Рішення

від 01.03.2011 по справі 25/304-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/304-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.

Справа № 25/304-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват", м. Дніпропетровськ 

до  Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Київ 

про визнання договору таким, що припинив свою дію.

Суддя  Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

  Від позивача: Мостовий Н.Л. - дов. б/н від 01.01.2011р.

Від відповідача: Богун С.П. - дов. б/н від 24.11.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання договору найму нежитлового приміщення № 1 від 03.04.2007р. розірваним та таким, що припинив свою дію починаючи з 01.03.2009р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що позивач відмовився від договору найму нежитлового приміщення № 1 від 03.04.2007р. у лютому 2009р. та фактично припинив використовувати орендоване не житлове приміщення з 01.03.2009р., однак відповідач безпідставно відмовився від прийняття орендованого приміщення та продовжував нараховувати позивачу орендну плату за приміщення.  

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що термін дії договору найму нежитлового приміщення № 1 від 03.04.2007р. було встановлено сторонами до 30.06.2009р., а відповідач не давав згоди на його дострокове розірвання. Чинне ж законодавство України та договір не передбачають односторонньої відмови наймача від договору найму. Акт прийому-передачі приміщення з оренди було підписано відповідачем 29.06.2009р., отже спірний договір припинив свою дію саме в обумовлений ним термін.  

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 15.02.2011р. по 24.02.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                                                            

                                                                ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2007 року між ТОВ «Віват»(далі - Позивач) та ВАТ «Акціонерний банк «Престиж», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк»(далі - Відповідач) був укладений Договір найму нежитлового приміщення № 1 (далі -Договір), згідно з яким Відповідач передав, а Позивач прийняв у строкове платне користування належну Відповідачу частину вбудованого нежитлованого приміщення загальною площею 298,7 кв.м., що розташоване на першому поверсі нежитлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети «Правда», 11 (далі - Приміщення). Строк дії Договору було встановлено сторонами до 31.12.2007р.

07.09.2007р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий Договір № 1 до Договору, відповідно до якого було змінено розмір орендної плати за користування Приміщенням за вересень 2007 року, яка встановлювалась у розмірі 27 895,17 грн.

19.12.2007р. між сторонами було укладено Додатковий Договір № 2 до Договору, за умовами якого орендна плата за користування Приміщенням починаючи з грудня 2007 року складала 33 359,70 грн., а термін найму встановлено до 30.06.2008 року.

30 червня 2008р. сторони уклали Додатковий Договір № 3 до Договору, відповідно, було встановлено наступні умови: за користування Приміщенням з 01 вересня 2008 року встановлювалась плата у розмірі 50 704 грн.

33 коп.; термін дії договору найму встановлювався до 31.12.2008р.

12 листопада 2008р., за вихідним № 877, на підставі та керуючись п. 3.2. та п. 3.3. Договору, Позивач надіслав на адресу Відповідача листа в якому, по-перше запропонував продовжити строк оренди Приміщення, та по-друге - просив з огляду на погіршення економічної ситуації та падіння товарообігу розглянути можливість зниження орендної плати з 35 у.є. до 25 у.є. за 1 кв.м. на новий строк оренди Приміщення.

За результатами розгляду листа від 12.11.2008р. за вих. № 877, між сторонами. 25.12.2008р. було укладено Додатковий Договір № 4 до Договору, умовами якого було встановлено, що оренда Приміщення встановлюється строком до 30.06.2009р., а розмір орендної плати за користування Приміщенням з 01.01.2009р. становить 69 806 грн. 19 коп.

Пізніше, Позивач, повторно, листом від 25.12.2009р. за вих. № 895 звернувся до Відповідача з проханням розглянути можливість щодо встановлення орендної ставки за користування Приміщеням у розмірі 150 грн. за 1 кв.м. Приміщення. Протее на вищезазначене звернення Відповідач відповіді не надав.

