Рішення

від 02.03.2011 по справі 15/28-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/28-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.11р.

Справа № 15/28-10

За позовом  Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ  

до  Житлово-будівельного кооперативу "Романтик - 2", смт. Ювілейне 

про стягнення 23 006,64 грн.              

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: Скобелєва С.Г., представник МКВП "Дніпроводоканал", довіреність № 14/28-

  06  від 10.01.11р.

 від відповідача:  Товарницька Н.Т., голова ЖБК "Романтик - 2"; Пашкурова Т.М., бухгалтер

 ЖБК "Романтик - 2"  

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Романтик-2", смт. Ювілейне про стягнення заборгованості у розмірі 23 006,64 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- основний борг у розмірі 21 935,84 грн.;

- інфляційні витрати у розмірі 766,22 грн.;

- 3% річних у розмірі 304,58 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 7933 від 08.12.2003р. щодо оплати послуг за водопостачання та водовідведення.

01.02.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення № 2211951 від 18.01.2011р., відповідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем  у розмірі 22938,16 грн. Крім того, позивач повідомив про те, що відповідачем частково борг було погашено, що підтверджують копії виписок банку. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає  3 438,16 грн.

Також, 01.02.2011р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 3 438, 16 грн., з нарахуванням інфляційних  витрат у розмірі 766,22 грн. та 3% річних у розмірі 304,58 грн. не згоден. Відповідач не погоджується з зазначеною позивачем сумою основного боргу, оскільки між сторонами було проведено звірку, відповідно якої сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  3 438,16 грн., тому що останнім було проведено часткову оплату заборгованості. Щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних відповідач зазначає, що вони нараховані не вірно, оскільки позивачем не правильно було зазначено у позові суму основного боргу, таким чином розрахунок інфляційних витрат та 3% річних було здійснено не вірно.

Ухвалою господарського суду від 01.02.11р. розгляд справи відкладено на 22.02.11р., зобов'язано позивача провести остаточні зваємозвірки з відповідачем щодо суми основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних,  акт звірки надати у судове засідання.

22.02.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення № 216715 від 21.02.2011р., відповідно якого сума основного боргу складає  3216,17 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.02.11р. розгляд справи відкладено на 28.02.11р.,  зобов'язано  сторін провести детальну звірку взаєморозрахунків за період з листопада 2009р. по листопад 2010р., з врахуванням первинних документів, акт звірки надати у судове засідання.

28.02.11р. представником відповідача у судовому засіданні надано Акт звірки розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, який було узгоджено сторонами. Відповідно зазначеного Акту розмір основного боргу складає 3 633,41 грн., розмір інфляційних  витрат складає  592,89 грн., а 3% річних - 191,27 грн.

Крім того, 28.02.11р. представник позивача надав Акт звірки основного боргу за надання послуги по водопостачанню та водовідведенню за період з листопада 2009р. по листопад 2010р. Відповідно зазначеного Акту сума основного боргу складає 3 633,41 грн., яка визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджує підпис посадової особи та печатка. Також, представник позивача просив суд стягнути інфляційні витрата та 3% річних, як зазначено в Акті звірки розрахунку інфляційних витрат та 3% річних від 28.02.11р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3 633,41 грн., інфляційні витрати у розмірі  592,89 грн. та 3% річних у розмірі 191,27 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі витрати по справі, оскільки відповідачем було погашено частково суму заборгованості після пред'явлення позовної заяви до розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 28.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВИРІШИВ:

08.12.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7933 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі-Договір). У відповідності до пп.1.1  п. 1 Договору, предметом справжнього договору є обов'язки позивача по наданню відповідачу послуг  водопостачання та водовідведення, а також обов'язки відповідача по сплаті наданих послуг.

Сплата послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача чи в інших формах, передбачених дійсним законодавством України (пп. 5.2 п. 5 Договору).

Розрахунковий період сплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць, відповідач зобов'язаний сплатити надані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (пп. 5.3 п. 5 Договору).

