Рішення

від 02.03.2011 по справі 21/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/8

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.03.11 р.                                                                                    Справа № 21/8                               

Позивач: Державне підприємство „Дельта–лоцман” м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лема Шіпінг Едженсі” м. Маріуполь

про стягнення  117,60дол. США і 347,21грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не з'яв.

відповідача: Богачов М.О. – за дов.

Державне підприємство „Дельта–лоцман” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лема Шіпінг Едженсі” (найменування відповідача судом уточнено згідно наданої позивачем заяви від 28.01.11р. і статутних документів останнього)  117,60дол. США і 347,21грн. пені.

В обґрунтування позову позивач посилається на надання ним на підставі укладеного з відповідачем договору № 42/П-08 від 01.01.2008р. у травні-липні 2010р. послуги з лоцманського проведення та послуги з регулювання руху суден судам, які знаходилось під агентуванням відповідача і несвоєчасну оплату останнім цих послуг; згідно п.5.3 договору за несвоєчасну оплату рахунків відповідач має сплатити пеню у розмірі 0,1% від несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення.  

Відповідач, не заперечуючи факту прострочення оплати наданих позивачем послуг і строків прострочення, позов визнав частково відповідно у сумах 59,91дол. США і 180,02грн. В іншій частині позов не визнав з посиланням на те, що розмір пені за несвоєчасну оплату рахунків, обумовлений у договорі, є завищеним, оскільки відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” і ч.2 ст.343 Господарського кодексу України  пеня за прострочення платежу не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

В поясненнях на відзив відповідача позивач наполягає на задоволенні своїх вимог, посилаючись, зокрема на чч.2, 6 ст.231 Господарського кодексу України, п.2 ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Між Державним підприємством „Дельта–лоцман” (Підприємство), яке є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки і Товариством з обмеженою відповідальністю „Лема Шіпінг Едженсі” (Агент) 01.01.2008р. був укладений договір № 42/П-08. Згідно п.1.1 „Предмет договору” на умовах цього договору “Підприємство” зобов'язалося за заявками “Агента” надавати послуги, зокрема з лінійного і портового лоцманського проведення суден, служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден, а “Агент” зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому, як обумовлено у п.1.1 договору, споживачем послуг “Підприємства” є судновласник (у розумінні ст.20 Кодексу торгового мореплавства України).

На виконання умов зазначеного договору та на підставі заявок відповідача позивач у травні-липні 2010р. послуги з лоцманського проведення та послуги з регулювання руху суден судам, які знаходилось під агентуванням відповідача

На підставі п.2.1.2 договору, яким передбачений обов'язок ДП “Дельта-лоцман”  надавати “Агенту” рахунки для сплати зборів і платежів за користування послугами, позивачем відповідачу для оплати наданих послуг були виставлені рахунки №№ АФ-00875, АФ-01210, АФ-01264, АФ-01502, АФ-01506, АФ-01541, АФ-01204, АФ-01256, АФ-01368, АФ-01679 на загальну суму 12 398,72 дол. США і 52 623,66грн., отримання яких останнім підтверджується реєстрами отриманих рахунків.

Згідно п.4.2 договору оплата послуг позивача мала бути здійснена у такому порядку: до подання заявки відповідач мав здійснити передоплату у розмірі повної вартості послуг (з ПДВ), що мали бути надані на підстави заявки (п.4.2.1 договору); остаточний розрахунок відповідач зобов'язався здійснити протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках (п.4.2.2 договору).

Виставлені позивачем рахунки відповідачем були оплачені у повному обсязі, але без дотримання строків, встановлених п.4.2.2 укладеного між сторонами договору (прострочення в оплаті рахунків складає від декількох днів до декількох тижнів, наприклад рахунок № АФ-01256 від 14.06.10р. на суму 12 943,93грн. мав бути оплачений не пізніше 21.06.10р., а у дійсності був оплачений 29.06.10р., тобто прострочення складає 8 днів;  прострочення в оплаті рахунку № АФ-01502 від 07.07.10р. на суму 1 930,68 дол. США складає  2 тижні).  

Пунктом 5.3 укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі порушення взятих на себе зобов'язань відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·          згідно ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

·          згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

·          ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

·          відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

·          у разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України   настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

    1) припинення зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

    2) зміна умов зобов'язання;

    3) сплата неустойки;

    4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

·          відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України „у разі якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-     за порушення  умов  зобов'язання  щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти відсотків   вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг);

-     за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

·          згідно ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України „якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть  домовитися  про  зменшення розміру неустойки, встановленого  актом  цивільного  законодавства,  крім   випадків, передбачених законом;

·          відповідно до умов договору позивачем нарахована відповідачу  пеня у сумі 117,60дол. США і 347,21грн.;

·          заперечень щодо розрахунку санкцій відповідачем не заявлено,

господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

- частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- положення статті 551 Цивільного кодексу України мають пріоритетне застосування над  положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, як такі, що прийняті пізніше;

- відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судові витрати в межах, передбачених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.526, 530, 551, 611, 612 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лема Шіпінг Едженсі” (87510, м. Маріуполь Донецької області, пр. Адмірала Луніна, б.21, кв.1, п/р 2600810722 у відділенні „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 33243927) на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, п/р 26007001010084 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 25374003) 117,60дол. США і 347,21грн пені, 12,90дол. США і 102,00грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією,  якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.                               

Повний текст рішення складено 02.03.2011р.