Рішення

від 18.02.2011 по справі 33/18-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/18-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.

Справа № 33/18-11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімет", м. Донецьк 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпроелектрод", м. Дніпродзержинськ  

про стягнення 56 460 грн. 38 коп.

                                                                                                          Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Гончарова Ю.В., довіреність від 17.11.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпроелектрод" про стягнення  52 774 грн. 90 коп. - основної заборгованості, 2 456 грн. 92 коп. - інфляційних збитків, 1 116 грн. 88 коп. - 3% річних, 111 грн. 68 коп. –пені, 10 000 грн. –витрат на правову допомогу   і витрат по справі.

10.02.2011 року від позивача надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 52 774 грн. 90 коп. - основної заборгованості, 3 065 грн. 80 коп. - інфляційних збитків, 1 396 грн. 03 коп. - 3% річних, 7 970 грн. 04 коп. –пені та витрат по справі, у тому числі 10 000 грн. –витрат на правову допомогу і витрат по справі.

В судове засідання 17.02.2011 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог. Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 25.01.2011 року та 17.02.2011 року. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка зазначена в позовній заяві та яка підтверджується  витягом з ЄДРПОУ (51900, м. Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 16).

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець)  укладено договір  № 180110 (далі - Договір). За умовами якого продавець зобов'язується передати (доставити) в обумовлений строк у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити  його на умовах та в порядку зазначених в Договорі(п1.1 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Умови оплати –100% передоплата.

Так, згідно з видатковими накладними №№ РН-0000485 від 24.03.2010 року, РН-0000486 від 24.03.2010 року, РН-0000605 від 13.04.2010 року Позивач передав, а Відповідач прийняв Товар, що підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ, що знаходяться в матеріалах справи (а.с. 28-30).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 52 774 грн. 90 коп.

20.09.2010 р. позивачем було направлено  відповідачу претензією з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 52 774 грн. 90 коп., яка залишена без відповіді (а.с.36-39).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а  за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що звичайно ставляться.

Одностороння відмова  від зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 52 774 грн. 90 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні,  внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

        За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Пунктом 9.1 Договору сторони передбачили, що  у разі несвоєчасної оплати товару покупць сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3% від суми необхідної до перерахування, за кожен день прострочки.     

Позивачем, відповідно до наданого розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання (а.с.76), сума пені в розмірі 7 970 грн. 04 коп. розрахована по подвійній обліковій ставці НБУ, внаслідок чого підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, 3 %  річні   в сумі  3 065 грн. 80 коп. та інфляційні втрати –1 396 грн. 03 коп. підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу  судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати  за участь адвоката  при розгляді справи  підлягають сплаті  лише у тому  випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Позивачем до справи додано договір № 77 від 17.11.2010р. укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Правовий захист"  відповідно до   розділу 1 якого адвокат брав на себе зобов'язання надавати послуги адвоката щодо правового захисту інтересів клієнта в господарських судах першої та апеляційної інстанції з питань стягнення на користь клієнта заборгованості за договором поставки з ТОВ "Завод Дніпроелектрод" (а.с. 41-43). В якості оплати адвокатських послуг надано рахунок № 122 від 22.11.2010 р. та платіжне доручення № 81 від 01.12.2010 р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 52 774 грн. 90 коп. - основної заборгованості, 3 065 грн. 80 коп. - інфляційних збитків, 1 396 грн. 03 коп. - 3% річних, 7 970 грн. 04 коп. - пені та 10 000 грн. –витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.1 ст. 8  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито повертається в разі внесення державного мита у більшому розмірі.

        Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Полімет" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі  0 грн. 93 коп., яке перераховане квитанцією № 11688.84.1 від 04.02.2011 року, що знаходиться в матеріалах справи.

Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

    Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти відповідача.

 Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Уточнену позовну заяву задовольнити.

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпроелектрод" (51900, м. Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 16, код ЄДРПОУ 32130310) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімет" (83121, м. Донецьк, вул. Артема, 169, код ЄДРПОУ 31586820) 52 774 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 90 коп. - основної заборгованості, 3 065 (три тисячі шістдесят п'ять) грн. 80 коп. - інфляційних збитків, 1 396 (одна тисяча триста дев'яноста шість) грн. 03 коп. - 3% річних, 7 970 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 04 коп. - пені та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. –витрат на правову допомогу,  652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 07 коп. –державного мита,  236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю "Полімет" (83121, м. Донецьк, вул. Артема, 169, код ЄДРПОУ 31586820)  з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 0 грн. 93 коп., яке перераховане квитанцією № 11688.84.1 від 04.02.2011 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                                          І.А. Рудовська

Рішення оформленого

відповідно до ст. 84 ГПК України 21.02.2011 року