Рішення

від 21.02.2011 по справі 17/22-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/22-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 17/22-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайон Авто Трафік", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ-СТАЛЬ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 953,02 грн.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайон Авто Трафік" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ-СТАЛЬ" (надалі –відповідач) суму 5 957,64 грн. основного боргу, 221,62 грн. інфляційних, 115,56 грн. 3% річних, 658,20 грн. пені, а всього 6 953,02 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № 190410 від 19.04.10р.

Представник позивача та відповідача у призначене судове засідання не з'явились. Про час та дату розгляду спору повідомленні належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення кореспонденції господарського суду під розпис.

При цьому, позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також надав до матеріалів справи оригінали відповідних документів на підтвердження заявлених вимог. Тоді як, відповідач відзив на позов та документи витребувані ухвалою суду не надав. Правом наданим йому господарським процесуальним законодавством не скористався.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

19.04.2010 року між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) було укладено договір поставки № 190410 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та сплатити вартість товару, де оплата здійснюється шляхом 100% передоплати, а поставка здійснюється протягом 5-ти днів з моменту отримання передоплати.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вивчивши матеріали справи господарський суд встановив, що 19.04.10р. покупець перерахував постачальнику вартість замовлення у сумі 38 610,00 грн., тоді як постачальником 20.04.10р. відвантажено на користь позивача частину оплаченого товару на загальну суму 32 652,36 грн., внаслідок чого у відповідача утворився борг в розмірі 5 957,64 грн. недопоставленого оплачено товару.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

31.07.10р. між сторонами у справі підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідач підтвердив існування перед позивачем заборгованості у спірній сумі оплаченого, проте не поставленого товару.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем доказів добровільної сплати суми основного боргу не надано, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

В силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу на основну заборгованість за період з травня по грудень 2010 року суму 221,62 грн. інфляційних та за період з 25.04.10р. по 16.12.10р. суму 115,56 грн. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Щодо заявленого позивачем розміру пені господарський суд зазначає про його безпідставність, оскільки посилання останнього на умови п. 6 Договору передбачають відповідальність у вигляді пені насамперед у покупця (позивача у справі) перед відповідачем за порушення строків оплати товару, а не у постачальника за порушення строків поставки товару.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ-СТАЛЬ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 2А; ЄДРПОУ 36441583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайон Авто Трафік" (65009, м. Одеса, вул. Піонерська (С. Варламова), 1, кв.81; ЄДРПОУ 34598954) суму 5 957,64 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 64 коп.) основного боргу, 221,62 грн. (двісті двадцять одна грн. 62 коп.) інфляційних, 115,56 грн. (сто п'ятнадцять грн. 56 коп.) 3% річних, 92,35 грн. (дев'яносто дві грн. 35 коп.) державного мита, 213,66 грн. (двісті тринадцять грн. 66 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров