Рішення

від 04.03.2011 по справі 5005/125/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/125/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.11р.

Справа № 5005/125/2011

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ        

до  Комунального підприємства "Губиниха - 1" смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область    

про визнання укладеним договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 90-ГВ від 25.11.2010 року.    

Суддя  Орєшкіна Е.В.

Представники:

  Від позивача: Запорожець Д.Б, довіреність № 20 від 20.12.10 року;

  Від відповідача: Задневулиця В.О., довіреність № 1 від 01.02.11 року.

CУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, яким просить суд визнати укладеним договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 90-ГВ від 25.11.10 року між комунальним підприємством „Губиниха –1” та закритим акціонерним товариством „Підприємство з експлуатації електричних мереж „Центральна енергетична компанія” в редакції позивача.

В обгрунтування позовних вимог  посилається на ті обставини, що ним на адресу відповідача направлено проект договору на постачання електричної  енергії, але відповідач безпідставно відмовився від його укладання. Зазначає, що у відповідності із             п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28  (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (далі - Правила користування електричною енергією) споживання електричної енергії без договору не допускається, тому вважає, що небажання відповідача укладати договір є по суті спором, що виник між сторонами при укладанні господарського договору, який має бути вирішений судом.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що він не може бути стороною спірного договору, оскільки електроустановки, забезпечення електропостананням яких є його предметом не належить відповідачу на праві власності, а передано у довірче управління на підставі договору про управління майном від 06.02.09р. Губинською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначає, що майно комунального підприємства  „Губиниха - 1” знаходиться у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання на підставі відповідного рішення Губинської селищної ради.

18.02.11р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача, яким він просить суд залучити до участі у справі в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області.

Клопотання позивача судом не задоволено за відсутності на це підстав.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.03.11 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представників сторін  повідомлено про дату складення його повного тексту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною чи гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу та купівлі електричної енергії між виробниками, постачальниками електричної енергії та споживачами. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних  осіб та фізичних осіб (крім населення).

Споживач, у відповідності до Закону України „Про електроенергетику” від                  16.10.97 року № 575/97-ВР з подальшими змінами та Правил користування електричною енергією має право споживати електроенергію виключно на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські  зобов'язання,  які   виникають   між суб'єктами  господарювання  або  між  суб'єктами  господарювання і негосподарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі господарських      договорів,      є      господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення   господарського  договору  є  обов'язковим  для сторін,  якщо він заснований на державному  замовленні,  виконання якого   є  обов'язком  для  суб'єкта  господарювання  у  випадках, передбачених  законом,  або  існує  пряма  вказівка  закону   щодо обов'язковості  укладення  договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади  або  органів  місцевого самоврядування.

    При   укладенні  господарських  договорів  сторони  можуть визначати зміст договору на основі:

     - вільного  волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на   свій   розсуд  будь-які  умови  договору,  що  не  суперечать законодавству;

   - примірного   договору,  рекомендованого  органом   управління суб'єктам господарювання  для  використання  при  укладенні  ними договорів,  коли сторони мають право за взаємною згодою  змінювати окремі  умови,  передбачені примірним договором,  або  доповнювати його зміст.

    - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи  у  випадках,  передбачених законом,  іншим  органом  державної влади,  коли  сторони  не можуть відступати  від  змісту  типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

    - договору  приєднання,  запропонованого  однією  стороною  для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб'єкти  господарювання,  які  забезпечують   споживачів, зазначених   у   частині   першій  ст. 179 Господарського кодексу України,  електроенергією, зв'язком,  послугами залізничного та інших видів транспорту,  а  у випадках,  передбачених  законом,  також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої  продукції  (послуг). Законодавством  можуть  бути  передбачені  обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Згідно п. 5.2. Правил користування електричною енергією при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства. Господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.

Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.  У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Позивачем разом із супровідним листом за вих. № 2221 від 25.11.10 року надіслано на адресу відповідача два екземпляри оферти договору № ГВ від 25.11.10 року з додатками.

За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона,  яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання  розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо

на це є згода другої сторони.

Спори,  що виникають при укладанні господарських договорів за  державним  замовленням,  або  договорів,  укладення   яких   є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках,  встановлених законом,  розглядаються судом.

          День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, у відповідності із п. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, вважається днем укладення господарського договору.

Відповідачем на вих. № 2221 від 25.11.10 року позивача надісланий лист –відповідь за вих. № 188 від 15.12.10 року, яким по суті не надано згоди на укладення договору.

Оскільки спірний договір відповідає типовому договору (додаток 3 Правил користування електричною енергією), зауважень або доповнень щодо окремих його пунктів відповідачем не подано, його укладення, згідно діючого законодавства України,  є обов'язковим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за  договором  управління  майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний  строк майно  в  управління,  а  друга  сторона  зобов'язується  за плату здійснювати від свого імені  управління  цим  майном  в  інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом   договору   управління   майном   можуть   бути підприємство як єдиний  майновий  комплекс,  нерухома  річ,  цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1038 Цивільного кодексу України управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням  майном,  зобов'язаний  повідомляти осіб,  з якими він вчиняє правочини,  про те,  що він є управителем,  а не  власником майна.

У  правочинах  щодо  майна,  переданого в управління,  які вчиняються у письмовій формі,  вказується про те,  що вони вчинені управителем.   У   разі   відсутності  такої  вказівки  управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.

Отже, знаходження майна у відповідача в управлінні не є перешкодою для вчинення фактичних та юридичних дій, пов'язаних з управлінням майном, в тому числі укласти з позивачем спірний договір, закон лише покладає обов'язок на управителя повідомляти осіб, з якими вчиняється правочин про те, що він не є власником майна.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати укладеним договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 90-ГВ від 25.11.10 року між комунальним підприємством „Губиниха - 1” - смт. Губиниха, Новомосковський район Дніпропетровської області та закритим акціонерним товариством „Підприємство з експлуатації електричних мереж „Центральна енергетична компанія” м. Дніпропетровськ.

Стягнути з Комунального підприємства «Губиниха-1»- 51251, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегова, б. 48, код ЄДРПОУ 36267016 в доход державного бюджету в особі управління Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в ГУДКУ в Дніпропетровській обл. (49027,                м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786)  державного мита - 85 грн.  (вісімдесят п'ять грн.).

Стягнути з Комунального підприємства «Губиниха-1»- 51251, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегова, б. 48, код ЄДРПОУ 36267016 на користь державного бюджету в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 3121726470005 в відділенні банку ГУДКУ у  Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ  24246786) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 04.03.11 року