Рішення

від 10.02.2011 по справі 5005/1465/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/1465/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.11р.

Справа № 5005/1465/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика+", м. Калинівка 

до  Приватного підприємства "Магнат - Павлоград", м.Павлоград 

про стягнення 38 637,50 грн.             

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: Садовий В.С., довіреність №б/н від 01.02.11р.

  від відповідача: не з'явився       

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістика +", м. Калинівка (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Магнит-Павлоград", м. Павлоград (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 38637,50грн.

Сума позову складається з наступних сум: 37 144,80 грн. - основний борг, 242,60 грн. - 3% річних та 1 250,64 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за  договором дистрибуції № 93 від 14.09.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

01.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

01.03.11р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 34 140,36 грн., 3% річних у розмірі 208,37 грн. та пеню у розмірі 1 077,13 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 01.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір дистрибуції № 93 (далі-договір), відповідно до якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідачу соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари (далі-товар), а відповідач зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Ціна, кількість і асортимент товару, що поставляється вказуються в товарно-транспортних або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору).

Загальна сума договору складає загальну суму вартості поставленого товару згідно товарно-транспортних накладних (п.3.1 Договору).

Відповідач зобов'язаний здійснити оплату кожної партії поставленого товару на умовах відстрочення платежу на термін 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання партії товару. Відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.2 Договору).

Відповідно до умов договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 46 198,08 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № АМЛ00000009 від 19 вересня 2010 року.

В порушення умов даного договору відповідач розрахувався перед позивачем частково на суму 9 000,00 грн. та здійснив повернення товару на суму 53,28 грн.

На день подання позовної заяви відповідач не розрахувався перед позивачем за поставлений товар на загальну суму 37 144,80 грн.

       Таким чином, заборгованість відповідача за договором дистрибуції № 93 від 14.09.2010 року перед позивачем становить 37 144,80 грн.

      Відповідно до пункту 5.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки  платежу.   

      Відповідно до п. 5.3 Договору  позивачем була нарахована пеня, за період з 01.11.2010 року по 24.01.2011 року, у розмірі 1 250,64 грн.

       Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Відповідно до вимог чинного законодавства позивачем було нараховано 3% річних,  за період з 01.11.10р. по 24.01.11р., у розмірі 242,06 грн.

Таким чином, станом на 24.01.2011р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі  37 144,80  грн. -  основного  боргу,  1 250,64 грн. - пені, 242,60 грн. -  3% річних, всього 38 637,50 грн.

01.03.11р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 34 140,36 грн., 3% річних за період з 01.11.2010 року по 22.12.2010 року у розмірі 208,37 грн. та пеню за період з 01.11.2010 року по 22.12.2010 року у розмірі 1 077,13 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача у повному обсязі витрати по справі, оскільки відповідачем було погашено частину основного боргу в період розгляду даної справи у суді.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі  34 140,36  грн., пені у розмірі 1 077,13  грн., та 3% річних у розмірі 208,37 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).        

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 34 140,36 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

       Частиною 6 ст. 231  Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Так, на підставі ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

                    Відповідно до пункту 5.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.   

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 5.3 Договору позивачем була нарахована пеня, за період з 01.11.2010 року по 22.12.2010 року, у розмірі 1077,13 грн., розрахунок якої  перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1077,13грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

      Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивачем було нараховано 3% річних,  за період з 01.11.10р. по 22.12.10р., у розмірі 208,37 грн., розрахунок яких перевірено  господарським судом.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Магнат-Павлоград" (51400 м. Павлоград, вул.Садовниченка, буд. 4-а; ЄДРПОУ 35984557, р/р 26007300075000 в ПАТ "Донгорбанк", МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика +" (юридична адреса: 22400, м. Калинівка, вул. Леніна, буд. 67 Д; поштова адреса: 01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 53/80; ЄДРПОУ 36658077, р/р 260063019336 в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця, МФО 302571)  заборгованість за поставлений товар у розмірі 34 140,36 грн. (тридцять чотири тисячі сто сорок грн. 36 коп.), пені у розмірі 1077,13грн. (одна тисяча сімдесят сім грн. 13 коп.), 3 % річних у розмірі 208,37 грн. (двісті вісім грн. 37 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 386,38 грн. (триста вісімдесят шість грн. 38 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 03.03.11р.