 27.01.2011 р., 15.02.2011 р. не з'явився, відзив на позов до суду не надав.

В ході розгляду справи відповідач погасив суму заборгованості у розмірі 9417,64 грн., про що повідомив позивач та надав докази до матеріалів справи.

Суд вважає достатніми матеріали для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками позивача не заявлялись.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. оголошено судом вступну та резолютивну частини судового рішення.         

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2006 року між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” (далі –позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Забудовник” (далі –відповідач, споживач) було укладено Договір №1644 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3 Договору, постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, що вказані в таблиці №2, згідно до встановленого плану теплопостачання з 01.04.2006 р. по 31.12.2006 р. (таблиця №1 та №2, акт межі розподілу).

Облік споживання теплової енергії проводиться приладами  обліку кількості  теплової енергії,  що передбачено п. 2.1 договору. Щомісячно, в строк до 25 числа, споживач, що має прилади обліку,  інформує постачальника  про фактичне споживання  теплової енергії з подальшим складання акту, відповідно до п. 2.4  договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, сплата за отриману  теплову енергію проводиться споживачем  щомісячно, самостійно, в грошовій формі  до 15-го числа  місяця  наступного за розрахунковим, та згідно п. 3.4 договору  споживач проводить передплату  в розмірі 75 %  планового місячного споживання  в строк до 20–го числа кожного місяця.

Розрахунки за теплову енергію, що споживаються  проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про затвердження тарифів  на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі для групи  інших споживачів»№110 від 08.04.2009 р. –605 грн. за 1 Гкал.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору постачальник надав, а споживач прийняв теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за період з січня 2010 р. по жовтень  2010 р.  на загальну суму 22 587,48 грн. (з ПДВ).

У відповідності до умов п. 3.1 Договору, позивачем за вказаний період - з січня 2010 р. по жовтень  2010 р. виставлялися рахунки –фактури №1644 від 31.01.2010 р., від 28.02.2010 р., 31.03.2010 р., від 30.04.2010 р., від 31.05.2010 р., від 30.06.2010 р., від  31.07.2010 р., 31.08.2010 р., 30.09.2010 р., 31.10.2010 р. на загальну суму 22 587,48 грн. (а.с. 14-20), що підтверджено також реєстрами виставлених позивачем рахунків (а.с. 21-27).

Відповідач суму заборгованості за період з січня 2010 р. по жовтень  2010 р. сплачував частково,  в зв'язку з чим утворилася  заборгованість у розмірі  9 417,64 грн.

Прокурор посилається на те, що відповідач не сплачував в повному обсязі за послуги за вказаний період, заборгованість відповідача станом на 20.12.2010 р. складала 9417,64 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

В ході розгляду справи позивач надав до суду докази сплати відповідачем суми основної заборгованості за договором у розмірі 9 417,64 грн., а саме - акт звірки розрахунків між сторонами станом на 10.02.2011 р., підписаний представниками та завірений печатками обох сторін (а.с. 51), довідка про стан заборгованості відповідача станом на 14.02.2011 р. (а.с. 52), банківська виписка з особового рахунку відповідача станом на 26.01.2011 р. (а.с. 44).    

Тобто, після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, відповідач оплатив основний борг у сумі 9 417,64 грн., що підтверджує позивач у судовому засіданні. Враховуючи викладене, провадження у справі, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 9 417,64 грн., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно довідки про стан заборгованості відповідача станом на 14.02.2011 р. (а.с. 52), позивач підтверджує заборгованість по пені у розмірі 729,63 грн., інфляційних втрат у розмірі –307,60 грн., 3% річних у розмірі –161,45 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)  у власність другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі п. 3.3 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.02.2010 р. по 30.11.2010 р. у розмірі  729,63 грн. (згідно до розрахунку пені –а.с. 13).

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько –правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.          

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків встановлених п. 3.1 договору нараховується пеня у розмірі 0,1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені постачальником проводиться після 15 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Оскільки порушення строку оплати спожитої теплової енергії підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 16.02.2010 р. по 30.11.2010 р. у розмірі 729,63 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно до розрахунку наданого позивачем (а.с. 13), на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував на суму заборгованості 9417,64 грн. за період з березня по листопад 2010 р.  суму інфляційних втрат у розмірі –307,60 грн., 3% річних за період з 16.02.2010 р. по 30.11.2010 р. у розмірі –161,45 грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань нарахованих позивачем на суму основного боргу  з допомогою програми “Законодавство”.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі, якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд,  розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, а саме - накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача,  встановив,  що позивачем не надано обґрунтованих доказів та підстав, що підтверджують ускладнення виконання рішення господарського суду, а тому вважає  що заява позивача не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми пені –729,63 грн., нарахованої на суму основного боргу за період з  16.02.2010 р. по 30.11.2010 р., суми втрат від інфляції за період з березня по листопад 2010 р. в розмірі 307,60 грн., 3% річних за період з 16.02.2010 р. по 30.11.2010 р. в розмірі 161,45 грн., провадження у справі, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 9 417,64 грн., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 9417,64 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115-117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                             ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі  9 417,64 грн.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Забудовник” (50015, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, рудник «Суха Балка»; код ЄДРПОУ 20195589) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа” (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) пеню у розмірі -  729,63 грн. (сімсот двадцять дев'ять грн. 63 коп.), інфляційні втрати у розмірі –307,60 грн. (триста сім грн. 60 коп.), 3% річних у розмірі –161,45 грн. (сто шістдесят одна  грн. 45  коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Забудовник” (50015, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, рудник «Суха Балка»; код ЄДРПОУ 20195589) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито у сумі 106,17 грн. (сто шість грн. 17 коп.)

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Забудовник” (50015, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, рудник «Суха Балка»; код ЄДРПОУ 20195589) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок №31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, код 22050003, ЄДРПОУ 24246786) 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Ю.Ю. Первушин

Повний текст рішення складено21.02.2011 р.