Рішення

від 01.03.2011 по справі 14/3/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/3/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11                                                                                 Справа № 14/3/2011

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”  в особі Центру

Телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ “Укртелеком”,  м. Луганськ  

до Малого приватного підприємства “ПРЕЗЕНТ”, м. Луганськ

про  стягнення 1707 грн. 84 коп.                                                                                                 Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Топко В.Д., довіреність № 179 від 22.07.08;від відповідача: директор - Коновалов Л.О.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

У справі оголошена перерва до 01.03.11.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги у сумі 1555 грн. 25 коп., інфляційних нарахувань у сумі 120 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 31 грн. 63 коп., за договором про надання послуг електрозв'язку від 17.12.2002р. №13994.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 10.02.2011 б/н вимоги позову визнав частково, посилаючись на те, що жодних договорів з газетою, де розміщувались його оголошення не укладав; оплата послуг третьої особи за публікацію рекламних оголошень в газетах у договорі № 13994 від 17.12.2002 не передбачена, телефон був відключений від доступу до телекомунікаційних мереж позивача у березні 2010 року, а абонплата продовжувалась нараховуватись.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі договору від 17.12.2002р. №13994 сторонами у справі досягнуто згоди щодо надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, які перераховані у додатках №№ 1, 2 до договору.

Відповідач має оплачувати надані послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5 договору).

Крім того, позивач уклав з ТОВ «Масс Медіа»договір № 201-09 від 06.08.09, згідно якого позивач брав на себе зобов'язання  забезпечити доступ абонентів до ТОВ «Масс Медіа»з метою надання йому оголошень у друкованих засобах масової інформації, проводити облік та тарифікацію послуги щодо  розміщення оголошення, включати дану суму до власних рахунків, які надсилались абонентам, та отримувати від абонентів плату за розміщені оголошення. Дана оплата розподіляється між позивачем та ТОВ «Масс Медіа»у пропорції 23х77%.

Відповідач телефонував ТОВ «Масс Медіа»з метою розміщення оголошень у газетах. Позивач включив вартість оголошень до своїх рахунків та виставив їх як борг відповідачу.

Відповідач намагався оплачувати послуги позивача щодо забезпечення електрозв'язком за договором від 17.12.2002р. №13994 (квитанція від 01.10.09). Але позивач проігнорував призначення платежу та відніс суму оплати на розрахунки з ТОВ «Масс Медіа».

Відповідач перестав оплачувати послуги позивача.

Позивач відключив телефон відповідача від доступу до телекомунікаційних мереж позивача 20.06.10.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги у сумі 1555 грн. 25 коп., інфляційних нарахувань у сумі 120 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 31 грн. 63 коп., за договором про надання послуг електрозв'язку від 17.12.2002р. №13994.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

На підставі договору від 17.12.2002р. №13994 сторонами у справі досягнуто згоди щодо надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, які перераховані у додатках №№ 1, 2 до договору.

В жодному з цих додатків не врахована така послуга як розміщення оголошень у  засобах масової інформації.

Отже, позивач не надавав такої послуги і не має права вимагати від відповідача оплати за неї.

Та обставина, за договором із третьою особою йому довірено збирати добровільно внесену плату за оголошення, жодним чином не наділяє його правом на стягнення оплати від свого імені у примусовому порядку.

Тому у стягненні 1223 грн. 93 коп. боргу за розміщені оголошення, інфляційних нарахувань та 3% річних нарахованих на цей борг слід відмовити за необґрунтованістю.

Також позивачем безпідставно не враховано у рахунок оплати 164 грн. 17 коп. внесені відповідачем за квитанцією від 01.10.09. Призначення платежу у ній –за послуги місцевої телефонної мережі та міжміський телефонний зв'язок. Тому позивач не мав права відносити цю оплату як за розміщення оголошень у  засобах масової інформації.

Крім того, 20.06.10 позивач відключив телефон відповідача від доступу до телекомунікаційних мереж позивача, але абонентська плата продовжувала нараховуватись за червень-вересень 2010 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про телекомунікації» абонентна плата - фіксований платіж,  який може встановлювати оператор  телекомунікацій  для  абонента  за  доступ  на постійній основі до своєї  телекомунікаційної  мережі  незалежно  від  факту отримання послуг.

Позивач помилково вважає, що оскільки не відрізав дріт телефону відповідача та зберіг присвоєний йому номер то забезпечив таким чином  доступ  відповідачу на постійній основі до своєї  телекомунікаційної  мережі. Відповідач жодним чином не міг скористатись таким доступом через дії позивача.

Таким чином, позивач перестав надавати відповідачу послугу щодо доступу  на постійній основі до своєї  телекомунікаційної  мережі з 20.06.10, а тому не має права вимагати оплату за цю послугу за червень-вересень 2010 року і у задоволенні позовних вимог про стягнення абонентної плати за цей період разом з інфляційними нарахуваннями та 3% річних нарахованих на них слід також відмовити.

Але відповідач заборгував за абонентну плату за період з грудня 2009 року по травень 2010 року, міжміські розмови, послуги з роздрукування залишку на рахунку. Разом сума боргу складає 168 грн. 64 коп.

Відповідач не оплатив спожиті послуги.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 168 грн. 64 коп. боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів договором не встановлений.

З урахуванням наявного боргу та несвоєчасного внесення оплати за спожиті послуги відповідач має сплатити на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 6 грн. 82 коп. за період вересень 2009 року –жовтень 2010 року включно, 3% річних –2 грн. 95 коп.  за період з 21.08.09 до 31.10.10.

В решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст.44, 49, 82, 85,  ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства “ПРЕЗЕНТ”,  м.Луганськ, вул.Учєбная, 9, ідентифікаційний код 13376706 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”  в особі Центру Телекомунікаційних послуг Луганської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 1, ідентифікаційний код 01182820 борг у сумі 168 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 2 грн. 95 коп.,  інфляційні нарахування у сумі 6 грн. 82 коп., витрати на сплачене державне мито 10 грн. 61 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 24 грн. 54 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 01.03.11 було оголошено повний текст рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  оголошення.

Суддя                                                                                                 Є.А.Лісовицький