Відповідно до Акту звіряння за послуги водопостачання та водовідведення № 191054 від 06.09.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 23 888,48 грн. яка визнана відповідачем, але внаслідок здійснення відповідачем оплат зменшилась.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 21 935,84 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 13850/53-01 від 06.10.2010 року, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 19 888,48 грн.  за період з 26.02.2010 року по 30.09.2010 року, що підтверджує фіскальний чек та опис вкладення у лист з оголошеною цінністю від 07.10.10р.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач свої договірні обов'язки перед позивачем з оплати за вищевказані послуги у строки, встановлені умовами договору, виконував не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 17.12.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 21935,84грн.

Вказана заборгованість не заперечується відповідачем, про що свідчить акт звірки за послуги водопостачання та водовідведення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.  

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір індексу інфляції за період з 11.01.2010 року по 17.12.2010 року складає 766,22 грн., розмір 3% річних за період з 11.01.2010 року по 17.12.2010 року складає 304,58 грн.

Таким чином, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 21 935,84  грн.,  індексу  інфляції у розмірі 766,22 грн. та  3% річних  у  розмірі 304,58 грн.

01.02.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення № 2211951 від 18.01.2011р., відповідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем  у розмірі 22938,16 грн. Крім того, позивач повідомив про те, що відповідачем частково борг було погашено, що підтверджують копії виписок банку. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає  3 438,16 грн.

Відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 3 438, 16 грн., з нарахуванням інфляційних  витрат у розмірі 766,22 грн. та 3% річних у розмірі 304,58 грн. не згоден, оскільки позивачем не правильно було зазначено у позові суму основного боргу, таким чином розрахунок інфляційних витрат та 3% річних було здійснено не вірно.

28.02.11р. у судовому засіданні представником відповідача надано Акт звірки розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, який було узгоджено сторонами та відповідно якого розмір інфляційних  витрат складає  592,89 грн., а 3% річних - 191,27 грн.

Крім того, 28.02.11р. представник позивача надав Акт звірки основного боргу за надання послуги по водопостачанню та водовідведенню за період з листопада 2009р. по листопад 2010р., відповідно якого сума основного боргу складає 3 633,41 грн., яка визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджує підпис посадової особи та печатка. Також, представник позивача просив суд стягнути інфляційні витрата та 3% річних, як зазначено в Акті звірки розрахунку інфляційних витрат та 3% річних від 28.02.11р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3 633,41 грн., інфляційні витрати у розмірі  592,89 грн. та 3% річних у розмірі 191,27 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі витрати по справі, оскільки відповідачем було погашено частково суму заборгованості після пред'явлення позовної заяви до розгляду.

Доказів виконання  в повному обсязі зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3 633,41 грн., інфляційні витрати у розмірі  592,89 грн. та 3% річних у розмірі 191,27 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення  у розмірі 3 633,41  грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з 11.01.2010р. по 17.12.2010р. у розмірі 592,89 грн., а також 3% річних за період з 11.01.2010р. по 17.12.2010р. у розмірі 191,27 грн., які були визнані відповідачем у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 592,89 грн., а також 3% річних  у розмірі  191,27 грн. слід визнати обґрунтованими  і такими, що підлягають  задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.  509, 525, 526, 530,  599, 610, 612,  625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Романтик-2" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 36, ЄДРПОУ 23022731, р/р 26007100215001 в ДОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул.Червона, буд. 21 А, ЄДРПОУ 03341305, р/р 26007301117501 в філії АБ "Південний" в м.Дніпропетровськ, МФО 306458) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення  у розмірі  3 633,41 грн. (три тисячі шістсот тридцять три грн. грн. 41 коп.), інфляційні витрати у розмірі  592,89 грн. (п'ятсот дев'яносто дві грн. 89 коп.), 3% річних у розмірі 191,27 грн. (сто дев'яносто одна грн. 27 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 230,06 грн. (двісті тридцять грн. 06 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 03.03.11р.