Постанова

від 28.01.2011 по справі 2а-19304/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 28 січня 2011 року           10:00           № 2а-19304/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕСТ УКРАЇНА"

про

 стягнення податкового боргу у розмірі 19 383,90 гривень

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатест-Україна»(далі –відповідач, ТОВ «Новатест-Україна») про стягнення податкового боргу у розмірі 19 383,90 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 04 січня 2010 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі була направлена ТОВ «Новатест-Україна»за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв’язку з поверненням поштового відправлення з незалежних від суду причин, ухвала відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Новатест-Україна»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 грудня 2006 року (код за ЄДРПОУ 34808316) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 43347 від 21.12.2006 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на прибуток у розмірі 19 383,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009 р. № 0024871503/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до відповідача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 20 086,40 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано поштою та отримане відповідачем 29.09.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Нараховані фінансові санкції були частково погашені відповідачем частково – у розмірі 702,50 гривень за рахунок існуючої переплати.

Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.12.2010 року № 21497/9 сума податкового боргу відповідача, що підлягає сплаті до бюджету, становить 19 383, 90 грн.

Враховуючи те, що штрафні (фінансові) санкції були застосовані до відповідача у липні 2009, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаного повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказана сума штрафних (фінансових) санкцій не була сплачена відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, вказана сума набула статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/9142 від 13.10.2009 р. на суму 19 383,90 грн. та другу податкову вимогу № 2/240 від 13.01.2010 на суму 19 383,90 грн., які були направлені відповідачу поштою, однак провернуті поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення. Вказані податкові вимоги були розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами про розміщення на дошці податкових оголошень № 212/1 від 11.12.2009 р. та № 3/1 від 13.01.2009 р.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 19 383,90 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатест-Україна»(код ЄДРПОУ 34808316, адреса, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 3-Б, оф. 197, з рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання постанови суду) заборгованість у розмірі 19 383,90 гривень (дев’ятнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 90 коп.) на користь Державного бюджету України (УДК у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077922, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31110009700007).

          3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій