Рішення

від 28.02.2011 по справі 15/18пд/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/18пд/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11                                                                                 Справа № 15/18пд/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний тандем», м. Луганськ

до Приватного підприємства «ЛУГАФОКС-2006», м. Луганськ

про визнання договору дійсним

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю :

від позивача –Луб'янов О.А., представник за довіреністю № б/н від 25.02.2011;

від відповідача –представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про визнання дійсним іпотечного договору від 07.08.2010 № 1/08-10, укладеного між сторонами у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір в простій письмовій формі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справі за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Восточний Тандем», як позикодавцем, та приватним підприємством «Лугафокс-2006», як позичальником, 07.08.2010 укладено договір безпроцентної цільової позики. Того ж дня договір посвідчено нотаріально, про що вчинено запис в реєстрі за реєстровим

№ 1059.

Розмір позики визначено у п. 3.1 вказаного договору, який становить

10 000 грн. 00 коп.

Для забезпечення виконання позичальником (відповідачем у справі) зобов'язань, що випливають з договору безпроцентної цільової позики від 07.08.2010 за реєстровим № 1059, між сторонами у справі укладено іпотечний договір від 07.08.2010 № 1/08-10. Об'єктом іпотеки визначено нежитлове приміщення № 1 та нежитлове приміщення № 2, що знаходяться в місті Луганську по вулиці Оборонная номер 105 «У», які належать іпотекодавцеві на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених нотаріально за реєстровими №№ 1057 та 1058 та зареєстрованих в Державному реєстрі правочинів.

Іпотечний договір від 07.08.2010 № 1/08-10 складено та підписано в простій письмовій формі.

Положеннями п.п. 3.1.1. іпотечного договору № 1/08-10 від 07.08.2010 передбачено обов'язок Відповідача не пізніше 15.11.2010 зареєструвати в Міському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації»право власності на предмет іпотеки та отримати відповідні витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Так, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 27895252 від 05.11.2010 та витягу про державну реєстрацію прав № 27895677 від 05.11.2010 за відповідачем в Міському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації»зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 1 та № 2, що знаходяться в місті Луганську по вул. Оборонная, б. 105у.

За положеннями п.п. 3.3.1. іпотечного договору № 1/08-10 від 07.08.2010 позивач зобов'язався за дорученням Іпотекодавця не пізніше 20.01.2011 отримати в Міському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації»витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для застави предмету іпотеки.

Дане зобов'язання виконане Позивачем, що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28580597 від 04.01.2011 та № 28601450 від 06.01.2011.

Відповідно до п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний не пізніше 20.01.2011 нотаріально посвідчити іпотечний договір на тих же умов, на яких він укладений, для чого іпотекодавець зобов'язується прибути до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Лазор Н.О. 20.01.2011 об

11 год. 00 хв. для підписання та нотаріального посвідчення договору іпотеки.

Крім того, згідно із п. 6.3 іпотечного договору сторони домовились, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язання щодо нотаріального посвідчення цього договору в установлені строки іпотекодержатель вправі звернутися до суду із позовом про визнання його дійсним.

При цьому, враховуючи, що вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню, чого не було здійснено, позивач просить визнати його дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 572 Цивільного кодексу України в  силу  застави  кредитор  (заставодержатель) має право у разі   невиконання   боржником    (заставодавцем)    зобов'язання, забезпеченого    заставою,   одержати   задоволення   за   рахунок заставленого  майна  переважно  перед  іншими  кредиторами   цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою визнається застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно ст. 577 Цивільного кодексу України  якщо  предметом застави є нерухоме майно,  а також в інших випадках,   встановлених   законом,   договір   застави   підлягає нотаріальному посвідченню. Застава  нерухомого  майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Також, щодо реєстрації іпотеки зазначено в Законі України «Про іпотеку».

Згідно ст. 4 вказаного Закону обтяження нерухомого   майна   іпотекою   підлягає  державній реєстрації   в   порядку,  встановленому  законодавством.  У  разі недотримання  цієї  умови  іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя  не  набуває  пріоритету  відносно зареєстрованих прав  чи  вимог  інших  осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Обов'язковість державної реєстрації правочину (договору іпотеки) чинним законодавством не передбачена.

Слід відрізняти державну реєстрацію застави від державної реєстрації правочину.

Так, державна реєстрація застави нерухомого майна  - це внесення відповідного запису до Державного реєстру іпотек.

В той час як, державна реєстрація правочину є офіційним визнанням і  підтвердженням  державою  факту виникнення або припинення правовідносин.

Діюче цивільне законодавство вимагає лише нотаріального посвідчення договору іпотеки, а здійснення державної реєстрації такого правочину не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає  нотаріальному  посвідченню  або державній реєстрації, є укладеним з  моменту  його  нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з  моменту державної реєстрації.

У даному випадку, іпотечний договір між позивачем та відповідачем, складений в простій письмові формі, не був посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

У даному випадку сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору і  відбулося виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України визнання судом дійсним договору замінює його нотаріальне посвідчення.

Отже, можна дійти висновку про те, що визнання договору дійсним допускається у випадках, коли відповідний договір підлягає лише нотаріальному посвідченню, тобто у разі якщо здійснення державної реєстрації такого правочину не вимагається за законом.

Тому, договір, який підлягає тільки нотаріальному посвідченню, може бути визнаний судом дійсним.

Така ж правова позиція наведена в Узагальненні Верховного суду України від 24.11.2008 з практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними. В даному узагальненні вказано, що правило, передбачене ч. 2 ст. 220 ЦК України, не поширюється на правочини, які підлягають  нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними  і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

За наведених підстав, оскільки іпотечний договір не потребує державної реєстрації як правочин, то у суду є достатні правові підстави для визнання вищевказаного договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України.

          Крім того, відзивом на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд, керуючись

ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 22, 44, 49 ГПК України державне мито у сумі

85 грн. 00 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Зайве сплачене державне мито у сумі 915 грн. 00 коп., перераховане квитанцією від 31.01.2011 № 1595889, підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний тандем»до приватного підприємства «ЛУГАФОКС-2006»про визнання договору дійсним задовольнити повністю.

2. Визнати дійсним іпотечний договір від 07.08.2010 № 1/08-10, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восточний тандем»(м. Луганськ,

вул. 9-я Лінія, 4/5, код за ЄДРПОУ 37178184) та Приватним підприємством «ЛУГАФОКС-2006»(м. Луганськ, вул. Звейнека, 146, код за ЄДРПОУ 34720242).

3. Стягнути з Приватного підприємства «ЛУГАФОКС-2006» (м. Луганськ, вул. Звейнека, 146, код за ЄДРПОУ 34720242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний тандем» (м. Луганськ, вул. 9-я Лінія, 4/5, код за ЄДРПОУ 37178184), витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

236 грн. 00 коп.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Восточний тандем»(м. Луганськ, вул. 9-я Лінія, 4/5, код за ЄДРПОУ 37178184), зайво сплачене державне мито у сумі 915 грн. 00 коп., перераховане квитанцією від 31.01.2011 № 1595889. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення, підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні 28.02.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.03.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко