Рішення

від 01.03.2011 по справі 4/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/52

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.03.11 р.                                                                                    Справа № 4/52                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Плохій А.Ю. – довіреність від 01.10.2010р. (не явився),

від відповідача – не явився,

за позовом -          Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецторг трак” м. Черкаси

до відповідача -    Приватного підприємства „Олексій” м. Донецьк

про стягнення 22470,55грн. заборгованості, 3%річних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 13904,02грн. – заборгованості за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 215,99грн. – 3%річних за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 1399,53грн. – пені за прострочення оплати товару за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 6952,01грн. – штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості  відповідно до п. 10.7 договору.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір довгострокового постачання №До-82 від 13.01.2010р., видаткову накладну №Т-000351 від 26.01.2010р. на суму 13904,02грн., вимогу про оплату №56 від 19.03.2010р., яка направлена відповідачу 20.03.2010р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за наявними матеріалами, наданими позивачем в оригіналі і які являються достатніми для вирішення спору по суті на підставі ст.75 ГПК України без явки представника відповідача та відсутністю відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача на першому судовому засіданні, на якому він  пред'явив суду для огляду всі оригінали документів, на які він посилається як на підставу своїх вимог, судом –

ВСТАНОВЛЕНО:

Позовні вимоги стосуються виконання умов договору довгострокового постачання №До-82 від 13.01.2010р., підписаного між сторонами в частині грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором довгострокового постачання №До-82 від 13.01.2010р. постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю за його замовленням окремими партіями товар, асортимент (номенклатура), кількість якого остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1 договору), а покупець (відповідач) прийняти товар (п. 1.1 договору) та оплатити його на умовах 100% попередньої оплати згідно рахунка постачальника  або з відстроченням платежу протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній, після приймання зазначеної партії товару, тобто дати підписання накладної (п. 5 договору).

Таким чином, сторонами передбачений альтернативний порядок товару.

2

Відповідно до п. 2.1 договору він діє до 31 грудня поточного року включно.

У разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про розірвання договору, термін дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно (п. 2.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем по видатковій накладній №Т-000351 від 26.01.2010р. переданий, а відповідачем отриманий товар на загальну суму 13904,02грн.

В накладній встановлений конкретний термін її оплати – з відстроченням 10 банківських днів до 09.02.2010р.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар несплачений, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 13904,02грн.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факт наявності заборгованості за товар,  господарський суд задовольняє цю позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути з нього 215,99грн. 3%річних за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 1399,53грн. пені за прострочення оплати товару за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 6952,01грн. штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості  відповідно до п. 10.7 договору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє вимоги щодо стягнення 215,99грн. 3%річних за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р. в повному обсязі, оскільки останнім доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Крім цього, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

3

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 10.4 договору визначено, що при простроченні оплати товару покупець зобов'язаний сплатити суму боргу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п.10.4 договору.

Крім цього, при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право, крім стягнення, передбачених п. 10.4 договору суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.

Таким чином, позивачем законно нараховані штрафні санкції, а саме: 1399,53грн. пені за прострочення оплати товару за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 6952,01грн. штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості  відповідно до п. 10.7 договору

Суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначені види відповідальності та розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, відповідно до норм діючого законодавства.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити  позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецторгтрак” м. Черкаси до Приватного підприємства „Олексій” м. Донецьк про стягнення 13904,02грн. – заборгованості за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 215,99грн. – 3%річних за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 1399,53грн. – пені за прострочення оплати товару за період з 10.02.2010р. по 17.08.2010р., 6952,01грн. – штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості  відповідно до п. 10.7 договору в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Олексій” м. Донецьк-83009, вул. Депутатська, 52, ЄДРПОУ 32331632 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецторг трак” м. Черкаси-18008, вул. Смілянська, 163 (адреса для листування: 49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21), ЄДРПОУ 36701368 заборгованість в сумі 13904,02грн., 215,99грн. – 3%річних, 1399,53грн. – пені, 6952,01грн. – штрафу, 224,71грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 01.03.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 4 примірника:

1 – суду,

2 – позивачу,

1 – відповідачу