12.02.2009р. Позивач листом за вих. № 19 звернувся до Відповідача, в якому зазначив, що у звязку з скороченням кількості торгівельних магазинів та втрати доцільності в подальшому орендувати Приміщення, загрозою неможливості в подальшому виконання Позивачем зобовязань по сплаті орендної плати, направляє пропозицію про припинення Договору та проект акту приймання-повернення орендованого приміщення. Також у листі Позивач просив Відповідача в термін до 27.02.2009р. розглянути та підписати долучені до листа документи, а також повідомити про дату приймання-повернення приміщення. Проте, Відповідач листом від 19.02.2009р. за вих. № 89110/395 відмовив у припиненні Договору.

Як зазначає Позивач починаючи з 28.02.2009р. він фактично не використовував та не займав Приміщення.

Листом від 02.03.2009р. за вих. № 11 Позивач, повторно, звернувся до Відповідача де зазначив, що у зв'язку з небажанням Відповідача, в ситуації, що склалася, зменшити розмір орендної ставки та через неможливість в подальшому виконувати зобов'язання по сплаті орендної плати за користування Приміщенням згідно орендної ставки встановленої Додатковим договором № 4 до Договору, Позивач вважає, що єдино можливим в даній ситуації є припинення договірних взаємовідносин шляхом укладення додаткової угоди до Договору. Також, у листі було зазначено, що на призначену дату (27.02.2009р.), згідно попереднього листа, представник Відповідача не зявився для підписання та укладення відповідних документів, проте він зявився 02.03.2009р., але його повноваження не були належним чином посвідчені, тому Позивач не передав Приміщення, та запропонував Відповідачу направити свого представника з належним чином посвідченими повноваженнями для передачі Приміщення. Через декілька днів зявився представник Відповідача, представник Позивача передав йому ключі від Приміщення та запропонував скласти і пидисати акт передачі-повернення Приміщення, проте представник Відповідача відмовився підписувати акт передачі-повернення Приміщення.

Позивач вважає, що оскільки, по-перше, - Приміщення не використовувалося Позивачем, що є безпосередньою умовою Договору і про що Відповідач був обізнаний, та було готове для передачі Відповідачу з 28.02.2009р., та по-друге, - Приміщення фактично було передане без складання та підписання акту передачі - повернення Приміщення, Договір є таким, що припинив свою дію з 01.03.2009р.

Суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача, виходячи з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов 'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов 'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, згідно з ч. 1 ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 781 ЦК України, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом та у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно з п. 3.5. Договору найму, договір найму достроково припиняє свою дію за взаємною згодою сторін, вираженою в письмовій формі, за рішенням суду, якщо Наймач має заборгованість перед Наймодавцем по платі за користування Приміщенням більш як за три місяці фактичного користування Приміщенням.

Наявності жодної з вище перелічених підстав для припинення Договору з матеріалів справи не вбачається.

Частиною 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін, а на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до 4.3. Договору найму, плата за користування Приміщенням підлягає нараховуванню з дати підписання Сторонами акта прийому-передачі Об'єкта найму Наймачу і припиняється з дня підписання акту прийому - передачі Об'єкта найму Наймодавцю.

Акт про повернення приміщення Позивачем Відповідачу був підписаний Відповідачем лише 29.06.2009 року.

Таким чином, у Позивача були відсутні правові підстави станом на 01.03.2009 року в односторонньому порядку відмовитись від Договору найму, а відтак спірний Договір припинив свою дію 30.06.2009р. - по закінченню строку, на який його було укладено. При цьому, згідно з вищенаведеними нормами чинного законодавства України та умовами Договору, обставини фактичного користування наймачем об'єктом найму не впливають на визначення терміну дії договору та час його припинення.   

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.  49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-   

                                                                                    ВИРІШИВ:

           В позові відмовити.

 Судові витрати віднести на позивача.

Суддя

 А.Є. Чередко

28.02.2011р.