Рішення

від 02.03.2011 по справі 5005/808/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/808/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.11р.

Справа № 5005/808/2011

За позовом  Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Кам'янське", м. Дніпродзержинськ 

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя  Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

  Від позивача: Білий О.С.,  дов. № 998-мр від 31.12.2010р.

Від відповідача: Канівська Л.І.,  дов. № 01/03 від 01.03.2011р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача та просить суд внести  зміни до п. 4.1 договору оренди  земельної ділянки від 09.07.2007 року №07012, укладеного між Дніпродзержинською мською радою та Торгівельно-розважальним комплексом «Кам'янське», виклавши його в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата за користування   земельною   ділянкою становлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Податковим кодексом України. Орендна плата вноситься «Орендарем»  виключно   у грошовій формі в розмірі 24374,16 грн./рік, що становить 2031,18 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету».

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно відмовився внести зміни до договору оренди укладеного між сторонами, оскільки зміна умов договору викликана зміною розміру орендної плати за землю, встановленої ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, а також набранням чинності Податковим кодексом України, що є підставою для зміни умов договору в судовому порядку згідно з ст. 188 ГК України.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що підстави для змін ціни договору оренди відсутні, оскільки позивач не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а Закон України „Про плату за землю”, яким встановлено розмір земельного податку втратив чинність з 01.01.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:          

Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Торгівельно-розважальним комплексом «Кам'янське»(орендар) 05 липня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради від 20.04.2007 № 174-09/V надав, а орендар прийняв в оренду строком до 20.04.2012 року земельну ділянку загальною площею 0,4821га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна, 47. Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований 09.07.2007 року за № 07012. Цільове використання земельної ділянки: землі іншої комерційної діяльності (1.11.6).

Однією з істотних умов цього договору є обов'язок орендаря (відповідача) сплачувати на користь орендодавця (позивача) плату за користування земельною ділянкою в сумі 16249,32 грн./рік (п.4.1), що складає двократний розмір земельного податку. Розрахунок орендної плати було здійснено відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на той час. Відповідно до вказаного Закону орендна плата за користування земельними ділянками, які знаходяться в державній і комунальній власності, не може бути менша ніж розмір земельного податку, який встановлений Законом України «Про плату за землю».

Законом України від 03.06.08р. № 309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель несільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України № 309-VІ від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II   Закону  України "Про  Державний  бюджет  України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(в новій редакції), внаслідок чого Управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міської ради направлявся на адресу відповідача лист від 16.06.2009р. № 51 з пропозицією внесення змін до договору оренди земельної ділянки та три примірника додаткової угоди до договору, одержання якого підтверджується підписом представника відповідача на зазначеному листі.

Відповіді відповідача щодо зміни умов договору не надходило та відповідну додаткову угоду не підписано (доказів не надано).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, на даний час, у зв'язку з прийняттям 02.12.2010 року Податкового кодексу України, який вступив в дію 01.01.2011 року, Закон України «Про плату за землю»втратив чинність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме у частині другій слова «до Закону України «Про плату за землю» замінено словами «до Податкового кодексу України, а частину четверту , п'яту і сьому виключено (цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України).

Згідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для    земель    сільськогосподарського    призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних  ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру   таких   об'єктів   (виробничі   приміщення,   бази,   розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі - 3  відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно до ст. 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.

Частиною третьою ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору  має відповідати цьому акту (ст. 648 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках, і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено статтями 759 та 762 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом можуть бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Про це зазначено і в ст. 92 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням  її  розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Таким чином, слід погодитись з позивачем, що у зв'язку із законодавчою зміною річного розмір орендної плати за землю усі договори оренди землі, повинні відповідати вимогам чинного законодавства,  і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим, трикратного розміру земельного податку.

Згідно з ст. 30 Закону України „Про оренду землі” та п. 12.1. договору, зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни  умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За п. 4.4. договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням  суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до п. 4 ст.188 Господарського кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача щодо не одержання ним від позивача пропозиції про внесення змін до умов спірного договору.

Так, одержання відповідачем листа Управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради від 16.06.2009р. № 51, яке є органом створеним міською радою саме з метою вирішення земельних питань, тобто уповноваженою особою на вчинення дій з підготовки землевпорядної документації, підтверджується підписом представника відповідача на зазначеному листі, вчиненим 18.06.2009р.

Безпідставними є і посилання відповідача на втрату чинності Законом України «Про плату за землю», оскільки аналогічні норми містяться і у ПК України, який є чинним на час прийняття рішення у справі. Позивачем же 01.03.2011р. подано заяву про зміну підстав позову, які стосуються обґрунтування позовних вимог відповідними нормами ПК України.   

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення відповідача безпідставними. Судові витрати за розгляд справи слід віднести на відповідача.  

З підстав вищенаведеного та  керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.     

Внести  зміни до п. 4.1 договору оренди  земельної ділянки від 09.07.2007 року №07012, укладеного між Дніпродзержинською мською радою та Торгівельно-розважальним комплексом «Кам'янське», виклавши його в наступній редакції: «п. 4.1. Орендна плата за користування   земельною   ділянкою становлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Податковим кодексом України. Орендна плата вноситься «Орендарем»  виключно   у грошовій формі в розмірі 24374,16 грн./рік, що становить 2031,18 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Кам'янське" (пр. Леніна, 47, м. Дніпродзержинськ, 51900, ЄДРПОУ 34827391,

р/р 26008207070100 в ДОД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 305653) на користь Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24604168, МФО 805012, Р/р 35419007000498) судові витрати за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 85,00грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

Суддя

 А.Є. Чередко